Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Нікополь, вул. Шевченко, 201, 53213, (05662) 3-43-15
Справа № 2-5634 2010 р.
24 листопада 2010 року м.Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
за участю секретаря Скоробогатової А.О.
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади Нікопольського виконкому Дніпропетровської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом, встановлення факту проживання однією сім”єю, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідачав про визнання права власності в порядку спадкування за законом після смерті відчима, встановлення факту проживання однією сім”єю.
В обфунтування своїх вимог позивач посилається на наступні обставини.
16.02.1974 року його мати ОСОБА_2 одружилась з ОСОБА_3. З зазначеного часу вони стали жити однією сім”єю. У вітчима іншої родини, крім його матері та нього, не було. В 1993 році вони на двох приватизували квартиру АДРЕСА_1. 21.01.2010 року померла його мати ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина на /г частину вищевказаної квартири. При своєму житті мати заповіту не залишила. Спадкоємцями після смерті матері був він та його відчим. Кожен з них отримав по спадку по 14 частині вказаної квартири. 24.02.2010 року помер чоловік його матері ОСОБА_3, після смерті якого відкрилась спадщина на % частини квартири АДРЕСА_2. Відчим заповіту теж не залишив. Коли мати вийшла заміж за ОСОБА_3, вони стали мешкати однією сім”єю, разом проводили свята та відпустки, він допомагав оплачувати їм комунальні платежі, вести господарство, купував необхідні речі, ліки, проводив поточні ремонти належної їм квартири. Відчим приймав участь у його вихованні і допомагав йому у різних життєвих ситуаціях. Після смерті матері та вітчима він повністю забезпечив усі необхідні заходи по їх похованню. На даний час він є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3 Однак, в зв”язку з відмовою нотаріуса видати свідоцтво про право власності на спірну квартиру, вимушений звернутись в суд.
В судовому засіданні позивача підтримав позов в повному обсязі, попросивши суд встановити факт проживання однією сім”єю між ним та померлим ОСОБА_3 з 1974 року по 2010 роки, визнавши його спадкоємцем 4-ї черги. А також визнати за ним право власності на % частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті відчима.
Відповідач в судове засідання не прибув, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином. Про причини неявки в судове засідання суд не повідомив, заперечень на позов не надав. Справа слухалась у його відсутність, відповідно до ст.169 ЦПК України.
Вислухавши позивача, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Як встановлено в судовому засіданні, 16.02.1974 року мати позивача ОСОБА_4 (а.с.13) одружилась з ОСОБА_3 (а.с.18). З зазначеного часу вони стали жити однією сім”єю (а.с.8). В 1993 році мати позивача та його відчим на двох приватизували квартиру АДРЕСА_1 (а.с.14-15, 19). 21.01.2010 року померла мати позивача ОСОБА_4 (а.с.16). Після її смерті відкрилась спадщина на 'А частину вищевказаної квартири. При своєму житті мати заповіту не залишила. Спадкоємцями після смерті матері був він та його відчим. Кожен з них отримав по спадку по 'А частині вказаної квартири (а.с.33-34). 24.02.2010 року помер чоловік матері позивача ОСОБА_3 (а.с.17), після смерті якого відкрилась спадщина на 3А частини квартири АДРЕСА_2. Відчим заповіту теж не залишив. Позивач з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 мешкати однією сім”єю, разом проводили свята та відпустки. Позивач допомагав оплачувати батькам комунальні платежі, вести господарство, купував необхідні речі, ліки, проводив поточні ремонти належної їм квартири. ОСОБА_3 приймав участь у вихованні позивача, допомагав йому у різних життєвих ситуаціях тощо. Після смерті матері та вітчима позивач повністю забезпечив усі необхідні заходи по їх похованню (а.с.20-32). На даний час позивач є єдиним спадкоємцем після смерті ОСОБА_3
Дані обставини в судовому засіданні підтвердили також і свідки ОСОБА_5 та
ОСОБА_6 'Г.М.
Так, свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що її бабуся - сусідка родини позивача. Вона часто бувала в гостях у бабусі і знає, що мати позивача з 1974 року стала жити однією сім”єю з ОСОБА_3. З ними жив і позивач. Вони прожили душа в душу ЗО років. Позивач, коли став дорослим, утримував маму та вітчима, постійно бував в них, допомагав тощо. Коли померла мама позивача, він утримував вітчима ОСОБА_3. Крім позивача, нікого в родині Фатєєвої-Мачехіна не бачила. Позивач і ховав своїх батьків. І зараз оплачує комунальні послуги за квартиру, стежить за технічним станом.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснила, що вона - сусідка родини Фатєєвих-Мачехіна. Зустрічаються дуже часто, ніби одна родина. Дружать давно. Позивач в сім”ї своєї матері виріс, постійно навідував їх. Дружина позивача постійно готувала їжу для батьків свого чоловіка, особливо, коли її свекруха захворіла, а потім померла. У вітчима позивача нікого не було, тому після смерті матері позивача, він зі своєю родиною жили разом з вітчимом. І матір, і вітчима ховав позивач.
Враховуючи викладене та керуючись ст.1216-1218, 1220-1222, 1258, 1264, 1266, 1268, 1269, 1273-1276, 392 ЦК України, ст.3-10, ЗО, 60, 209, 212-215, 256-259 ЦПК України, суд, -
Встановити факт проживання однією сім”єю в період з 1974 року по 2010 рік ОСОБА_7 та ОСОБА_3, який помер 24.02.2010 року.
Визнати за ОСОБА_7 право власності на 3Л частини квартири АДРЕСА_2 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3, померлого 24.02.2010 року, як спадкоємця четвертої черги.
Рішення суду першої інстанції може бути оскаржено протягом десяти днів з дня проголошення рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний суд.
Головуючий-суддя: