Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
м. Нікополь, вул. Шевченко, 201, 53213, (05662) 3-43-15
заочне
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 грудня 2010 року м.Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Кобеляцької-Шаховал І.О.
за участю секретаря Скоробогатової А.О.
позивача ОСОБА_1
представника третьої особи ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Нікополі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа - державна виконавча служба Нікопольського міськрайонного управління юстиції Дніпропетровської області, про визнання правочину купівлі-продажу дійсним, визнання права власності на автомобіль, звільнення майна з-під арешту, виключення майна з акту опису, -
Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про визнання правочину купівлі-продажу дійсним та визнання права власності на автомобіль.
В обгрунтування своїх позовних вимог він посилається на наступні обставини.
Напочатку 2005 року він уклав з відповідачем договір про купівлю в нього автомобілю ЗАЗ 1102, 1993 року випуску, білого кольору, д/н НОМЕР_1, кузов № ХТЕ 110206Р0194206, який знаходився на обліку в МРЕО ДАЇ УМВС м.Нікополя з 09.03.2002 року. На підтвердження передачі йому автомобіля на законних підставах на його ім”я та ім”я його дружини відповідачем була виписана довіреність від 21.03.2005 року. Дана довіреність надавала йому право на розпорядження автомобілем, а саме: самостійно здійснювати всі значимі дії по експлуатації, а також розпорядженню автомобілем. З його боку була оплачена обумовлена сума, а саме 450 доларів США. Розписка про отримання відповідачем суми за автомобіль була ним складена в день отримання ним автомобіля і документів на нього. При здійсненні угоди купівлі-продажу автомобіля були присутні його дружина та ОСОБА_4 Він весь цей час користується автомобілем як власник і хотів вже й нотаріально оформити договір купівлі-продажу автомобіля, але відповідач зник з міста в невідомому напрямку, а його дружина не знає, коли він повернеться. Вирішити питання з відповідачем він не може. Тому вимушений звернутись до суду.
В судовому засіданні позивач позов доповнив, просив суд не тільки визнати правочин купівлі-продажу автомобіля дійсним та визнати право власності на автомобіль, але й звільнити його автомобіль з-під арешту та виключити його з акту опису, оскільки зараз він дізнався, що державним виконавцем за борги ОСОБА_3 його автомобіль знаходиться в розшуку. Суду пояснив, що зараз він опинився в такому становищі, коли не може розпоряджатись майном, за яке заплатив і яке фактично належить йому. Коли купував автомобіль, на переоформлення грошей не вистачило, вирішив, що поки поїздить за довіреністю, а коли збере гроші - переоформить. Вважав, що за три роки, поки діє довіреність, ще встигне переоформити автомобіль. А коли гроші на переоформлення машини назбирав, кудись зник відповідач. І він опинився в поганій ситуації. Зараз надія лише на суд.
Відповідач в судове засідання не прибув. Про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином за адресою проживання. Про причину неявки в судове засідання суд не повідомив, заперечень на позов не надав. Справа слухалась відповідно до ст.169 ЦПК України у відсутність відповідача.
Представник третьої особи в судовому засіданні проти позову не заперечувала, але поклалась
на розсуд суду.
Вислухавши позивачів, представника третьої особи, свідків, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги, згідно зі ст.220, 328, 334, 717, 722 ЦК України, підлягають задоволенню.
Згідно зі ст.203 ЦК України, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Відповідно до ст.204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.
Відповідно до ст.334 ЦК України, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.220 ЦК України, у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним. Якщо сторони домовились щодо усіх істотних
умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулось повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Як встановлено в судовому засіданні, напочатку 2005 року позивач уклав з відповідачем договір про купівлю в нього автомобілю ЗАЗ 1102, 1993 року випуску, білого кольору, д/н НОМЕР_1, кузов № ХТЕ 110206Р0194206, який знаходився на обліку в МРЕО ДАЇ УМВС м.Нікополя з 09.03.2002 року. На підтвердження передачі йому автомобіля на законних підставах на ім”я позивача та ім”я його дружини відповідачем була виписана довіреність від 21.03.2005 року (а.с.9). Дана довіреність надавала йому право на розпорядження автомобілем, а саме: самостійно здійснювати всі значимі дії по експлуатації, а також розпорядженню автомобілем. З його боку була оплачена обумовлена сума, а саме 450 доларів США. Розписка про отримання відповідачем суми за автомобіль була ним складена в день отримання ним автомобіля і документів на нього (а.с.10-11). Позивач став користуватись вказаним автомобілем, вважав автомобіль своїм. Напочатку 2010 року вирішив переоформити автомобіль на себе, шляхом укладення договору купівлі-продажу, однак не зміг знайти відповідача, який зник з м.Нікополя в невідомому напрямку. У квітні 2010 року дізнався, що державним виконавцем Красномовець Н.Г. було складено акт опису та арешту майна ОСОБА_3, на підставі примусового виконання виконавчого документу № 2-3142 від 01.06.2009 року, до якого включений фактично належний позивачу автомобіль. Даний автомобіль оголошено в розшук. Позивач не згодний з цією постановою, оскільки автомобіль належить йому, а не відповідачу. Однак, користуватись та розпоряджатись своїм автомобілем не може. Вирішити питання з відповідачем не виявляється можливим.
Допитаний в судовому засіданні як свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що, дійсно, ОСОБА_3 продав позивачу ОСОБА_1 автомобіль ЗАЗ 1102. Де зараз ОСОБА_3, він не знає, бо той ховається від боргів. При передачі грошей та автомобіля він був присутній. Чому позивач не оформив з відповідачем договір купівлі-продажу, не знає, можливо, не було грошей.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснила, що в 2005 році вони з чоловіком вирішили придбати в ОСОБА_3 автомобіль ЗАЗ 1102. В них було 450 доларів США, які вони сплатили разом ОСОБА_3 в присутності ОСОБА_4 за вказаний автомобіль. Оформленням автомобіля займався чоловік. Від чоловіка ж дізналась і про те, що на автомобіль накладено арешт. Куди зараз зник ОСОБА_3 не знає.
За таких обставин суд вважає за можливе позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 203, 204, 220, 328, 334, 638, 392 ЦК України, ст.3-10, ЗО, 60 ЦПК України, суд -
Визнати дійсним договір купівлі-продажу автомобіля ЗАЗ 1102, 1993 року випуску, білого кольору, д/н НОМЕР_1, кузов № ХТЕ 110206Р0194206, укладений від 21.03.2005 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_3.
Визнати за ОСОБА_6 право власності на автомобіль ЗАЗ 1102, 1993 року випуску, білого кольору, д/н НОМЕР_1, кузов № ХТЕ 110206Р0194206.
Звільнити з-під арешту та виключити з акту опису та постанови про розшук майна боржника від 09.09.2009 року автомобіль ЗАЗ 1102, 1993 року випуску, білого кольору, д/н НОМЕР_1, кузов № ХТЕ 110206Р0194206.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання
його копії.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів після проголошення чи отримання рішення до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Нікопольський міськрайонний
суд.
Головуючий суддя: