Єдиний унікальний номер 205/835/18
10 квітня 2018 року Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, та ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_7
захисника адвоката ОСОБА_4 ,
обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_6 ,
В провадження судді Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, та ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.
30 березня 2018 року захисником обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокатом ОСОБА_4 подано заяву про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду зазначеного обвинувального акту, оскільки ним вже здійснювався розгляд обвинувального акту відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_6 та постановою суду від 11 лютого 2013 року зазначений обвинувальний акт направив прокурору Ленінського району м. Дніпропетровська для проведення додаткового розслідування. Крім того, під час розгляду суддею ОСОБА_5 допитувались свідки, досліджувалися докази, та деяким з них було надано оцінку. Крім того, зазначена постанова була скасована ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 02 липня 2013 року, кримінальну справу направлено на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суддів.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 заяву про відвід судді ОСОБА_5 підтримала та просила задовольнити, посилаючись на обставини, зазначені в заяві про відвід.
Обвинувачений ОСОБА_3 підтримав заяву та просив задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_6 залишив розгляд заяви на розсуд суду.
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_7 не заперечувала проти задоволення клопотання.
Вислухавши думку сторін, суд вважає, що заява захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про відвід судді ОСОБА_5 підлягає задоволенню виходячи із наступного.
Згідно з ч.5 ст.9 КПК України кримінально-процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а тому рішення Європейського суду є обов'язковими для виконання судами України.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд.
Згідно п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету Міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів і незмінюваності суддів (далі - Висновок), судова незалежність передбачає повну неупередженість з боку суддів. При розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути неупередженими, тобто вільними від будь-яких зв'язків, прихильностей, необ'єктивності, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. У цьому розумінні судова незалежність є розвитком основоположного принципу, згідно з яким «жодна особа не може бути суддею у своїй справі». Значущість цього принципу виходить за межі окремої судової справи та її сторін. Судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої справи, але й суспільство в цілому. Таким чином, суддя не просто насправді повинен бути вільним від будь-яких зв'язків, симпатій, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача. У протилежному випадку, довіру до судової влади може бути підірвано.
В пункті 11 Висновку зазначено, що ця незалежність повинна існувати стосовно як суспільства в цілому, так і сторін будь-якої судової справи, в якій судді повинні винести рішення.
Із практики Європейського суду з прав людини випливає, що важливим питанням є питання довіри, яку суди повинні вселяти в громадськість у демократичному суспільстві (рішення Європейського суду по справі «Білуха проти України» від 09.11.2006 року).
Відповідно до ч. 2 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, не має права брати участь у цьому ж провадженні в судах апеляційної і касаційної інстанції, при перегляді судових рішень Верховним судом України або за ново виявленими обставинами, а також у новому провадженні після скасування вироку або ухвали суду першої інстанції.
Такої ж думки дійшов і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, яку виклав у своєму листі вих. № 9-108/0/4-17 від 20.01.2017 року, де зокрема, зазначено, що за результатами обговорення питання щодо недопустимості повторної участі судді у кримінальному провадженні відповідно до ч. 2 ст. 76 Кримінального процесуального кодексу України, на думку суддів судової палати у кримінальних справах ВССУ, суддя, який брав участь у підготовчому провадженні і ухвалив рішення про повернення обвинувального акта, клопотання про застосування заходів медичного або виховного характеру, не вправі брати участь у цьому ж кримінальному провадженні під час розгляду справи по суті у суді першої інстанції у разі скасування апеляційним судом відповідної ухвали.
Беручи до уваги те, що наявні достатні обставини, що виключають можливість участі судді ОСОБА_5 в розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 про відвід, оскільки заява ґрунтується на вимогах закону та наявні передбачені законом підстави для її задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 82 КПК України у разі задоволення заяви про відвід (самовідвід) судді кримінальне провадження передається на розгляд іншому судді.
Частиною 4 статті 82 КПК України передбачено, що слідчий суддя, суддя (судді), на розгляд яких передається кримінальне провадження або справа, визначається у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу.
Враховуючи вищезазначене, вважаю за необхідне, кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, та ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України, передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 76, 80,82 КПК України, -
Заяву захисника обвинуваченого ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 , про відвід судді ОСОБА_5 від розгляду обвинувального акту у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, та ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України - задовольнити.
Відвести суддю Ленінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_5 від участі у розгляді кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, та ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України.
Обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_6 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 122, ч.2 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України, та ОСОБА_3 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 2 ст. 296 КК України - передати до канцелярії суду для виконання вимог ст. 35 КПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1