233 № 233/6189/17
11 квітня 2018 року м.Костянтинівка
Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючої судді Бєлостоцької О.В.,
за участю
секретаря Теліціної О.О.,
позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2,
психолога ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав ,-
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_4 до відповідача про позбавлення батьківських прав зазначивши, що перебувала у шлюбі із ОСОБА_5, від якого мають спільну дитину - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1. Сімейне життя з відповідачем не склалось, спільне проживання було припинене. 10 квітня 2014 року шлюб було розірвано відповідно до рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області. 14 квітня 2014 року на підставі рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області з ОСОБА_5 на її користь було стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина, але відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов*язків, аліменти не сплачує, має заборгованість, в теперішній час оголошений у розшук. З часу припинення спільного проживання відповідач не приймає участі у вихованні та утриманні сина, повністю самоусунувся від виконання батьківських обов*язків, задоволення матеріальних та духовних потреб дитини. Позивач просить позбавити ОСОБА_5 батьківських прав відносно дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 підтримали заявлені позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.
Позивач ОСОБА_1 пояснила, що в 2013 році вони припинили спільне проживання із відповідачем по справі, який з того часу жодного інтересу до дитини - ОСОБА_4 не виявляє. В 2014 році ОСОБА_5 переїхав мешкати на тимчасово окуповану територію. В 2016 році син сам зателефонував ОСОБА_5, але сам батько жодного разу не виявив бажання поспілкуватись із сином навіть у телефонному режимі. Відповідач з 2013 року взагалі не спілкується із сином, не приймає участі в його вихованні. Іноді мати відповідача, яка є рідною бабою ОСОБА_4, пересилає грошові кошти дитині. ОСОБА_5 на її прохання надати матеріальну допомогу дитині відповів в грубій формі. Об*єктивні причини, які б перешкоджали відповідачу виконувати батьківські обов*язки або хоча б спілкуватись з сином у телефонному режимі відсутні.
Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з*явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не надав, у зв*язку з чим суд зі згоди позивачки та її представника ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що особисто знайома із сторонами по справі, оскільки вони мешкаєть по-сусідству із ОСОБА_1 До 2013 року сторони по справі проживали разом. В 2013 році відповідач створив іншу сім*ю. Приблизно з 2013 року вона жодного разу не бачила ОСОБА_5 за місцем проживання сина - ОСОБА_4. Із спілкування з позивачкою по справі їй відомо про те, що ОСОБА_5 участі в житті дитини не приймає, навіть не спілкується з ним по телефону.
Свідок ОСОБА_7, яка є матір*ю позивачки по справі, в судовому засіданні пояснила, що в 2013 році ОСОБА_5 пішов із сім*ї і ця обставина вплинула на його відношення до сина. З 2013 року відповідач з сином ОСОБА_8 не спілкується взагалі, матеріальної допомоги на його утримання не надає, жодного разу не привітав дитину із днем народження та іншими святами. Жодних перешкод у спілкуванні з сином відповідачу з боку матері не чинилось.
Відповідно до ст.171 СК України суд в присутності психолога ОСОБА_3 вислухав думку дитини - ОСОБА_4 з приводу питання, що розглядається судом. З пояснень дитини встановлено, що хлопчик з батьком не бачився декілька років, спілкуватись з ним не бажає; одного разу сам зателефонував батькові, але останній йому більше не зателефонував і будь-яких контактів не підтримує.
Представник Органу опіки та піклування Костянтинівської міської ради в судове засідання не з*явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення позивача та його представника, допитавши свідків, з*ясувавши думку дитини, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судовим розглядом встановлено, що відповідно до рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 квітня 2014 року, яке набрало законної сили 22 квітня 2014 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 розірвано (а.с.4).
Від шлюбу сторони мають спільну дитну - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серія 1-НО № 200422 (а.с.3).
Малолітній ОСОБА_4 мешкає разом із матір*ю за адресою: м.Костянтиівка, вул.Європейська (Калініна), 56/24, що підтверджується копією довідки КП «Служба єдиного замовника» від 24 грудня 2017 року (а.с.5).
Відповідно до рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 14 квітня 2014 року, яке набрало законної сили 24 квітня 2014 року, із ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 стягнуто аліменти на утримання малолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі ? частини всіх видів заробітку щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття (а.с.6).
Заборгованість ОСОБА_5 по сплаті аліментів на утримання сина за виконавчим листом № 233/2052 станом на 01 грудня 2017 року становить 6470 гривень 17 копійок (а.с.9).
ОСОБА_5 як боржника у виконавчому провадженні про стягнення аліментів оголошено у розшук ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 10 липня 2014 року, яка набрала законної сили 15 липня 2014 року (а.с.7, 8,48).
З довідки від 19 березня 2018 року № 01-10-130 вбачається, що за період навчання ОСОБА_4 в Навчально-виховному комплексі «Ліцей із загальноосвітньою школою І-ІІІ ступенів» батько дитини батьківських зборів не відвідував, навчанням та успіхами дитини не цікавився (а.с.46).
Згідно довідки «Загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів - дошкільного навчального закладу» від 19 березня 2018 року № 01/11-866 за період часу з 2016 року по теперішній час батько ОСОБА_4 класні батьківські збори жодного разу не відвідував, з класним керівником не спілкувався, не виявляв зацікавленості щодо навчання та виховання сина (а.с.47).
З характеристики ОСОБА_4 вбачається, що його вихованням займається мати - ОСОБА_1 (а.с.49).
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 січня 2018 року Орган опіки та піклування Костянтинівської міської ради було зобов*язано надати висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав відносно малолітньої дитини ОСОБА_4 (а.с.29).
З висновку від 13 березня 2018 року № 268/26 вбачається, що Орган опіки та піклування Костянтинівської міської ради позбавлений можливості надати суду висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав у зв*язку з перебуванням останнього на тимчасово непідконтрольній Україні території (а.с.44).
Частинами 1-4 ст.150 СК України передбачено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.
Відповідно до ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов*язків по вихованню дитини.
Приймаючи до уваги викладене, оцінивши вищенаведені докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_5 ухиляється від виконання своїх обов*язків по вихованню дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки не забезпечує належним чином сина матеріально, маючи заборгованість по сплаті аліментів, не піклується про нього та не виявляє батьківської турботи, якої потребує дитина, не займається його вихованням, не спілкується в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення, не піклується про фізичний та духовний стан - зазначене дає підстави вважати про наявність винної поведінки відповідача, свідомого нехтування ним своїми батьківськими обов*язками, що являється згідно п. 2 ч.1 ст. 164 СК України підставою для позбавлення його батьківських прав відносно сина.
Неможливість Органу опіки та піклування Костянтинівської міської ради надати висновок про доцільність позбавлення ОСОБА_5 батьківських прав не спростовує висновків, яких дійшов суд на підставі досліджених доказів та не є підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1
Відповідно до 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, пов*язані зі сплатою судового збору.
Керуючись ст.ст. 150, 164 СК України, ст, ст. 4,19,259,263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, -
Позов ОСОБА_1 в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про позбавлення батьківських прав задовольнити.
Позбавити ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2 батьківських прав відносно малолітньої дитини - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 витрати, пов*язані зі сплатою судового збору в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення по справі виготовлений 13 квітня 2018 року.
Суддя