13 квітня 2018 року м. Рівне №817/797/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зозулі Д.П. розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1
доУправління Служби безпеки України в Рівненській області
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення коштів,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся з адміністративним позовом до Управління Служби безпеки України в Рівненській області (далі - УСБУ в Рівненській області, відповідач) про визнання протиправною бездіяльності щодо невиплати позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 22066, 52 грн.
Ухвалою від 20.03.2018 провадження у справі було відкрито та постановлено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження із повідомлення сторін.
Ухвалою суду від 11.04.2018 продовжено розгляд справи у письмовому провадженні за наявними матеріалами справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив військову службу у УСБУ в Рівненській області. Наказом Служби безпеки України від 29.12. 2017 року № 1574-ОС позивач звільнений з військової служби за підпунктом «а» пункту 61 та підпунктом «г» пункту 63 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та пунктом 88-1 у запас Служби безпеки України та наказом т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України у Рівненській області під 30.12 .2017 року № 270-ОС виключений із списків особового складу Управління 30.12. 2017 р. Зазначеним наказом т.в.о. начальника Управління Служби безпеки України у Рівненській області № 270-ОС від 30 грудня 2017 р. установлено виплатити позивачу грошову компенсацію за неотримане речове майно станом на 30 грудня 2017 року у розмірі 13217,17 грн., однак, відповідний розрахунок не проведено, чим порушено права та законні інтереси позивача. Крім того, вказує на те, що відповідач надав йому довідки про вартість речового майна, що належить до виплати, відповідно до яких сума невиплаченої грошової компенсації за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу військової частини складає 22066,52 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.
У відзиві на позовну заяву від 04 квітня 2018 року вих. № 14/2447 відповідач частково визнав позов ОСОБА_1 , посилаючись на те, що розрахунок по вказаним коштам не був проведений із позивачем у зв'язку із відсутністю кошторисних призначень КЕКВ-2210 на виплату грошової компенсації за не отримане речове майно звільненим військовослужбовцям Управління, про що відповідач звернувся з відповідним листом до Фінансово-економічного управління СБУ. Остаточний розрахунок з позивачем УСБУ в Рівненській області буде проведено найближчим часом. Таким чином, розрахунок по виплаті компенсацій за не отримане майно позивачу не проведений, у зв'язку із недостатністю кошторисних призначень за КЕКВ -2210, а не внаслідок протиправної бездіяльності УСБУ в Рівненській області.
Сторони скористались своїм правом на подання до суду заяв по суті справи, в яких письмово виклали свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору, подали клопотання про розгляд справи за їх відсутності, а тому суд вважає можливим розглянути справу у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає до задоволення повністю з огляду на наступне.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходив військову службу у УСБУ в Рівненській області на посадах офіцерського складу, у військовому званні полковник.
Відповідно до наказу т.в.о. начальника УСБУ в Рівненській області від 30 грудня 2017 року № 270-ОС, полковника ОСОБА_1 , який проходив військову службу на посадах офіцерського складу в Службі безпеки України, звільненого наказом СБ України № 1574-ОС від 29 грудня 2017 року за підпунктом «a» пункту 61 та підпункту «г» пункту 63 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) та п.88-1 у запас Служби безпеки України, з правом носіння військової форми одягу, з урахуванням часу на здачу посади, 30 грудня 2017 року виключено із списків особового складу УСБУ в Рівненській області.
Однак під час звільнення позивача з військової служби у запас та в день виключення зі списків особового складу відповідач грошової компенсації за неотримане під час проходження військової служби речове майно не виплатив.
Разом з тим, УСБУ в Рівненській області 02 жовтня 2017 року та 29 грудня 2017 року видав позивачу довідки № 16 та № 140 про вартість речового майна, що належить до видачі, відповідно до яких сума невиплаченої позивачу грошової компенсації за неотримане речове майно на день виключення зі списків особового складу управління складає 22066,52 грн.,
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частин першої, другої статті 27 Закону України «Про Службу безпеки України» держава забезпечує соціальний і правовий захист військовослужбовців і працівників Служби безпеки України.
Військовослужбовці Служби безпеки України користуються політичними, соціально-економічними та особистими правами і свободами, а також пільгами відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", цього Закону, інших актів законодавства.
Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.
Статтею 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» визначено, що соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Ніхто не вправі обмежувати військовослужбовців та членів їх сімей у правах і свободах, визначених законодавством України (статті 2 цього Закону).
Згідно з статтею 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частини першої статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» Кабінет Міністрів України, постановою від 16 березня 2016 року № 178, затвердив Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - Порядок № 178).
Пунктами 2, 3 Порядку № 178 визначено, що виплата грошової компенсації здійснюється особам офіцерського, старшинського, сержантського і рядового складу.
Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна відповідно до норм забезпечення у разі: звільнення з військової служби; загибелі (смерті) військовослужбовця.
Відповідно до пунктів 4, 5 Порядку № 178 грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.
Довідка про вартість речового майна, що належить до видачі, видається речовою службою військової частини виходячи із закупівельної вартості такого майна, розрахованої Міноборони, МВС, Головним управлінням Національної гвардії, СБУ, Службою зовнішньої розвідки, Адміністрацією Держприкордонслужби, Адміністрацією Держспецтрансслужби, Адміністрацією Держспецзвязку, Головним управлінням розвідки Міноборони та Управлінням державної охорони станом на 1 січня поточного року, та оформляється згідно з додатком.
Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що військовослужбовцям гарантується грошова компенсація за неотримане речове майно у разі звільнення з військової служби. Зазначені гарантії реалізуються відповідним зверненням (рапортом) військовослужбовця на підставі наказу, в тому числі, командира (начальника) військової частини про розмір грошової компенсації згідно довідки про вартість речового майна, що належить до видачі.
На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що отримання грошової компенсації речового майна у зв'язку із звільненням з військової служби в повній мірі відповідає вимогам статті 9-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та пункту 3 Порядку № 178.
Разом з тим, згідно правової позиції Європейського Суду з прав людини, у справі "Кечко проти України", органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Таким чином, реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань..
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що відповідач допустив протиправну бездіяльність, яка полягає у невиплаті позивачу грошової компенсації вартості за неотримане речове майно.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відтак, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позов задовольнити повністю шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати позивачу в день виключення із списків особового складу управління грошової компенсації вартості за неотримане речове майно та стягнення з відповідача на користь позивача грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 22066,52 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Враховуючи відсутність письмових доказів щодо понесення позивачем судових витрах, у даній справі судові витрати не стягуються.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Управління Служби безпеки України в Рівненській області (код 20001668, вул. Відінська, 4, м. Рівне, 33018) щодо невиплати ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) в день виключення із списків особового складу управління грошової компенсації за неотримане речове майно.
Стягнути з Управління Служби безпеки України в Рівненській області (код 20001668, вул. Відінська, 4, м. Рівне, 33018) на користь ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) грошову компенсацію за неотримане речове майно в сумі 22066 (двадцять дві тисячі шістдесят шість) гривень 52 копійки.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
У разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 13 квітня 2018 року.
Суддя Зозуля Д.П.