26.02.2018 Єдиний унікальний номер 205/6554/15-ц
26 лютого 2018 рокум. ДніпроСправа № 205/6554/15-ц
2/205/13/18
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до ОСОБА_4, треті особи - Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом та за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
ОСОБА_1 у серпні 2015 року звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_5 міської ради, треті особи - Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Новокодацької у місті Дніпрі ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2017р. замінено неналежного відповідача, а саме Дніпропетровську міську раду, на належного відповідача, а саме ОСОБА_4.
ОСОБА_4 у листопаді 2016 року звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом до ОСОБА_5 міської ради, третя особа - Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 22.05.2017р. об'єднано в одне провадження вищевказані цивільні справи з присвоєнням єдиного унікального номеру цивільної справи № 205/6554/15-ц.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 21.09.2017р. цивільну справу за позовом ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до ОСОБА_4, треті особи - Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, та за позовом ОСОБА_4 до Дніпровської міської ради, третя особа - Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, прийнято до провадження суддею Нижним А.В.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 06.02.2018р. замінено неналежного відповідача у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до Дніпровської міської ради, третя особа - Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, а саме Дніпровську міську раду, на належного відповідача, а саме ОСОБА_1, яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
ОСОБА_1 у позовній заяві до ОСОБА_4, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати право власності за малолітніми ОСОБА_2 та ОСОБА_3 по 13/400 частин за кожним на домоволодіння № 8, розташоване в м. Дніпро, вул. Амундсена, після смерті їх батька ОСОБА_6, померлого 24.12.2013р. Позовна заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина у вигляді 39/600 частин вказаного домоволодіння. Спадкоємцями першої черги після смерті ОСОБА_6 є його малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 Позивач, як законний представник дітей, у встановлений законом шестимісячний строк прийняли спадщину, звернувшись з заявою до Другої ДДНК, однак отримала відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
ОСОБА_4 у позовній заяві до ОСОБА_1, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати за ним право власності на 26/600 частин на домоволодіння № 8, розташоване в м. Дніпро, вул. Амундсена, після смерті його бабусі ОСОБА_7, померлої 17.04.2008р. Позовна заява мотивована тим, що після смерті ОСОБА_8 відкрилась спадщина у вигляді 52/600 частин вказаного домоволодіння. Спадкоємцем за правом представлення є ОСОБА_4 який прийняв спадщину, звернувшись з заявою до Другої ДДНК, однак отримав відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
В судове засідання ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не з'явились, натомість їх представники подали до суду письмові заяви, в яких просили суд справу розглядати без своєї присутності та задовольнити заявлені позовні вимоги.
Друга ДДНК явку свого представника у судове засідання не забезпечила, проте звернулась до суду з заявою про розгляд справи за її відсутності.
Орган опіки та піклування Новокодацької у місті Дніпрі ради явку свого представника у судове засідання не забезпечив, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.
Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_9 помер 27.01.2006р., що підтверджується Свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті ОСОБА_5 міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 1230 (т.1, а.с.91).
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, а також свідоцтва про право власності від 14.09.1967р. ОСОБА_9 належало 13/100 частин домоволодіння № 8, розташованого в м. Дніпро, вул. Амундсена, яке складається з: А-1 - житловий будинок, житловою площею 158,6 кв.м., загальною площею 239,4 кв.м., Б-1 житловий будинок, житловою площею 124,4 кв.м., загальною площею 206,4 кв.м., Д-сарай, Ж-сарай, З-сарай, И-сарай, К-сарай, Л-гараж, Н-сарай, М-сарай, У-погріб, П-сарай, Р-сарай, Ш-душ, Є-сарай/тимчасовий, Я-вбиральня, 1-36, І споруди (т.1, з.а.с.94, т.2 а.с.73-78).
Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з спадковою справою, заведеною після смерті ОСОБА_9, з заявами про прийняття спадщини звернулись його дружина ОСОБА_7, діти ОСОБА_10 та ОСОБА_6
Відповідно до свідоцтва про право власності, виданого державним нотаріусом Другої ДДНК ОСОБА_11 03.11.2006р., ОСОБА_7 належить 13/200 частин спірного домоволодіння як спільного сумісного майна.
Таким чином, після смерті ОСОБА_9 його дружина та діти успадкували по (13/600) частин спірного майна.
Відповідно до свідоцтва про народження ОСОБА_10 є батьком ОСОБА_4.
ОСОБА_10 помер 09.09.2006р., що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_5 міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис 1674.
Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого державним нотаріусом Четвертої ДДНК 07.05.2014р. ОСОБА_12, належні ОСОБА_10 13/600 частин домоволодіння № 8, розташованого в м. Дніпро, вул. Амундсена, успадкувала його дружина ОСОБА_13
ОСОБА_7 померла 17.04.2008р., що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації смерті ОСОБА_5 міського управління юстиції Дніпропетровської області, актовий запис № 3354 (т.1, з.а.с.150).
Згідно з ч.4 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Верховним Судом України у листі «Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п.1 ч.1 ст.355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013р.» від 01.02.2014р. роз'яснено, що виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Аналогічна правова позиція зазначена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3.1 листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13.
Таким чином, після смерті ОСОБА_7, зокрема, відкрилась спадщина у вигляді 52/600 частин домоволодіння № 8, розташованого в м. Дніпро, вул. Амундсена.
Згідно з спадковою справою, заведеної після смерті ОСОБА_7, з заявами про прийняття спадщини звернулись її син ОСОБА_6 та її онук ОСОБА_4 Водночас, постановою державного нотаріуса Другої ДДНК ОСОБА_14 від 26.06.2014р. ОСОБА_4 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК України внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Таким чином, враховуючи, що батько ОСОБА_4 помер до відкриття спадщини, яка відкрилась після смерті ОСОБА_7, суд доходить висновку, що ОСОБА_4 відповідно до ч.1 ст.1266 ЦК має право на частку у спадщині, яка належала б його батьку за законом після смерті матері, а саме 26/600 частин спірного домоволодіння, тоді як інші 26/600 частин спадкового майна успадкував ОСОБА_6
ОСОБА_6 помер 24.12.2013р., що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом державної реєстрації смерті реєстраційної служби ОСОБА_5 міського управління юстиції, актовий запис № 8856 (т.1, з.а.с.43).
Після його смерті, зокрема, відкрилась спадщина у вигляді 39/600 частин домоволодіння № 8, розташованого в м. Дніпро, вул. Амундсена, які складаються з 13/600 частин, які померлий успадкував після смерті батька, та 26/600 частин, які він успадкував після смерті матері.
Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_6 та ОСОБА_15 є батьками ОСОБА_2, 25.08.2007р.н., та ОСОБА_3, 17.08.2012р.н.
Згідно з спадковою справою, заведеною після смерті ОСОБА_6, з заявою про прийняття спадщини в інтересах малолітніх дітей померлого звернулась ОСОБА_16. Водночас, постановою приватного нотаріуса ОСОБА_5 міського нотаріального округу ОСОБА_17 від 23.09.2014р. ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У положеннях п. 3.1 ОСОБА_18 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13 роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З огляду на викладене, а також враховуючи відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_7 та ОСОБА_6, а також існування перешкод для оформлення у нотаріальному порядку спадкових прав позивачів, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовів щодо захисту прав ОСОБА_4 та неповнолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3 як спадкоємців.
За змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст.4,6,10,12,13, 81-83, 141, 247, 263-264 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 1223, 1258, 1261, 1268 ЦК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, до ОСОБА_4, треті особи - Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора, Орган опіки та піклування Новокодацької районної у місті Дніпрі ради, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 (26.08.2007р.н.) право власності на 13/400 частин домоволодіння № 8, розташованого в м. Дніпро, вул. Амундсена, - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 24 грудня 2013 року.
Визнати за ОСОБА_3 (17.08.2012р.н.) право власності на 13/400 частин домоволодіння № 8, розташованого в м. Дніпро, вул. Амундсена, - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, померлого 24 грудня 2013 року.
Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1, що діє в інтересах малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_3, третя особа - Друга дніпропетровська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_4 (10.09.1984р.н., РНОКПП НОМЕР_1) право власності на 26/600 частин домоволодіння № 8, розташованого в м. Дніпро, вул. Амундсена, - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_7, померлої 17 квітня 2008 року.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
СуддяОСОБА_19