Рішення від 12.04.2018 по справі 817/745/18

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2018 року м. Рівне №817/745/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинення певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не призначення позивачу з 11 лютого 2018 року пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та зобов'язання відповідача призначити позивачу з 11 лютого 2018 року пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він є потерпілим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3) та станом на 01.01.1993 проживав в зоні гарантованого добровільного відселення з часу аварії на Чорнобильській АЕС - 6 років 8 місяців та 4 дні. Тому, на думку позивача, він має право на зниження пенсійного віку відповідно до вимог статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” на 6 років. У місячний термін до досягнення віку 54 роки позивач звернувся до відповідача із заявою та необхідними документами для призначення пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку. При цьому, для підтвердження факту проживання в зоні гарантованого добровільного відселення позивачем було надано відповідну довідку органу місцевого самоврядування. Разом з тим, відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії, аргументуючи це тим, що первинними документами не підтверджено факту постійного проживання у зоні гарантованого добровільного відселення, оскільки з 18.06.1984 по 16.04.1991 позивач працював у зоні, яка не віднесена до зони гарантованого добровільного відселення. Бездіяльність відповідача щодо призначення йому пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідач вважає протиправною, що і стало підставою для звернення до суду. З огляду на наведене, позивач просив суд, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 15 березня 2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на позовну заяву. Однак, викладені у відзиві доводи та обставини не стосуються предмету доказування у даній справі, а тому не враховуються судом при прийняті рішення по справі.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що позивач є громадянином, який потерпів від Чорнобилької катастрофи (категорія 3), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 15.11.1993 (а.с.11).

10.02.2018 позивачу виповнилося 54 роки.

08.02.2018 позивач звернувся до відповідача із заявою про призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку 6 років.

Листом від 19.02.2018 за №885/05-01 відповідач відмовив позивачу у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з підстав відсутності необхідного періоду проживання у зоні добровільного гарантованого відселення станом на 01.01.1993. Так, згідно із відомостями в трудовій книжці позивача у період з 18.06.1984 по 16.04.1991 останній працював в Рівненській мехколоні №22 тресту "Львовсельелектрострой". Вказані відомості свідчать, що позивач не міг в період роботи в зазначеній організації постійно проживати в зоні гарантованого добровільного відселення, як це зазначено в наданій ним довідці органу місцевого самоврядування (а.с.13).

Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створення єдиний порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення, визначає Закон України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.1991 №796-XII (далі - Закон №796).

Статтею 49 Закону №796 визначено, що пенсії особам, віднесеним до категорії 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді а) державні пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Умови призначення пенсії за віком встановлено статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”.

Зокрема, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до абзацу 1 статті 55 Закону №796 (в редакції, чинній на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії), особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, за наявності відповідного страхового стажу, зменшеного на кількість років зменшення пенсійного віку, але не менше 15 років страхового стажу.

Згідно з абзацом 5 пункту 2 частини 1 статті 55 Закону №796, потерпілі від Чорнобильської катастрофи особи, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні гарантованого добровільного відселення за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 3 років пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у такому порядку: 2 роки (початкова величина зниження пенсійного віку встановлюється лише особам, які постійно проживали або постійно працювали у зазначених зонах з моменту аварії по 31 липня 1986 року незалежно від часу проживання або роботи в цей період) та додатково 1 рік за 2 роки проживання, роботи, але не більше 6 років.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 (далі - Порядок №22-1).

Відповідно до п.2.1 Порядку №22-1, при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями).

Так, наявними матеріали справи підтверджується, що позивач звернувся до відповідача щодо призначення пенсії, із зниженням пенсійного віку згідно із ст.55 Закону України №796-XII від 28.02.1991.

Проте, листом від 19.02.2018 за №885/05-01, відповідачем було відмовлено у призначенні пенсії, з тих підстав, що позивач з 18.06.1984 по 16.04.1991 працював на Рівненській мехколоні №22 тресту “Львовсельелектрострой”, тобто відсутній факт постійного проживання на території радіоактивного забруднення, а тому на нього не поширюються умови ст. 55 зазначеного Закону.

Разом з тим, з аналізу вказаного листа слідує, що позивачем з метою призначення пенсії із зниженням пенсійного віку згідно з ст.55 Закону №796 було надано Пенсійному органу, зокрема, довідку Біленської сільської ради Володимирецького району Рівненської області №2108 від 19.12.2017 про період проживання на забрудненій території, посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорія 3). Тобто, відповідно до Порядку №22-1 позивачем було подано необхідні документи для призначення вказаної пенсії.

При цьому, згідно з наявною в матеріалах справи копією довідки Біленської сільської ради Володимирецького району Рівненської області №2108 від 19.12.2017 позивач проживав в селі Біле Володимирецького району Рівненської області в період з 10.02.1964 по даний час (а.с.14).

Відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР №106 від 23.07.1991, село Біле Володимирецького району Рівненської області відноситься до зони гарантованого добровільного відселення.

Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що станом на 01.01.1993 позивач проживав у зоні гарантованого добровільного відселення не менше 3 років. Крім того, у даній зоні він постійно проживав з моменту аварії (26.04.1986) по 31.07.1986, що дає йому право на початкову величину зниження пенсійного віку - 3 роки. Як наслідок, відповідно до вимог статті 55 Закону №796, позивач має право на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку на 6 років (початкова величина зниження пенсійного віку, яка складає 3 роки + 3 роки за 6 повних років проживання).

Посилання відповідача на факт роботи позивача в період з з 18.06.1984 по 16.04.1991 в Рівненській мехколоні №22 тресту “Львовсельелектрострой”, яка не знаходиться на території гарантованого добровільного відселення, як на підтвердження фактичного непроживання позивача в селі Біле Володимирецького району Рівненської області у даний період, судом оцінюється критично з огляду на наступне.

Суд наголошує, що дані трудової книжки не можуть спростувати факту постійного проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення, що встановлено судом та підтверджено довідкою №2108 від 19.12.2017 року, виданою Біленською сільською радою Володимирецького району Рівненської області, та посвідченням позивача як особи, що постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 3).

Враховуючи, що на момент звернення позивача із заявою про призначення пенсії йому виповнилося 54 роки та він має право на зменшення пенсійного віку на 6 років згідно з ст.55 Закону №796, суд дійшов висновку, що відмовляючи позивачу в призначенні пенсії відповідач допустив протиправну бездіяльність, внаслідок чого порушив гарантоване державою право позивача на пенсійне забезпечення.

З огляду на вказане, позовні вимоги позивача про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку згідно з ст..55 Закону №796 - є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Одночасно, суд зазначає, що відповідно до статті 45 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку, а саме пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.

Оскільки 54 роки позивачу виповнилося 10.02.2018, а з заявою про призначення пенсії він звернувся 08.02.2018, то пенсія зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст.55 Закону №796 повинна бути призначена йому з 11.02.2018.

Частиною 1 статті 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач, як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним рішення. Натомість обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду.

Підсумовуючи вищенаведене в його сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вказане, сплачена сума судового збору у розмірі 704,80грн. відповідно до квитанції від 03.03.2018 №0.0.978564601.1, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи, підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241-246, 263 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною бездіяльність Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду Рівненської області щодо непризначення ОСОБА_1 з 11 лютого 2018 року пенсії за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Зобов'язати Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду Рівненської області призначити ОСОБА_1 з 11 лютого 2018 року пенсію за віком зі зниженням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Володимирецького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області судовий збір в розмірі 704,80грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , НОМЕР_2 );

2) відповідач - Володимирецьке об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області (34300, Рівненська обл., Володимирецький р-н, смт. Володимирець, вул. Соборна, 28, код ЄДРПОУ 40377142).

Повний текст рішення складено 12 квітня 2018 року.

Суддя Комшелюк Т.О.

Попередній документ
73340800
Наступний документ
73340802
Інформація про рішення:
№ рішення: 73340801
№ справи: 817/745/18
Дата рішення: 12.04.2018
Дата публікації: 21.09.2022
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Рівненський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі:; соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи