Справа № 180/586/18
13 квітня 2018 р.
Марганецький міський суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
з секретарем судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
захисника - ОСОБА_4 ,
в підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.187 КК України,
30 березня 2018 року до Марганецького міського суду Дніпропетровської області з Нікопольської місцевої прокуратури Дніпропетровської області надійшов вищезазначений обвинувальний акт відносно ОСОБА_5 .
У зв'язку з тим, що 13 квітня 2018 року закінчується строк тримання ОСОБА_5 під вартою, суд ухвалою від 04 квітня 2018 року постановив провести підготовче судове засідання у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 о 10:00 годині 12 квітня 2018 року дистанційно в режимі відеоконференції під час трансляції з приміщення Дніпропетровської УВП управління Державної пенітенціарної служби України в Дніпропетровській області № 4.
У призначений час обвинувачений ОСОБА_5 відмовився від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції з невідомих суду причин, про що повідомлено працівником установи виконання покарань через засоби електронного зв'язку.
У зв'язку з цим, підготовче судове засідання відкладено.
Разом з тим, відповідно до ч.3 ст.331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відмова обвинуваченого без поважних причин від участі в підготовчому судовому засіданні в режимі відеоконференції свідчить про намір ухилитися від вирішення питання доцільності продовження йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Зважаючи на те, що 13 квітня 2018 року закінчується строк запобіжного заходу, і в судовому засіданні присутній захисник ОСОБА_5 ОСОБА_4 , якому надано право на здійснення захисту, здійснення представництва інтересів обвинуваченого у кримінальному провадження, тобто право ОСОБА_5 на захист не порушено, керуючись ч.3 ст.331 КПК України, суд вважає за необхідне розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу без обвинуваченого.
Прокурор клопотала про продовження ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання обґрунтувала тим, що 13 квітня 2018 року закінчується строк дії такого, і ризики, визначені ст.177 КПК України, які були взяті до уваги слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 , нікуди не зникли, а саме: обвинувачений може спробувати ухилитися від суду, впливати на свідків, потерпілу, вчинити інше кримінальне правопорушення. Крім того, обвинувачений вчинив тяжкий злочин в період іспитового строку, не має міцних соціальних зв'язків, роботи. Відсутність постійних джерел доходу може спонукати його вчинити нові корисливі злочини. Вважає, що більш м'який запобіжний захід не здатний забезпечити належну процесуальну поведінку з боку обвинуваченого.
Захисник ОСОБА_4 заперечував проти продовження запобіжного заходу ОСОБА_5 . На його думку, прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Заслухавши думки прокурора та захисника, суд приходить до такого.
Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочину діяльність.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Судом встановлено, що 13 лютого 2018 року слідчим суддею Марганецького міського суду застосовано щодо ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою - до 13 квітня 2018 року. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, вчинив новий тяжкий злочин в період іспитового строку, тому наявні ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме - можливість переховування від органів досудового розслідування або суду, впливати на потерпілу, свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення. Також, ОСОБА_5 не має захворювань, які б перешкоджали триманню під вартою.
На даний час суду не надано доказів того, що ризики, на яких наголошував прокурор, та які були враховані слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, відсутні або зменшилися. Під час досудового розслідування ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині не визнав, а кримінальне провадження на даний час не розглянуто, свідки обвинувачення та потерпіла не допитані.
У зв'язку з цим суд приходить до висновку, що є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 , опинившись на волі, може перешкодити встановленню істини у справі під час судового провадження, і на це вказують такі обставини: характер протиправних, в тому числі насильницьких дій, в яких він обвинувачується; мотиви, за яких він вчинив дії, що ставляться йому у провину, відтак наявний ризик його можливого впливу на очевидців подій, зокрема на потерпілу, свідків. Є достатньо підстав вважати, що ОСОБА_5 з огляду на тяжкість покарання, яке загрожує йому в разі визнання судом винуватим, зможе ухилитися від суду та не виконати його процесуальні рішення (ризик переховування).
Крім того, суд приймає до уваги, що ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину під час іспитового строку, а також те, що офіційно він не працював до обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не має постійних джерел доходу. Отже, існують високі ризики того, що перебуваючи на волі, він може вчинити нові злочини.
На думку суду, вказані обставини з огляду на інтереси суспільства, потребують продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 314, 331 КПК України, суд
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на 60 (шістьдесят) діб - до 10 червня 2018 року включно.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: ОСОБА_1