12 квітня 2018 року м. Рівне №817/676/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про зобов'язання вчинення певних дій,
Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача, Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, про зобов'язання відповідача відповідно до ст.63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», на підставі грошового атестату №1 від 05.01.2000, довідки Пенсійного фонду від 27.02.2018 та довідки ОСОБА_2 комісії УМВС України в Рівненській області про зміну розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії №5/90 від 15.05.2017, а також рішення Верховного Суду від 15.02.2018 по справі №820/6514/17 (№Пз/900/8/18) провести з 01.01.2016 перерахунок пенсії позивача в розмірі 76% грошового забезпечення з включенням до сум грошового забезпечення: посадового окладу за посадою перший заступник начальника відділу в розмірі 3400грн., окладу за спеціальне звання підполковник міліції в розмірі 2200грн., надбавки за стаж служби (50%) в розмірі 2800грн., надбавки за оперативно-розшукову діяльність (20%) в розмірі 680грн., надбавки за особливо важливі завдання (49%) в розмірі 4116грн., надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15%) в розмірі 510грн., премії (30%) в розмірі 2520грн., що входять до розрахунку пенсії позивача; зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу одноразово своєчасно недотримані суми пенсії за минулий час без обмеження будь-яким строком, без обмеження максимального розміру пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, цільової грошової допомоги. індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) на підставі рішення Верховного Суду від 15.02.2018 по справі №820/6514/17 (№Пз/900/8/18) та рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб". Позовні вимоги обґрунтовує тим, що він є пенсіонером органів внутрішніх справ, якому призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач вказує, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23.12.2015 900-VIII він з 01.01.2016 набув права на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах встановлених законодавством для поліцейських. Постановою Кабінету Міністрів України №988 від 11.11.2015 встановлено розміри грошового забезпечення поліцейських, які є значно більшими від грошового забезпечення колишніх працівників міліції. У зв'язку з наведеним, ОСОБА_2 комісією УМВС України в Рівненській області було підготовлено та направлено до відповідача довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача станом на 01.01.2016, однак відповідач не здійснив перерахунок пенсії позивача. У відповідь на запит позивача відповідач повідомив, що перерахунок та виплата пенсії позивача в новому розмірі буде проведено після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. Вказану бездіяльність позивач вважає протиправною, оскільки державні органи не можуть посилатися на відсутність або потребу у виділенні додаткових коштів як на підставу невиконання своїх зобов'язань. З наведених підстав просив адміністративний позов задовольнити повністю.
Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 23 березня 2018 року відкрито провадження у справі та справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У встановлений судом строк відповідач подав до суду відзив на адміністративний позов, в якому, з урахуванням письмових доповнень, заперечив проти задоволення позовних вимог. У своїх запереченнях відповідач посилається на рішення Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011, із змісту якого слідує, що передбачені законами соціально-економічні права не є абсолютними. Механізм реалізації цих прав може бути змінений державою, зокрема, через неможливість їх фінансового забезпечення шляхом пропорційно перерозподілу коштів з метою збереження балансу інтересів усього суспільства. Відповідач вказує, що Державним бюджетом України, відповідно і бюджетом Пенсійного фонду України на 2016-2017 роки, видатки на проведення перерахунку пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції) не були передбачені. Одночасно, відповідач вказує, що саме ОСОБА_2 комісія УМВС України в Рівненській області є тим уповноваженим органом, що наділений повноваженнями видавати довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу та, відповідно, приймати рішення про включення тих чи інших видів забезпечення до такої довідки, визначати їх розмір. При цьому, відповідач проводить перерахунок пенсій на підставі довідок, що видані уповноваженими органами, та не наділений повноваженнями самостійно враховувати при здійсненні перерахунку пенсії надбавки, які в такій довідці не зазначені. Також, зазначив, що Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 21.02.2018 №103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", якою врегульований порядок здійснення перерахунку та виплати пенсії особам, яким пенсія призначена на умовах Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Зокрема, вказаною Постановою передбачено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 р. № 988 “Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції”. З огляду на вказане, до відповідача від ОСОБА_2 комісії УМВС в Рівненській області надійшла нова довідка про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивачу за №5/450 від 19.03.2018, згідно з якою розмір грошового забезпечення позивача за нормами, чинними станом на 01.01.2016, становить 8963,46грн. Крім того, відповідач зазначає, що до Пенсійного фонду України від Міністерства внутрішніх справ України надійшов лист від 28.02.2018 №2900/05/22-2018 щодо відсутності підстав для використання довідок про розмір грошового забезпечення, виданих до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103. Відповідач вказує, що у зв'язку з надходженням нової довідки ним було проведено перерахунок пенсії позивача. Також, звертає увагу, що п.3 постанови Кабінету Міністрів України передбачено, що сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету починаючи з 01.01.2019. Крім того, відповідач звертає увагу на те, що позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, оскільки право на перерахунок пенсії позивач набув 01.01.2016. Враховуючи вище наведене, відповідач стверджує, що діяв в межах своїх повноважень та у спосіб передбачений Конституцією України та законами України, у зв'язку з чим позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію на умовах Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
24.07.2017 головою ліквідаційної комісії УМВС України у Рівненській області видано довідку №5/177, згідно з якою розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за нормами, чинними станом на 01.01.2016, становить 8999,10грн., в т.ч.: посадовий оклад - 3400грн., оклад за звання підполковник міліції - 2200грн., надбавка за стаж служби 50% - 2800грн., надбавка за роботу в умовах режимних обмежень 15% - 510грн., премія 1% - 89,10грн.
У відповідь на запит позивача відповідач листом від 05.02.2018 за №Г-295/07.1-59 повідомив, що в державних бюджетах України на 2015-2017 роки видатки на проведення перерахунку пенсії особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ, виходячи з грошового забезпечення поліцейських, не були передбачені. Тому, Пенсійним фондом України сформовано потребу в додаткових бюджетних коштах, необхідних для проведення перерахунку пенсій та направлено до Міністерства соціальної політики України. Перерахунок та виплату пенсії в нових розмірах буде проведено відповідачем після виділення додаткових коштів з Державного бюджету України. До листа відповідачем була додана копія довідки ОСОБА_2 комісії УМВС України в Рівненській області від 24.07.2017 №5/177.
Не погодившись з такою бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року №2262-ХІІ (далі - Закон №2262). Цим Законом держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Згідно з ч.4 ст.63 Закону №2262 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
29 грудня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII (далі - Закон № 900).
Цим Законом внесено доповнення до статті 63 Закону №2262. Статтю 63 доповнено новою частиною такого змісту: «Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських».
Статтею 51 Закону № 2262 передбачено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Відповідно до абзацу другого розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» за колишніми працівниками міліції, у тому числі пенсіонерами, а також членами їхніх сімей, іншими особами зберігаються пільги, компенсації і гарантії, передбачені цим Законом для колишніх поліцейських, членів їхніх сімей, інших осіб.
Згідно з ст.102 Закону України «Про Національну поліцію», пенсійне забезпечення поліцейських та виплата одноразової грошової допомоги після звільнення їх зі служби в поліції здійснюються в порядку та на умовах, визначених Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Кабінет Міністрів України постановою від 11 листопада 2015 року № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - Постанова №988) та постановою від 18 листопада 2015 року №947 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 березня 2006 року №268» встановив розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, що значно перевищують посадові оклади і плату за спеціальні звання колишніх працівників органів внутрішніх справ.
Постанова №988 набрала чинності 02 грудня 2015 року.
Порядок проведення перерахунку пенсій встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45«Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 р. №393» (далі - Порядок №45), яка набрала чинності 20 лютого 2008 року.
Відповідно до пунктів 1, 2, 3 Порядку №45, перерахунок раніше призначених відповідно до Закону №2262 пенсій проводиться у разі прийняття рішення Кабінетом Міністрів України про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом, або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством.
На підставі зазначеного в пункті 1 Порядку №45 рішення Кабінету Міністрів України, Міноборони, МВС, Мінінфраструктури, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, ДПС, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держприкордонслужби, ДПтС, ДСНС (далі - державні органи) повідомляють у п'ятиденний строк Пенсійному фонду України про підстави перерахунку пенсій військовослужбовцям.
Пенсійний фонд України повідомляє у п'ятиденний строк з моменту надходження інформації від державних органів своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки).
Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до пункту 4 Порядку №45, перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону №2262. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі «Міллер проти Австрії», де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні «Гайгузус проти Австрії» від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.
Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі «Кечко проти України» (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Верховний Суд України у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що відсутність чи скорочення бюджетних асигнувань не може бути підставою для зменшення будь-яких виплат (постанови Верховного Суду України від 22.06.2010 у справі № 21-399во10, від 07.12.2012 у справі №21-977во10, від 03.12.2010 у справі № 21- 44а10).
Така правова позиція підтримана Конституційним Судом України у рішеннях від 20.03.2002 № 5-рп/2002, від 17.03.2004 № 7-рп/2004, від 01.12.2004 № 20-рп/2004, від 09.07.2007 № 6-рп/2007, в яких зазначено про неможливість поставити гарантовані законом виплати, пільги тощо в залежність від видатків бюджету.
Крім того, Конституційний Суд України розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист певних категорій громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечують суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме: у Збройних силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управлінні державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань, тощо (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99, від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, від 20 грудня 2016 року №7-рп/2016).
У рішенні від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист» Конституційний Суд України прямо зазначив, що служба в органах внутрішніх справ має ряд специфічних властивостей (служба в правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей), що повинно компенсуватись наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексом заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку.
Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII, статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», зміна грошового забезпечення поліцейських, яке за своїми складовими є ідентичним складовим колишніх працівників міліції, але за розміром більшим, є безумовною підставою для перерахунку пенсії позивача, як колишнього працівника міліції на підставі Постанови №988, яка набрала чинності 02.12.2015.
Згідно зі статтею 51 Закону №2262, позивач має право на перерахунок пенсії з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Оскільки Постанова №988, якою встановлені розміри грошового забезпечення працівникам поліції за посадовими окладами і спеціальними званнями, набрала чинності 02.12.2015, позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських, з 01.01.2016.
Ураховуючи те, що право позивача на перерахунок пенсії встановлено чинним законодавством України, дотримано всі вимоги, передбачені Порядком №45, для проведення перерахунку пенсії, позивач має законні підстави щодо перерахунку його пенсії на підставі довідки про грошове забезпечення з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. При цьому, посилання відповідача на відсутність коштів на проведення виплати пенсії в перерахованому розмірі порушує гарантоване статтею 1 Першого протоколу Конвенції право мирно володіти своїм майном. Оскільки чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах доки відповідні положення є чинними. Тобто органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань (рішення Європейського суду у справі «Кечко проти України» від 08 листопада 2005 року).
При цьому, суд звертає увагу на підвищені гарантії соціальної захищеності осіб, що перебувають на службі в органах внутрішніх справ, з боку держави, що повинні бути реалізованими у комплексі заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби в органах внутрішніх справ, так і після звільнення у запас або відставку (Рішення Конституційного Суду України від 6 липня 1999 року №8-рп/99 у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положень статті 5 Закону України «Про статус ветеранів військової служби і ветеранів органів внутрішніх справ та їх соціальний захист»).
За результатами судового розгляду встановлено, що ОСОБА_2 комісія УМВС України в Рівненській області надіслала до відповідача довідку від 24.07.2017 №5/177 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача, що свідчить про дотримання державним органом Порядку №45 у частині надання довідок до органу Пенсійного фонду.
На порушення вимог статті 51 Закону №2262 та Порядку №45 відповідач - орган Пенсійного фонду пенсію позивача після надходження довідки від 24.07.2017 №5/177 не перерахував.
Суд зауважує, що відповідачем у листі від 05.02.2018 №Г-295/07.1-59 не заперечувалося право позивача щодо перерахунку та виплати пенсії згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення гарантій соціального захисту колишніх працівників органів внутрішніх справ України та членів їх сімей» від 23 грудня 2015 року №900-VIII, постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції», на підставі наданої довідки про грошове забезпечення для перерахунку пенсій з урахуванням грошового забезпечення поліцейських. Неможливість перерахувати та виплатити пенсію позивачу відповідач пояснив відсутністю коштів у Державному бюджеті України.
До аналогічних правових висновків дійшов Верховний Суд, який виклав їх у рішенні від 15.02.2018 за результатами розгляду зразкової справи №820/6514/17.
Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.
Також, суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на пропуск позивачем строку звернення до адміністративного суду, з огляду на наступне.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Кодекс адміністративного судочинства України є загальним законом, яким врегульовані строки звернення до адміністративного суду за захистом прав. Натомість спеціальним законом, яким врегульовано правовідносини щодо пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та строки перерахунку пенсій є Закон №2262.
Згідно з ч.3 ст.51 Закону України №2262 (у редакції Закону України від 15.07.2015 №614-VIII, який набрав чинності 01.01.2016) перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
У ході розгляду справи встановлено, що перерахунок розміру пенсії позивачу у зв'язку з набуттям чинності Постановою №988 та Законом №900, яким внесено доповнення до статті 63 Закону №2262, на підставі довідки ОСОБА_2 комісії УМВС України в Рівненській області від 24.07.2017 №5/177 не був проведений саме з вини органу Пенсійного фонду України, на який покладено обов'язок щодо перерахунку та виплати пенсії позивачу. Тому, в даному випадку, право позивача щодо перерахунку пенсії з 01 січня 2016 є абсолютним та не може бути обмежено будь-яким строком в силу вимог ч.3 ст.51 Закону №2262.
Посилання відповідача на п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103, відповідно до якого сума перерахованих пенсій для виплати за період з 01.01.2016 по 31.12.2017 обчислюється органами Пенсійного фонду України станом на 01.01.2018 та виплачується після виділення коштів на їх фінансування з державного бюджету починаючи з 01.01.2019, суд оцінює критично, з огляду на наступне.
З положень статті 7 КАС України слідує, що суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України.
При вирішені даного спору застосуванню підлягають положення статті 58 Конституції України, за змістом якої, Закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Слід зауважити, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 набрала чинності після набуття позивачем права на перерахунок пенсії у зв'язку із зміною розмірів грошового забезпечення поліцейських, звернення позивача до відповідача щодо здійснення відповідного перерахунку та отримання позивачем листа відповідача про відсутність коштів у Державному бюджеті України для здійснення такого перерахунку. Тобто, вказана Постанова набрала чинності після виникнення спірних правовідносин.
При цьому, суд зауважує, що постанова Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 погіршує становище позивача в частині строків виплати належної йому пенсії, а відтак, не підлягає застосуванню судом у спірних правовідносинах при прийнятті цього рішення. Суд надає оцінку спірним правовідносинам на момент їх виникнення, відхиляючи ті правовідносини, що виникли в процесі розгляду справи.
Одночасно суд звертає увагу, що позивач просить зобов'язати відповідача відповідно до статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» здійснити перерахунок пенсії на підставі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії №5/90 від 15.05.2017 з включенням до суми грошового забезпечення: посадового окладу за посадою перший заступник начальника відділу в розмірі 3400грн., окладу за спеціальне звання підполковник міліції в розмірі 2200грн., надбавки за стаж служби (50%) в розмірі 2800грн., надбавки за оперативно-розшукову діяльність (20%) в розмірі 680грн., надбавки за особливо важливі завдання (49%) в розмірі 4116грн., надбавки за роботу в умовах режимних обмежень (15%) в розмірі 510грн., премії (30%) в розмірі 2520грн.
Однак, згідно з абзацом 3 пункту 2 та пункту 3 Порядку №45 Головні управління Пенсійного фонду України складають у десятиденний строк з моменту надходження зазначеної інформації списки за формою згідно із додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують для перерахунку пенсії довідки про розмір грошового забезпечення кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно із додатком 2 (далі - довідка) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Тобто підставою для перерахунку пенсії є довідка про розмір грошового забезпечення, видана уповноваженим на те органом, яким у даному випадку є ОСОБА_2 комісія УМВС України у Рівненській області.
Така довідка за №5/177 від 24.07.2017 видана ОСОБА_2 комісією УМВС України у Рівненській області.
Тому, виходячи із змісту нормативних актів, які регламентують спірні правовідносини, саме така довідка є підставою для органу Пенсійного фонду для здійснення перерахунку пенсії.
Пунктом 5 Порядку №45 визначено, які саме виплати грошового забезпечення враховуються для перерахунку пенсій та визначено, що додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, скасовані чи такі, що не виплачуються на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами), крім зазначених у абзаці шостому цього пункту, для перерахунку пенсії не враховуються.
Відповідно до частини третьої статті 63 Закону №2262-XII перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.
ОСОБА_2 комісія УМВС України у Рівненській області здійснює виготовлення та видачу довідок для перерахунку пенсії із зазначенням відповідних видів грошового забезпечення, які враховуються для перерахунку.
Суми та види грошового забезпечення для перерахунку пенсій беруться до уваги Пенсійним фондом у випадку, якщо вони включені до відповідної довідки.
Тому, суд констатує, що для врахування відповідачем при перерахунку пенсії виплат, про які просить позивач, вони повинні бути включені у відповідну довідку, видану уповноваженим на це органом, в даному випадку ОСОБА_2 комісією УМВС України у Рівненській області.
Позивачем правомірність видачі довідки та не включення до неї окремих видів грошового забезпечення ОСОБА_2 комісією УМВС України у Рівненській області у встановленому порядку оскаржена не була, а тому вимога про врахування відповідачем при перерахунку пенсії позивача набавок (в т.ч. їх розмірів) відсутніх у довідці в межах даного позову є передчасною.
З огляду на вказане, в задоволенні позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з включенням до суми грошового забезпечення надбавки за оперативно-розшукову діяльність (20%) в розмірі 680грн., надбавки за особливо важливі завдання (49%) в розмірі 4116грн., премії (30%) в розмірі 2520грн., слід відмовити.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача здійснити виплату перерахованої пенсії без обмеження граничного розміру, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (в редакції станом на 06.12.2016), максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України” від 06.12.2016 №1774-VIII, у частині сьомій статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” слова і цифри “у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року” замінено словами і цифрами “по 31 грудня 2017 року”.
Однак, рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 у справі № 1-38/2016, положення частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” визнано неконституційними.
З урахуванням того, що Конституційним Судом України були визнані неконституційними норми частини сьомої статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб”, які втратили чинність з дня ухвалення рішення Конституційного Суду України (тобто з 20.12.2016), то обмеження розміру пенсії, передбачені частиною сьомою статті 43 Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” будуть мати силу лише до 19.12.2016 включно.
Тобто, з 20.12.2016 виплата пенсії позивачеві повинна здійснюватися без обмеження її розміру.
Крім того, під час судового розгляду судом встановлено, що 19.03.2018 головою ліквідаційної комісії УМВС України у Рівненській області видано нову довідку про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача за нормами, чинними станом на 01.01.2016, за №5/450.
На підставі вказаної довідки відповідачем було проведено перерахунок пенсії позивача, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією рішення з пенсійної справи №N/A035146 - МВС, а відтак позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії позивача з 01.01.2016 до задоволення не належать.
Разом з тим, доказів виплати позивачу перерахованої пенсії відповідачем суду надано не було.
При цьому, суд зазначає, що позивач просить суд зобов'язати відповідача вчинити пені дії. Однак, статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, в тому числі визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Статтею 245 КАС України також встановлено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про, зокрема визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Оскільки, судом встановлений факт наявності бездіяльності з боку Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, то суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та прийняти рішення про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинення певних дій.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.
Відповідно до п.10 ч.2 ст.245 КАС України, у разі часткового задоволення позову суд може прийняти рішення, застосувавши інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Щодо встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до ч.1 ст.382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
З аналізу змісту вказаної норми права слідує, що застосування даного виду судового контролю є правом суду, яким він може скористатися після ухвалення судового рішення.
Враховуючи зміст спірних правовідносин та стадію судового розгляду, суд дійшов висновку про відсутність підстав для застосування даного заходу судового контролю за виконанням судового рішення у адміністративній справі.
Згідно з ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних фондів у межах суми стягнення за один місяць.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.5 Закону України “Про судовий збір” від 08.07.2011 №3674-VI, позивач звільнений від сплати судового збору, тому підстави для вирішення судом питання про розподіл між сторонами судових витрат у відповідності до ст.139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 241-246, 263, 371 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не проведення перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року на підставі довідки ОСОБА_2 комісії УМВС України в Рівненській області від 24 липня 2017 року №5/177.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплатити ОСОБА_1 пенсію, перераховану на підставі довідки ОСОБА_2 комісії УМВС України в Рівненській області від 19 березня 2018 року №5/450, починаючи з 01 січня 2016 року по 19 грудня 2016 року - з врахуванням вимог частини сьомої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ, а з 20 грудня 2016 року - без обмеження граничного розміру.
В задоволені позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 січня 2016 року з включенням до сум грошового забезпечення надбавки за оперативно-розшукову діяльність (20%) в розмірі 680грн., надбавки за особливо важливі завдання (49%) в розмірі 4116грн., премії (30%) в розмірі 2520грн. відмовити.
В задоволені позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області виплатити ОСОБА_1 пенсію за період з 01 січня 2016 року по 19 грудня 2016 року без обмеження граничного розміру відмовити.
Рішення суду підлягає негайному виконанню в межах суми стягнення за один місяць.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 (33604, Рівненська обл., м. Дубно, вул. Набережна, 6-б, РНОКПП НОМЕР_1);
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. Короленка, 7, код ЄДРПОУ 21084076).
Повний текст рішення складено 12 квітня 2018 року.
Суддя Комшелюк Т.О.