12 квітня 2018 року м. Рівне №ЗВ/817/11/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Недашківської К.М., за участю: секретаря судового засідання Єрмошкіної Л.І.; представника позивача - не прибув; представника відповідача не прибув; державного виконавця - не прибув; представника Головного управління ДФС у Рівненській області - не прибув; розглядаючи у відкритому судовому засіданні заяву Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про заміну сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №798 від 26.03.2013, боржником за яким є Акціонерне товариство закритого типу «Спецбуд»,
26 березня 2013 року начальником Управління Пенсійного фонду України в Рівненському районі прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №798, боржником за яким є Акціонерне товариство закритого типу «Спецбуд».
30 березня 2018 року Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області звернулося до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача на Головне управління ДФС у Рівненській області.
Ухвалою суду 02.04.2018 заяву Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про заміну сторони виконавчого провадження щодо виконання рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №798 від 26.03.2013, боржником за яким є Акціонерне товариство закритого типу «Спецбуд» - призначено до судового розгляду на 12.04.2018.
Головне управління ДФС у Рівненській області подало клопотання, в якому зазначило, що не заперечує проти задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження.
Учасники справи, державний виконавець та Головне управління ДФС у Рівненській області, належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, у судове засідання не прибули.
За приписами частини другої статті 379 КАС України, суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Таким чином, суд дійшов висновку про можливість розгляду заяви за відсутності учасників справи, державного виконавця або заінтересованої особи.
За приписами частини четвертої статті 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заява про заміну сторони виконавчого провадження - стягувача на Головне управління ДФС у Рівненській області, обґрунтована тим, що на виконанні у Рівненському районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області перебуває рішення про застосування штрафних санкцій від 26.03.2013 №798. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з проведенням адміністративної реформи» №406-VII від 04.07.2013 (далі іменується - Закон України №406-VII) внесені зміни до статті 12 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» №2464-VI від 08.07.2010 (далі іменується - Закон України №2464-VI), та яким визначено, що завданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати, здійснення контролю за сплатою єдиного внеску. Оскільки, повноваження по адмініструванню єдиного внеску передані органам ДФС, тому є підстави для заміни сторони виконавчого провадження - стягувача на Головне управління ДФС у Рівненській області.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених позивачем в основу заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 12 Закону України №2464-VI (в редакції Закону України від 14.05.2013), завданнями Пенсійного фонду є забезпечення збору єдиного внеску, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
За правилами частини другої статті 12 Закону України №2464-VI (в редакції Закону України від 14.05.2013), Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску.
Законом України №406-VII статтю 12 Закону України №2464-VI викладено в новій редакції: «Стаття 12. Завдання та функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику
1. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
2. Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, відповідно до покладених на нього завдань: 1) аналізує та спільно з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування прогнозує надходження коштів від сплати єдиного внеску; 2) забезпечує збір та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску; 3) здійснює контроль за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску; 4) встановлює форми, строки і порядок прийняття та обробки звітності, зокрема в електронній формі, від платників щодо нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; 5) формує та веде реєстр страхувальників Державного реєстру, здійснює заходи щодо забезпечення доступу до даних Державного реєстру відповідно до цього Закону; 6) взаємодіє в установленому законодавством порядку з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, міністерствами, іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами і організаціями, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування; 7) узагальнює практику застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; 8) надає роз'яснення з питань застосування законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску; 9) укладає з розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) договори про добровільну участь працюючих у них громадян України; 10) здійснює інші функції, передбачені законодавством».
Тобто, з моменту набрання чинності законом України №406-VII (11.08.2013) завдання (повноваження) щодо забезпечення збору та ведення обліку надходжень від сплати єдиного внеску, та здійснення контролю за додержанням законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, правильністю нарахування, обчислення, повнотою і своєчасністю сплати єдиного внеску, передані Центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до Положення про Державну фіскальну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 №236, Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.
Діяльність уповноважених органів (адміністраторів) у відносинах із забезпечення виконання обов'язків та реалізації прав платників єдиного внеску (з огляду на визначення поняття «адміністрування податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та інших платежів відповідно до законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи») включає в себе такі стадії: 1) ідентифікацію; 2) облік платників єдиного соціального внеску; 3) ведення Державного реєстру страхувальників та застрахованих осіб; 4) сервісне обслуговування платників єдиного соціального внеску; 5) узгодження грошових зобов'язань зі сплати єдиного соціального внеску; 6) організацію та контроль за сплатою єдиного соціального внеску відповідно до законодавства.
Проте, нормами Прикінцевих положень Закону України №406-VII, визначено, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.
Пенсійний фонд України протягом десяти днів з дня набрання чинності цим Законом передає центральному органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, реєстр страхувальників станом на дату набрання чинності цим Законом.
Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, формує новий реєстр страхувальників на підставі даних, отриманих із Пенсійного фонду України, відомостей, отриманих із Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а також інформаційного фонду єдиного банку даних про платників податків - юридичних осіб та Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
Пунктом 5 Прикінцевих положень Закону України №406-VII встановлено, що суми єдиного внеску, які надійшли на рахунки територіальних органів Пенсійного фонду України, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах для зарахування таких сум, підлягають перерахуванню на відповідні рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах.
Тобто, вказаними вище нормами чітко визначено, що органи Пенсійного фонду України продовжують адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.
З матеріалів справи вбачається, що сума заборгованості зі сплати штрафних санкцій з єдиного внеску, яка підлягала стягненню з Акціонерного товариства закритого типу «Спецбуд» в розмірі 170 грн. 00 коп., визначена на підставі рішення про застосування штрафних санкцій від 26.03.2013 №798. Як зазначає заявник, дане рішення перебуває на виконанні у Рівненському районному відділі Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області.
Тобто, період початку процедури адміністрування виник задовго до набуття чинності Законом України №406-VII, а відтак Рівненське об'єднане управління Пенсійного фонду України Рівненської області відповідно до Прикінцевих положень цього закону зобов'язаний адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедур такого адміністрування.
Заявник вказує, що в результаті законодавчих змін, повноваження зі збору єдиного внеску перейшли до Центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, а відтак Пенсійний фонд України позбавлений повноважень щодо збору єдиного внеску.
Суд відхиляє такі доводи заявника та зазначає, що у даному випадку питання збору єдиного внеску не має місця, оскільки розпочата процедура адміністрування єдиного внеску дійшла до її завершальної стадії - виконавчого провадження. Відтак, заявник повинен її завершити.
Відповідно до частини першої статті 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Процесуальна реалізація даної норми можлива за наявності таких обставин:
1. вибуття однієї із сторін виконавчого провадження;
2. наявність у такої сторони статусу учасника виконавчого провадження;
3. звернення до суду державного виконавця з поданням або заінтересованої особи із заявою;
4. наявність факту правонаступництва.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 (далі іменується - Закон України №1404-VIII), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За приписами частини першої статті 15 Закону України №1404-VIII, сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Відповідно до частини п'ятої статті 15 Закону України №1404-VIII, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.
Щодо такої обставини, як «вибуття однієї із сторін виконавчого провадження», суд зазначає, що у даному випадку такого вибуття не відбулося, оскільки відповідно до Прикінцевих положень Закону України №406-VII, заявник повинен адмініструвати єдиний внесок у частині завершення процедури такого адміністрування, про що було вказано вище.
Щодо такої обставини, як «наявність у такої сторони статусу учасника виконавчого провадження», суд зазначає, що даною нормою встановлено можливість заміни сторони в межах саме виконавчого провадження. Тобто, заявник зобов'язаний надати суду докази того, що він має статус сторони (учасника) виконавчого провадження.
Заявник надав суду лише перелік рішень, які були подані ним до Рівненського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Рівненській області. Заявник не надав суду жодної актуальної інформації про те, що станом на дату звернення до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (30.03.2018), останній має статус сторони виконавчого провадження.
Задля вирішення питання про заміну сторони у виконавчому провадженні має існувати саме виконавче провадження, що відкривається на підставі відповідного виконавчого документа, у зв'язку із чим і особа може набути статусу сторони у такому виконавчому провадженні.
Заявником не надано суду інформації про перебіг виконавчого провадження, що не дає можливості встановити, що заявник є стороною такого провадження, адже за вказаний значний період часу заявник міг втратити статус сторони виконавчого провадження внаслідок завершення виконавчого провадження чи повернення виконавчого документа стягувачу тощо. Тобто, відсутність виконавчого провадження, а, отже, відсутність і його сторін, виключає можливість вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для заміни сторони виконавчого провадження, а відтак заява Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області не підлягає задоволенню.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 241, 248, 397 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Рівненського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області про заміну сторони виконавчого провадження - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Ухвали суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 Кодексу адміністративного судочинства України. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Повну ухвалу складено 12.04.2018.
Суддя Недашківська К.М.