233 № 233/902/18
12 квітня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Мартишева Т. О.
за участі секретаря Кюсєвої Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Донецька залізниця» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки повного розрахунку, -
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ДП «Донецька залізниця» про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, вказуючи, що з 30 грудня 2009 року і по 05 грудня 2017 року вона працювала у Дебальцевському загоні воєнізованої охорони державного підприємства "Донецька залізниця" по посаді табельника Дебальцевської стрілкової команди. З лютого 2016 року роботодавець припинив виплачувати мені заробітну плату, хоча і продовжував її нараховувати. 05 грудня 2017 року вона звільнилася з роботи за власним бажанням у зв*язку з виходом на пенсію по інвалідності ІІ групи (стаття 38 КЗпП). Станом на 05 грудня 2017 року (на день її звільнення) розмір нарахованої, але не виплаченої їй заробітної плати за період з лютого 2016 року по 05 грудня 2017 року становив 26844 грн. 21 коп., що підтверджується довідкою. При звільненні згідно ст. 44 КЗпП України їй належала до виплати вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку, тобто у розмірі 7893,60 грн. (2631,20 грн. х 3). Повний розрахунок з нею відповідачем не проведений до теперішнього часу, тому вона має право вимагати у відповідності зі ст. 117 КЗпП України сплати з боку відповідача на її користь середнього заробітку за період затримки повного розрахунку. Просила стягнути з відповідача на її користь вихідну допомогу у розмірі 7893,60 грн., а також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, починаючи з 05 грудня 2017 року і по день фактичного розрахунку, виходячи з розміру її середньоденного заробітку 89,19 грн.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності (а.с. 11).
Представник відповідача Державного підприємства «Донецька залізниця»на виклик в судове засідання не з*явився, про час і місце його проведення був повідомлений належним чином в порядку ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с. 17, 26). За таких обставин суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
З*ясувавши позицію позивача, дослідивши обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд встановив такі факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 6-8), перебувала у трудових правовідносинах з Дебальцевським загоном воєнізованої охорони Державного підприємства «Донецька залізниця» з 30 грудня 2009 року по 05 грудня 2017 року, працювала на посаді табельника стрілецької бригади. ОСОБА_1 була звільнена згідно наказу № 140/НОР-ос від 05 грудня 2017 року на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням в зв'язку з виходом на пенсію по інвалідності ІІ групи, як це вбачається з трудової книжки позивача серія БТ-ІІ № 0082599 від 26 серпня 1986 року (а.с. 3-4), копії наказу (розпорядження) № 140/НОР-ос від 05 грудня 2017 року (а.с. 9).
За вимогами ч.1 ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.
Відповідно до довідки Дебальцевського загону воєнізованої охорони ДП «Донецька залізниця» № 15 від 02 лютого 2018 року (а.с. 5) заборгованість по заробітні платі ОСОБА_1 з лютого 2016 року і на дату звільнення 05 грудня 2017 року склала 26844,21 грн.
Відповідно до ст.44 КЗпП України, при припиненні трудового договору внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.
Як встановлено в судовому засіданні, трудовий договір між сторонами було припинено на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням в зв'язку з невиконанням роботодавцем законодавства про працю, таким чином позовні вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та на підставі вимог ст. 44 КЗпП України відповідач має виплатити позивачу вихідну допомогу у розмірі, не менше тримісячного середнього заробітку, виходячи з підтвердженого довідкою відповідача № 16 від 02 лютого 2018 року (а.с. 10) розміру середньомісячного заробітку позивача - 2631,20 грн., розмір вихідної допомоги складає (2631,20 грн. х 3 міс.) 7893,60 грн.
Крім того, у відповідності до ч.1 ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
Виходячи з положень ст.117 КЗпП України наявність вини роботодавця є обов'язковою умовою для покладання на нього відповідальності за невиплату належних працівникові сум при звільненні.
Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14.04.2014 року № 405/2014 на території Донецької та Луганської областей розпочато антитерористичну операцію.
Відповідно до ч.2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Проведення антитерористичної операції на територіях, визначених Кабінетом міністрів України, та той факт, що проведення антитерористичної операції не припинено до теперішнього часу, суд визнає загальновідомими обставинами, які доказуванню не підлягають.
Як вбачається з витягу ЄДРПОУ Державне підприємство «Донецька залізниця» зареєстровано за адресою: 83000, Донецька область, м. Донецьк, вул. Артема, 68, тобто на території, тимчасово непідконтрольній владі (а.с. 19-22).
Згідно зі статтею 4 КЗпП України законодавство про працю складається з КЗпП України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.
Відповідно, частина перша статті 9 ЦК України кореспондується з вищевказаною статтею КЗпП України щодо застосування ЦК України до врегулювання відносин, зокрема, до трудових відносин, якщо вони не врегульовані іншими актами законодавствами.
З огляду на неврегульованість трудовим законодавством відносин з приводу відшкодування майнової шкоди, положення цивільного законодавства можуть поширюватися на ці відносини.
Враховуючи позовні вимоги у даній справі, зокрема, вимоги щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто свого роду відшкодування завданої майнової шкоди, що регулюється главою 82 ЦК України, застосуванню підлягають положення цивільного законодавства.
Статтею 617 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
У пункті 1 частини першої статті 263 ЦК України наведено ознаки непереборної сили та визначено, що непереборна сила це надзвичайна або невідворотна за даних умов подія. Отже, непереборною силою є надзвичайна і невідворотна зовнішня подія, що повністю звільняє від відповідальності особу, яка порушила зобов'язання, за умови що остання не могла її передбачити або передбачила але не могла її відвернути, та ця подія завдала збитків.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади тощо (правова позиція викладена в постановах ВСУ 6-2159цс15; 6-364цс16; 6-365цс16).
Загальновідомим фактом, який не потребує доказування є те, що терористичні акти, диверсії, захоплення будівель і споруд, захоплення заручників, блокування і пошкодження об'єктів транспортної системи, відсутність ефективного контролю органів державної влади України в населеному пункті - м. Донецьк Донецької області, де знаходиться підприємство відповідача, з липня 2014 року і на час звернення до суду позивача унеможливлюють виконання зобов'язань, зокрема, розрахунки по оплаті праці.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність вини відповідача у затримці виплати належних сум при звільнені у зв'язку із обставинами непереборної сили, що об'єктивно унеможливлювали виконання зобов'язань, передбачених умовами договору обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами. Так як підприємство знаходиться в зоні проведення антитерористичної операції, на території, тимчасово непідконтрольній владі, про що свідчить витяг із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, то затримка виплати належних позивачеві сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, відбулася не з вини відповідача, а через настання обставин непереборної сили, а тому відсутні передбачені законом підстави для стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку.
Враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час затримки розрахунку.
В силу ст. 141 ЦПК України у зв*язку із частковим задоволенням позовних вимог з відповідача в дохід держави підлягають стягненню витрати, пов*язані із сплатою судового збору.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 81, 128, 141, 206, 258- 259, 263-265, 268, 280, 282 ЦПК України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (адреса зареєстрованого місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1) до Державного підприємства «Донецька залізниця» (юридична адреса: 83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) про стягнення вихідної допомоги та середнього заробітку за час затримки повного розрахунку задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (ЄДРПОУ 01074957) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_1), вихідну допомогу у розмірі 7893 (сім тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 60 коп.
У задоволенні іншої частини позову відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Донецька залізниця» (ЄДРПОУ 01074957) в дохід держави судовий збір у розмірі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. 00 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законно сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, повністю або частково до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або в разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Заочне рішення може бути переглянуте Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Суддя :