13.03.2018 Єдиний унікальний номер 205/7794/17
13 березня 2018 рокум. ДніпроСправа № 205/7794/17
2/205/19/18
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
Позивач звернувся до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовною заявою, у якій, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить стягнути з відповідача на його користь суму відшкодування заподіяної шкоди внаслідок ДТП у загальному розмірі 10 430,77 грн.
Позов мотивований тим, що 20.07.2017р. по вул. Набережній Заводській в районі електроопори № 443 в м. Дніпрі сталася дорожньо-транспортна пригода за участі водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська у справі № 205/4946/17 від 11.10.2017р. відповідача визнано винним у дорожньо-транспортній пригоді та притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 та ст.124 КУпАП. За наслідками ДТП позивачу як власнику транспортного засобу завдано матеріальну шкоду, що полягає у витратах, понесених у зв'язку із відновленням пошкодженого автомобіля.
Позивач надав суду заяву, у якій позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечував.
Представником третьої особи надано суду заяву, у якій він уточнені позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Заяв про розгляд справи за його відсутністю або інформації про поважність причин неявки від відповідача не надходило. Відзив на позовну заяву не надав, що за відсутності заперечень позивача є підставою для ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України.
Згідно з ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.
Постановою Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 11.10.2017р. у справі № 205/4946/17 встановлено, що 11.10.2017р. о 09:15 год. ОСОБА_2, керуючи автомобілем НОМЕР_1, рухаючись по вул. Набережній Заводській перед зміною напрямку руху не переконався у безпечності такого маневру, внаслідок чого скоїв зіткнення з автомобілем НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_1, що спричинило пошкодження транспортних засобів (а.с.9).
Згідно з ч.6 ст.82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Згідно з п.1.7 ст.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» забезпечений транспортний засіб - транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована.
В матеріалах справи відсутні докази наявності у відповідача на момент заподіяння зазначеної шкоди укладеного Договору (полісу) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
При цьому, відповідно до висновку експертного дослідження про оцінку вартості майнової шкоди № 4008/17/17 від 19.08.2017р. розмір збитків, завданих власнику автомобіля НОМЕР_2, пошкодженого внаслідок ДТП, складає 44 520,41 грн. (а.с.15-20).
Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.
За таких обставин, МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих виплатило позивачу 36 470,64 грн. як відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП, а відтак сума невідшкодованої позивачу майнової шкоди на момент розгляду цієї справи становить 8 049,77 грн. (44 520,41 грн. - 36 470,64 грн.).
Відповідно до ст.22 ЦК України збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно з ч.2 ст.1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається за реальною вартістю втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст.1187 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, договір оренди тощо) володіє транспортним засобом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
За змістом пункту 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.03.2013р. № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» особою, яка зобов'язана відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, є фізична або юридична особа, що на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди, позички тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Якщо особа під час керування транспортним засобом має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії і реєстраційний документ на транспортний засіб, переданий їй власником або іншою особою, яка на законній підставі використовує такий транспортний засіб, то саме ця особа буде нести відповідальність за завдання шкоди (пункт 2.2 Правил дорожнього руху України). На особу, яка перебувала в трудових відносинах на підставі трудового договору (контракту) і завдала шкоди життю чи здоров'ю у зв'язку з використанням транспортного засобу, що належить роботодавцю, відповідальність за завдання шкоди може бути покладена лише за умови, якщо буде доведено, що вона заволоділа транспортним засобом неправомірно (частини третя і четверта статті 1187 ЦК).
Згідно з ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому, за змістом ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Враховуючи, що позивач довів факт заподіяння йому майнової шкоди внаслідок ДТП, яка сталась з вини відповідача та за участю автомобіля під його управлінням, тоді як відповідач не надав жодних доказів на спростування позовних вимог про відшкодування завданої шкоди, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача 8 049,77 грн. як відшкодування такої шкоди.
Крім цього, оскільки розмір збитків, завданих позивачу внаслідок пошкодження належного йому автомобіля, визначається судом на підставі висновку експертного дослідження про оцінку вартості майнової шкоди № 4008/17/17 від 19.08.2017р., суд доходить висновку що витрати позивача у розмірі 1 500,00 грн. на проведення відповідної експертизи, послуг по дефектуванню автомобіля у розмірі 800,00 грн. та поштові витрати у розмірі 81,00 грн. є витратами, які особа зробила для відновлення свого порушеного права у розумінні ст.22 ЦК України, а відтак підлягають стягненню з відповідача як складова частина реальних збитків.
За змістом ст.141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Враховуючи вищевказане, суд доходить висновку про достатність правових підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 22, 1187, 1188 ЦК України, а також ст.ст. ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264 268, 280-282 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_1; 21.06.1987р.н.; РНОКПП НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_2; 26.03.1980р.н.; РНОКПП НОМЕР_4) 10 430,77 грн. (десять тисяч чотириста тридцять гривень 77 коп.) на відшкодування майнової шкоди.
Стягнути з ОСОБА_2 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_1; 21.06.1987р.н.; РНОКПП НОМЕР_3) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, АДРЕСА_2; 26.03.1980р.н.; РНОКПП НОМЕР_4) судові витрати у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень 00 коп.).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
СуддяОСОБА_3