22.02.2018 Єдиний унікальний номер 205/8184/17
22 лютого 2018 рокум. ДніпроСправа № 205/8184/17
2/205/215/18
Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Нижного А.В., за участю секретаря судового засідання Піменової М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування за законом, -
Позивач звернулась до Ленінського районного суду м. Дніпропетровська з позовом, у якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд визнати за нею право власності на домоволодіння № 20-а, розташоване в м. Дніпрі, Таромське, вул. Дачна. Позовна заява мотивована тим, що після смерті чоловіка відкрилась спадщина у вигляді вищевказаного домоволодіння, проте позивач не може оформити спадкове майно у зв'язку з відсутністю правовстановлюючих документів.
Позивач надала суду заяву, у якій позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.
Відповідачі надали суду заяви, у яких уточнені позовні вимоги визнали.
Третя особа явку свого представника у судове засідання не забезпечила, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи по суті, суд встановив наступне.
ОСОБА_6 помер 07.09.2016р., що підтверджується Свідоцтвом про смерть (а.с.13).
Відповідно до договору від 20.06.1989р. про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві приватної власності ОСОБА_6 була надана земельна ділянка площею 700 кв.м. під будівництво індивідуального житлового будинку за адресою: м. Дніпро, вул. Дачна, 20а, Таромське.
Згідно з рішенням виконавчого комітету Таромської селищної ради народних депутатів від 20.04.1989р. № 61/3 «Про виділ земельної присадибної ділянки під індивідуальне будівництво житлового будинку по вул. Дачна, 20а в м. Дніпро» ОСОБА_6 виділена земельна ділянка по вул. Дачна, 20а в м. Дніпро, площею 700 кв.м. під будівництво.
Відповідно до акту, складеного інженером з технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна ОСОБА_7 (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 001872), проведено поточну інвентаризацію домоволодіння, розташованого на вказаній земельній ділянці та встановлено, що житловий будинок А-1 1991 року побудови, підвал під А-1 1991 року побудови, споруди № 1-3 побудовано до 05.08.1992 року.
Вищевказані обставини також підтверджуються довідкою № 52 від 26.01.2018р., виданою головою квартального комітету № 6, та заявами ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Відповідно до технічного паспорту домоволодіння, розташоване в м. Дніпро по вул. Дачна, 20-а загальною площею 171,7 кв.м., житловою 50,30 кв.м., складається з: житлового будинку А-1, споруд № 1-3.
Згідно з ч. 4 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.
Верховним Судом України у листі «Висновки Верховного Суду України, викладені в постановах, ухвалених за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстави, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 355 Цивільного процесуального кодексу України, за II півріччя 2013 р.» від 01.02.2014р. роз'яснено, що виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Таким чином, у разі відсутності державної реєстрації права власності на нерухоме майно, створене та оформлене в передбаченому законом порядку до набрання чинності Законом України від 01 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», спадкоємці, які прийняли спадщину, мають право на оформлення спадкових прав шляхом звернення до нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Аналогічна правова позиція зазначена Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у п. 3.1 листа «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13.
Таким чином, після смерті ОСОБА_6 відкрилась спадщина, до складу якої, зокрема, увійшло вищевказане домоволодіння.
Згідно з ч. 2 ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
Статтею 1258 ЦК України визначено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно з ч. 1 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.
Згідно з ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Відповідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Спадкоємцем першої черги після смерті ОСОБА_6 є його дружина, позивач у справі, та його діти ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, оскільки вони у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори.
Згідно з ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
При цьому, відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК України відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно з ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
У положеннях п. 3.1 ОСОБА_10 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 р. за № 24-753/0/4-13 роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
З огляду на викладене, визнання відповідачами позовних вимог, а також існування перешкод для оформлення у нотаріальному порядку спадкових прав позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для захисту його прав як спадкоємця шляхом визнання права власності на домоволодіння № 20-а, розташоване в м. Дніпрі по вул. Дачній, після смерті ОСОБА_6, померлого 07.09.2016р.
Керуючись ст.ст.4, 6, 10, 12, 13, 81-83, 141, 247, 263-264 268, 280-282 ЦПК України, ст.ст.529, 549 ЦК УРСР 1963 року,ст.ст.328, 392, 1223, 1258, 1261, 1268-1270 ЦК України суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа - приватний нотаріус Дніпровського нотаріального округу ОСОБА_5, про визнання права власності в порядку спадкування за законом задовльнити.
Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: 49000, м. Дніпро, пров. Кривий, 7; 26.02.1954р.н.; РНОКПП НОМЕР_1) право власності на домоволодіння № 20-а, розташоване у м. Дніпрі, с. Таромське, вул. Дачна, загальною площею 171,7 кв.м., житловою 50,30 кв.м., складається з: житлового будинку А-1, споруд № 1-3, - в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 07 вересня 2016 року.
Апеляційна скарга на рішення суду відповідно до пункту 15.5 Перехідних положень ЦПК України подається до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після завершення апеляційного перегляду.
Суддя ОСОБА_11