03 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/2242/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Клочка К.І.,
за участю:
секретаря судового засідання - Гнітько О.О.,
представник позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Бурби К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення. Під час розгляду справи суд, -
12 грудня 2017 року Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Полтавській області про скасування податкового повідомлення - рішення № 0002451304 від 06.04.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 210 992,29 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 168 793,83 грн та за штрафними санкціями 42 198,46 грн.; вимоги № Ф - 0002491304 від 06.04.2017 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 158 419,29 грн та рішення № 00024813014 від 06.04.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 28 661,72 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що жодних порушень податкового законодавства нею допущено не було, тому підстави для прийняття оскаржених рішень відсутні.
Разом з цим, до адміністративного позову жодних первинних документів на підтвердження спірних господарських операцій додано не було, у зв'язку із чим ухвалою суду від 03.01.2018 позивача було зобов'язано надати такі документи.
Розгляд справи неодноразово відкладався у зв'язку із неявкою позивача та ненаданням витребуваних судом первинних документів (23.01.18, 06.02.2018, 21.02.2018). У зв'язку із цим ухвалою суду від 21.02.2018 позивача було повторно зобов'язано надати документи на підтвердження обґрунтованості її позовних вимог.
Тільки в судовому засіданні 06.03.2018 представником позивача надано первинні документи по спірних господарських операціях позивача.
При цьому за приписами частини 1 статті 45 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Згідно частини 2 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на обставини зазначені у відзиві на позов, що надійшов до суду 19.01.2018, а саме: в ході проведення перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 встановлено завищення валових витрат та заниження єдиного внеску, тому оскаржені повідомлення - рішення, вимога та рішення є правомірними.
Заслухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
В період з 24.01.2017 по 13.02.2017 Головним управління ДФС України у Полтавській області проведено документальну планову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2013 по 31.12.2015, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 31.12.2015.
За наслідками перевірки складено акт № 150/16-31-13-03-29/2915714289 від 20.02.2017, в якому, зокрема зафіксовано завищення ФОП ОСОБА_3 витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів у 2014 - 2015 роках на суму 926 956,16 грн., у тому числі у 2014 році на суму 310 459,22 грн та у 2015 році на суму 616 496,94 грн по причині включення до їх складу витрат, на підтвердження яких платником не надано первинних документів, чим порушено п. 44.1 ст. 44, п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 177.2, 177.4 ст. 177 Податкового кодексу України (аркуш акту 18). Також перевіркою встановлено заниження єдиного внеску у розмірі 158 419,29 грн за 2011-2012, 2014-2015 роки, у тому числі за 2011 рік у сумі 4010,30 грн, за 2012 рік у сумі 5815,08 грн, за 2014 рік у сумі 74278,47 грн та за 2015 рік у сумі 74 315,44 грн по причині заниження чистого оподатковуваного доходу, на який нараховується ЄВ та по причині ненарахування єдиного внеску із чистого доходу у 2011-2012 роках.
Внаслідок виявлення зазначених порушень Головним управління ДФС України у Полтавській області складено податкове повідомлення - рішення № 0002451304 від 06.04.2017 про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб в розмірі 210 992,29 грн, в тому числі за податковим зобов'язанням 168 793,83 грн та за штрафними санкціями 42 198,46 грн.; вимоги № Ф - 0002491304 від 06.04.2017 про сплату боргу (недоїмки) в розмірі 158 419,29 грн та рішення № 00024813014 від 06.04.2017 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску в розмірі 28 661,72 грн, з якими позивач не погодилася та звернулася до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.
Згідно приписів підпункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України в редакції чинній у перевіряємому періоді для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Підпунктом 44.4 цієї статті передбачено: якщо документи, визначені у пункті 44.1 цієї статті, пов'язані з предметом перевірки, проведенням процедури адміністративного оскарження прийнятого за її результатами податкового повідомлення-рішення або судового розгляду, такі документи повинні зберігатися до закінчення перевірки та передбаченого законом строку оскарження прийнятих за її результатами рішень та/або вирішення справи судом, але не менше строків, передбачених пунктом 44.3 цієї статті.
За приписами підпункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам контролюючого органу, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Якщо платник податків після закінчення перевірки та до прийняття рішення контролюючим органом за результатами такої перевірки надає документи, що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, не надані під час перевірки (у випадках, передбачених абзацами другим і четвертим пункту 44.7 цієї статті), такі документи повинні бути враховані контролюючим органом під час розгляду ним питання про прийняття рішення.
Як встановлено судом, ФОП ОСОБА_3 було вручено лист № 77/С/16-31-13-03-23 від 24.01.2017, яким зобов'язано надати усі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Разом з тим, ФОП ОСОБА_3 надано первинні документи на підтвердження витрат, понесених на придбання товарно - матеріальних цінностей у сумі 1421255,49 грн. Первинних документів, що підтверджують витрати в розмірі 926 956,16 грн під час проведення перевірки чи після її проведення до прийняття рішення контролюючим органом надано не було.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування врегульовано статтею 177 Податкового кодексу України.
Так, за приписами пункту 177.1 статті 177 Податкового кодексу України в редакції, чинній у перевіряємому періоді, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Пунктом 177.2 статті 177 Податкового кодексу України визначено, що об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
До переліку витрат, безпосередньо пов'язаних з отриманням доходів, належать документально підтверджені витрати (пункт 177.4).
Згідно пункту 177.10 статті 177 Податкового кодексу України фізичні особи - підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару.
Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Як встановлено судом, всупереч зазначених вимог статті 177 Податкового кодексу України у ФОП ОСОБА_3 книга обліку доходів і витрат за перевіряємий період відсутня, внаслідок чого вона не була надана ні на перевірку ні до суду.
Надані до суду позивачем первинні документи, а саме: копії договорів, актів, та розрахункових документів суд оцінює критично з огляду на те, що сума операцій по цих документах складає 900000 грн, тоді як згідно висновків контролюючого органу ФОП ОСОБА_3 не підтверджено витрати в розмірі 926 956,16 грн.
Крім того, судом вище описано процедуру, визначену статтею 44 Податкового кодексу України, дотримання якої зобов'язує контролюючий орган врахувати первинні документи платника податків. Недотримання ФОП ОСОБА_3 зазначеної процедури має наслідком визнання таких документів такими, що були відсутні на час складення податкової звітності в силу пункту 44.6 статті 44 Податкового кодексу України.
За таких обставин суд погоджується з висновками контролюючого органу про завищення ФОП ОСОБА_3 валових витрат у розмірі 926956,16 грн та заниження єдиного внеску у розмірі 158 419,29 грн, а, відтак, оскаржені податкове повідомлення - рішення, вимога та рішення відповідають критеріям, визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За викладених обставин позовні вимоги є неправомірними та не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
Відмовити в задоволенні позову фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (рнокпп НОМЕР_1) до Головного управління ДФС у Полтавській області (код ЄДРПОУ 39461639) про скасування податкового повідомлення-рішення, вимоги та рішення повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 13 квітня 2018 року.
Суддя К.І. Клочко