Справа № 815/1043/18
13 квітня 2018 року м. Одеса
ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасишиної О.М., розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовною заявою ОСОБА_2 (місце проживання: 65086, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95; код ЄДРПОУ 40388751) про визнання протиправними дій щодо не перерахунку раніше призначеної пенсії з причин не включення періоду роботи до страхового стажу, -
До ОСОБА_1 окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якій позивач просить:
визнати протиправними дії Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії з причин невключения до страхового стажу періоду роботи в МП «Жасмін» з 07.01.1991 по 30.06.1996 роки;
зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу період роботи з 07.01.1991 по 30.06.1996 роки в МП «Жасмін»;
зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу в період роботи з 07.01.1991 по 30.06.1996 роки в МП «Жасмін» та поновити виплату пенсії в раніше призначеному розмірі з 01.12.2017 року.
Ухвалою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 15.03.2018 р. відкрито провадження в адміністративній справі.
13.04.2018 року (вх. № ЕП/2062/18, №10241/18) від представника відповідача надійшли відзови на позовну заяву.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем з грудня 2017р. йому здійснюється виплата пенсії у розмірі значно меншому від розміру призначеної йому пенсії на виконання Постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 27.04.2017р. у справі № 523/1126/17. Звернувшись до відповідача із заявою щодо з'ясування причин зменшення пенсії, позивач отримав відповідь від 08.02.2018 р., в якій зазначено, що йому призначено пенсію зі зменшенням пенсійного віку за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до страхового стажу при обчисленні розміру пенсійного забезпечення не зараховано період з 07.01.1991р. по 30.06.1996р., оскільки дата звільнення засвідчена печаткою підприємства «Жасмін», яке було зареєстроване виконкомом Суворовської районної ради народних депутатів м. Одеси УРСР. Станом на дату звільнення, тобто на 30.06.1996р. такої держави вже не існувало. Позивач вважає протиправними дії відповідача щодо зменшення розміру пенсії, такими, що порушують його конституційне право на соціальний захист.
Від відповідача надійшов відзив на позов, в якому в обґрунтування правової позиції зазначено, що при обчисленні розміру пенсійного забезпечення не зараховано період з 07.01.1991р. по 30.06.1996р., оскільки дата звільнення засвідчена печаткою підприємства «Жасмін», яке було зареєстроване виконкомом Суворовської районної ради народних депутатів м. Одеси УРСР. Оскільки вказаний період роботи позивача у МП «Жасмін» не підтверджено додатковими документами, передбаченими Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, та позивачем не надано жодного допустимого доказу, здійснити перерахунок пенсії х урахуванням спірного періоду роботи підстав немає. Крім того вказано, що, враховуючи приписи ч.2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені Законом, що унеможливлює сплату судового збору.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Відповідно до п.10 ч.1 ст.4 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом.
Відтак, справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.
Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.
За правилами предметної підсудності встановленими ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження (п. 1 ч. 1).
За таких обставин суд дійшов висновку про підсудність позовної заяви ОСОБА_2 ОСОБА_1 окружному адміністративному суду.
25.07.2016р. позивач звернувся до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2. До заяви про призначення пенсії були надані наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного номеру; копія трудової книжки серія БТ-І № 0554530; довідка з Головного управління статистики в Одеській області від 21.07.2016 №03.3-12/1494; архівна довідка Державного архіву Миколаївської області від 12.07.2016 за вих. №Д-1083/03-05; архівна довідка Державного архіву Миколаївської області від 11.11.2016 за вих. №920/03-10/6; копія диплому про навчання серія Щ-І №476212; копія військового квитка серія НК №3698979, що вбачається зі змісту рішення Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 99 від 21.09.2016р. (а.с. 51).
Рішенням Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 99 від 21.09.2016р. позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. «б» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та зазначено, що у нього відсутній необхідний пільговий стаж роботи 6 років 3 місяці. В наявності пільгового стажу роботи 4 роки 5 місяців за Списком № 2. До пільгового стажу не був зарахований період роботи з 14.12.1978 по 31.10.1979 роки на посаді монтажника відповідно до Списку №2 виробництв, цехів, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1073, розділ XXIX, оскільки Списком №2 передбачені монтажники по монтажу стальних і залізобетонних конструкцій. Відомості про зайнятість монтажем стальних і залізобетонних конструкцій відсутні (а.с. 51).
18.11.2016р. позивач вдруге звернувся до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». До заяви про призначення пенсії були надані наступні документи: копія паспорта та ідентифікаційного номеру; копія трудової книжки серія БТ -1 № 0554530; довідка з Головного управління статистики в Одеській області від 21.07.2016 №03.3-12/1494; архівна довідка Державного архіву Миколаївської області від 12.07.2016 за вих. №Д-1083/03-05; архівна довідка Державного архіву Миколаївської області від 11.11.2016 за вих. №920/03-10/6; копія диплому про навчання серія 1Ц-І №476212; копія військового квитка серія НК № 3698979, що вбачається зі змісту рішення Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі№ 171 від 09.12.2016р. (а.с. 52).
Рішенням Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі №171 від 09.12.2016 р. позивачу повторно відмовлено у призначенні пільгової пенсії, в зв'язку з недостатністю відповідного стажу. При цьому, було зараховано до пільгового стажу роботи позивача на посаді майстра з 01.11.1979р. по 16.04.1984р. та не зараховано період роботи з 14.12.1978р. по 31.10.1979р.
Позивачем вищевказані рішення оскаржено в судовому порядку.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.04.2017р. у справі № 523/1126/17 було винесено постанову, згідно з якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі № 99 від 21.09.2016 року та № 171 від 09.12.2016 року про відмову у призначенні ОСОБА_2 пенсії за віком за Списком № 2; зобов'язано Управління зарахувати ОСОБА_2 до пільгового стажу, що дає право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, періоди проходження служби у Збройних Силах з 29.11.1976р. по 17.11.1978р. та на посаді монтажника в постійному діючому будівельному поїзді №3 міжобласного будівельно-монтажного тресту по будівництву елеваторів «Південьелеваторбуд» за період з 14.12.1978р. по 31.10.1979р.; зобов'язано Управління призначити ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2, починаючи з 26 липня 2016р.
Ухвалою ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду від 13.06.2017р. у справі № 523/1126/17 постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 27 квітня 2017 року по справі № 523/1126/17 залишено без змін.
Розпорядженням Управління № 400021 від 02.08.2017р. на виконання постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 27.04.2017р. у справі № 523/1126/17 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 з 26.07.2016р., розмір пенсії встановлено у сумі 4255,70 грн.
20.09.2017 р. на його рахунок позивача у АБ «Південний» відповідачем перераховано пенсію в сумі 51343 грн. 02 коп. (з 26.07.2016 року), 20.10.2017 р. - 4255,70 грн., 20.11.2017 р. - 4255,70 грн. (а.с. 34).
Починаючи з грудня 2017 р. позивачу нараховувалась пенсія у меншому розмірі - 3654,81 грн., що підтверджується копією виписки з рахунку позивача у АБ «Південний» (а.с. 34-35).
08.02.2018 р. позивач звернувся до відповідача із заявою щодо з'ясування причин зменшення пенсії.
За результатами розгляду заяви позивача від 08.02.2018 р. відповідачем (лист від 16.02.2018р.) повідомлено, що з 26.07.2016р. йому призначено пенсію зі зменшенням пенсійного віку за Списком № 2 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», до страхового стажу при обчисленні розміру пенсійного забезпечення не зараховано період з 07.01.1991р. по 30.06.1996р., оскільки дата звільнення засвідчена печаткою підприємства «Жасмін», яке було зареєстроване виконкомом Суворовської районної ради народних депутатів м. Одеси УРСР. Станом на дату звільнення, тобто на 30.06.1996р. такої держави вже не існувало. Також зазначено, що період роботи з 07.01.1991р. по 30.06.1996р. в МП «Жасмін» необхідно підтвердити додатковими документами та вказано про відсутність підстав для прийняття звітності про нарахування страхових внесків до Пенсійного фонду з 1992 по 1996 р. (а.с. 24).
Не погодившись з діями відповідача щодо не зарахуванням до його страхового стажу періоду роботи з 07.01.1991 по 30.06.1996р.р. в МП «Жасмін» та зменшенням розміру раніше призначеної пенсії, позивач звернулася до суду з цим позовом.
Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що даний позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно із ч. 2 ст. 19 ОСОБА_3 України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені ОСОБА_3 та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 ОСОБА_3 України гарантоване право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України "Про пенсійне забезпечення" та Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Відповідно до п. «б» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-ХП від 05.11.1991р., на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, чоловіки після досягнення 55 років і при стажі роботи не менш 25 років, з них не менш 12 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. а ст.83 Закону України № 1788-ХІІ від 05.11.1991р., пенсія призначається з дня досягнення особою пенсійного віку.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно п. 2.1 Розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 р. (далі - Порядок №22-1) до заяви про призначення пенсії за віком додаються такі документи: 1) документ про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган і мають відмітку у паспорті) або свідоцтво про загальнообов'язкове державне соціальне страхування; 2) документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637.
Згідно ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п. 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (далі - Постанова № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (п.3 Постанови № 637).
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи у разі відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.
У позивача є трудова книжка та у мій містяться необхідні записи про трудовий стаж позивача. Відповідач не довів, що вказані записи є неправильними чи містять неточні записи про періоди роботи позивача.
Суд зазначає, що у трудовій книжці ОСОБА_2 серії БТ-І № 0554530 міститься запис про періоди роботи, зокрема в МП «Жасмін» з 07.01.1991р. по 30.06.1996р. на посаді директора (а.с. 28).
Крім того, в матеріалах справи містяться звіти за формою 4 ПФ про нарахування страхових внесків та витрат коштів Пенсійного фонду за 1992 - 1996 р.р. (а.с. 39-50)
Разом з тим, вимоги органу Пенсійного фонду України про необхідність надання позивачем додаткових документів суперечити приписам п.9 Положення про організацію прийому та обслуговування осіб, які звертаються до Пенсійного фонду, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №13-1 від 30.07.2015р., яким передбачено, що органи Пенсійного фонду не мають права: вимагати від заявника надання документів, інформації або вчинення дій, надання або здійснення яких не передбачено законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, що регулюють відповідні відносини, або які знаходяться в розпорядженні (віднесені до компетенції) відповідного органу Пенсійного фонду; відмовляти одержувачу у прийнятті оформлених належним чином і поданих у встановленому законодавством порядку заяв, звернень, документів, які він вважає за необхідне подати органу Пенсійного фонду.
Крім того, суд враховує, що згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Постановою Суворовського районного суду м. Одеси від 27.04.2017р. у справі № 523/1126/17, яка набрала законної сили встановлено, що на час звернення ОСОБА_2 до Управління із заявою про призначення пільгової пенсії, позивач досяг повних 58 років, мав більше 41 року загального стажу, з яких 7 років 3 місяці 23 дні пільгового стажу, тобто були всі підстави для призначення йому відповідачем пенсії за віком за Списком №2.
Щодо посилання відповідача на п.4.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту № 58 від 29.07.1993р., яким передбачено, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів, суд зазначає наступне.
Суд зазначає, що підстави для звернення з даним позовом виникли у позивача з грудня 2017 року, тобто з моменту зменшення йому розміру пенсії, яке обґрунтовано тим, що до страхового стажу позивача при обчисленні розміру пенсійного забезпечення не підлягає зарахуванню період з 07.01.1991р. по 30.06.1996р., оскільки дата звільнення засвідчена печаткою підприємства «Жасмін», яке було зареєстроване виконкомом Суворовської районної ради народних депутатів м. Одеси УРСР не ґрунтуються на вимогах норм чинного законодавства.
Так, на момент зменшення позивачу розміру пенсії з вищевказаних підстав, був чинним Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами -підприємцями» від 23.03.2017 № 1982-VIII, яким зокрема передбачено, що наявність або відсутність відбитка печатки суб'єкта господарювання на документі не створює юридичних наслідків.
Пунктом 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо використання печаток юридичними особами та фізичними особами-підприємцями» від 23.03.2017 № 1982-VIII визначено Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців з дня набрання чинності цим Законом: привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом; забезпечити перегляд та приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом.
Згідно ч. 3 ст. 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта ОСОБА_3 України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Відповідно до абз. 1, 3 п. 2.4 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України та Міністерства соціального захисту № 58 від 29.07.1993р., усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). Записи виконуються акуратно, ручкою кульковою або з пером, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольорів, і завіряються печаткою запис про звільнення, а також відомості про нагородження та заохочення.
Україну було проголошено незалежною демократичною державою 24.08.1991 року. В подальшому зміна печаток відбувалась поступово і протягом значного часу. Та обставина, що роботодавець своєчасно не замінив печатку не може бути підставою для відмови у зарахуванні до страхового стажу період роботи в МП «Жасмін» з 07.01.1991 по 30.06.1996 р.р.. Відповідач в свою чергу не надав суду доказів того, що в трудовій книжці позивача містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи. Також відповідачем не надано доказів того, що записи про період роботи позивача з з 07.01.1991 по 30.06.1996 рр. в МП «Жасмін» є підробними.
Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами, суд виходить з того, що соціальний захист гарантований кожному громадянину України ОСОБА_3 України (ст. 46) і не може бути ніким обмежений. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно п. 6 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасників Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992р., призначення пенсій громадянам держав-учасниць Угоди проводиться за місцем проживання. Для встановлення права на пенсію, в тому числі пенсій на пільгових умовах і за вислугу років, громадянам держав-учасниць Угоди враховується трудовий стаж, придбаний на території будь-якого з цих держав, а також на території колишнього СРСР за час до набрання чинності цим Угоди. Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу.
За приписами п.п. 4.3, 4.8 Порядку №22-1 рішення органу про призначення пенсії, перерахунок та поновлення виплати раніше призначеної пенсії, а також про переведення з одного виду пенсії на інший візується спеціалістом, який його підготував, та спеціалістом, який його перевірив. Рішення підписується начальником управління (заступником начальника управління відповідно до розподілу обов'язків) та завіряється печаткою управління.
Заява про призначення пенсії з усіма поданими документами та рішенням про призначення пенсії зберігаються в окремій пенсійній справі на кожного пенсіонера. Пенсійні справи зберігаються в органах, що призначають пенсії, за місцем проживання (реєстрації) або за місцем перебування пенсіонерів.
Суд зазначає, що відповідачем не наведено правових підстав з посиланням на відповідні норми чинного законодавства для зменшення позивачу розміру раніше призначеної пенсії.
Як зазначив Європейський суд у справі Yvonne van Duyn v. Home Office, принцип правової визначеності означає, що зацікавлені особи повинні мати змогу покладатись на зобов'язання, взяті державою, навіть якщо такі зобов'язання містяться в законодавчому акті, який загалом не має автоматичної прямої дії. Така дія названого принципу пов'язана із іншим принципом - відповідальності держави, який полягає в тому, що держава не може посилатись на власне порушення зобов'язань для запобігання відповідальності.
Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків (“Лелас проти Хорватії”, п. 74).
Статтею 64 ОСОБА_3 України передбачено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених ОСОБА_3 України.
У ст. 8 ОСОБА_3 України зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. ОСОБА_3 України має найвищу юридичну силу. ОСОБА_3 України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі ОСОБА_3 України гарантується.
Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.
Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (“Лелас проти Хорватії” і “Тошкуце та інші проти Румунії”) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (“Онер'їлдіз проти Туреччини”).
Спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, і у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникла б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення суду.
У висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень, зазначено, що стаття 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, зокрема передбачає, що судове рішення повинно бути таким, яке можна ефективно виконати на користь сторони, яка виграла справу. Конвенція не передбачає теоретичного захисту прав людини, а має на меті гарантувати максимальну ефективність такого захисту.
Також суд зазначає, що зменшуючи позивачу розмір раніше призначеної пенсії з причин невключения до страхового стажу періоду роботи в МП «Жасмін» з 07.01.1991 по 30.06.1996 р.р., відповідач діяв не в межах повноважень, визначених законом. Такими діями відповідач порушив один із основних критеріїв правомірності вчинення дій суб'єктами владних повноважень, який випливає із принципу законності, що закріплений у ч.2 ст.19 ОСОБА_3 України, відповідно до якої органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені ОСОБА_3 та законами України.
Таким чином, враховуючи наведене, з метою захисту порушеного відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, права ОСОБА_2 на соціальний захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову шляхом визнання протиправними дій Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії з причин невключення до страхового стажу періоду роботи в МП «Жасмін» з 07.01.1991 по 30.06.1996 роки; зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу період роботи з 07.01.1991 по 30.06.1996 роки в МП «Жасмін»; зобов'язання Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням страхового стажу в період роботи з 07.01.1991 по 30.06.1996 роки в МП «Жасмін» та поновити йому виплату пенсії в раніше призначеному розмірі з 01.12.2017 року.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про стягнення з Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судового збору у розмірі 740,00 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 205, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 (місце проживання: 65086, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95; код ЄДРПОУ 40388751) про визнання протиправними дій щодо не перерахунку раніше призначеної пенсії з причин не включення періоду роботи до страхового стажу, - задовольнити.
Визнати протиправними дії Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо перерахунку раніше призначеної позивачу пенсії з причин невключення до страхового стажу періоду роботи в МП «Жасмін» з 07.01.1991 по 30.06.1996 роки; зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі зарахувати ОСОБА_2 до страхового стажу період роботи з 07.01.1991 по 30.06.1996 роки в МП «Жасмін».
Зобов'язати Суворовське об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з урахуванням страхового стажу в період роботи з 07.01.1991 по 30.06.1996 роки в МП «Жасмін» та поновити йому виплату пенсії в раніше призначеному розмірі з 01.12.2017 року.
Стягнути з Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65003, м. Одеса, вул. Чорноморського козацтва, 95; код ЄДРПОУ 40388751) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 (місце проживання: 65086, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 740,00 грн. (сімсот сорок гривень 00 коп.).
Рішення може бути оскаржено до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду.
Суддя Тарасишина О.М.
.