13 квітня 2018 року м. ПолтаваСправа № 816/812/18
Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Алєксєєвої Н.Ю., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної казначейської служби України про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів,
13 березня 2018 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної казначейської служби України про :
- зобов'язання Державну казначейську службу України прийняти рішення про виплату компенсації за порушення встановленого законом строку перерахування коштів відповідно до п. 50, 51 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 №845;
- стягнення з Державної казначейської служби України на користь ОСОБА_1 компенсації в розмірі 1011,00 грн на підставі статті 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" - три відсотки річних від своєчасно несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 23340,60 грн. на виконання постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.05.2010 по адміністративній справі №2а-673/10 за період з 22.05.2013 по 31.10.2014;
- зобов'язання подати протягом п'ятнадцяти днів з дня набрання рішення законної сили звіт про виконання судового рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем у строк, встановлений Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не було виконано постанову Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.05.2010 №2-а-673/10, що зумовлює, на думку позивача, наявність обставин для стягнення з відповідача компенсації, в порядку ст. 5 зазначеного Закону.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 15.03.2018 відкрито провадження у справі № 816/812/18 та постановлено розглядати справу за правилами спрощеного провадження з викликом учасників справи.
30.03.2018 відповідач подав відзив на адміністративний позов, в якому просив відмовити в його задоволенні, посилаючись на не порушення прав позивача, оскільки 16.02.2018 Казначейством прийнято рішення про виплату компенсації №17 та нараховано ОСОБА_1 компенсацію в сумі 1011,00 грн. за порушення встановленого законом строку перерахування коштів при виконанні виконавчого листа, виданого 13.08.2010 Решетилівським районним судом Полтавської області по справі №2-а-673/10. Казначейство, відповідно до наданих повноважень, здійснює виконання рішень судів, у порядку черговості надходження таких документів та у межах суми, передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік за бюджетною програмою КПКВК 3504040.
Учасники справи в судове засідання не прибули, про дату, час і місце судового розгляду повідомлені належним чином. Позивач надав заяву про розгляд справи без його участі. Представник відповідача надав до суду клопотання про розгляд справи у порядку письмового провадження, без участі представника Казначейства.
Згідно з частиною 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Зважаючи на відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених статтею 205 Кодексу адміністративного судочинства України, а також відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив розглянути справу у порядку письмового провадження.
Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
Рішенням Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.05.2010 по справі №2-а-673/10, яке набрала законної сили 26.07.2010, стягнуто з управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації у Полтавській області на користь ОСОБА_1 недоплачену передбачену частиною 1 статті 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" одноразову компенсацію як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який став інвалідом ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, у розмірі 23340 (двадцять три тисячі триста сорок) гривень 60 коп. /а.с. 12/.
13.08.2010 Решетилівським районним судом Полтавської області ОСОБА_1 видано виконавчий лист по справі №2-а-673/10, зі строком пред'явлення виконавчого листа до виконання три роки.
20.02.2013 року ОСОБА_1, на підставі п. 6 та п. 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2011 № 845, подав вище зазначений виконавчий лист до Управлінням державної казначейської служби України у Решетилівському районі Полтавської області /а.с. 9/.
Проте, в подальшому, рішення суду по справі №2-а-673/10 було виконано 31.10.2014 року.
Підставою для звернення позивача з даним позовом став той факт, що відповідачем, в порушення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не було виконано у трьохмісячний строк рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.05.2010 по справі №2-а-673/10, внаслідок чого, позивач вважає, що на підставі ст. 5 названого Закону має право на отримання компенсації, оскільки судове рішення по справі №2-а-673/10а було виконано лише 31.10.2014.
Вирішуючи даний спір, суд приходить до таких висновків.
За змістом ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Також вказаним Законом, крім органів державної виконавчої служби, визначено інші органи, до повноважень яких віднесено виконання рішень судів.
Так, частиною 2 статті 6 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення про стягнення коштів з державних органів, державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Частиною 1 статті 3 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" у разі якщо центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, протягом трьох місяців не перерахував кошти за рішенням суду про стягнення коштів, крім випадку, зазначеного в частині четвертій статті 4 цього Закону, стягувачу виплачується компенсація в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів визначений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 №845 (далі - Порядок).
За приписами пункту 50 Порядку компенсація за порушення встановленого законом строку перерахування коштів нараховується: Казначейством, якщо боржником є державний орган; державним виконавцем, якщо боржником є підприємство, установа, організація або юридична особа, зазначені в пункті 48 цього Порядку.
Компенсація виплачується Казначейством на підставі рішення або постанови про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів.
Згідно п. 51 Порядку у рішенні (постанові) про виплату компенсації зазначаються: назва і дата видачі виконавчого документа, найменування органу, що його видав; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), код згідно з ЄДРПОУ або податковий номер (для юридичних осіб), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) або серія і номер паспорта для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття такого номера, реквізити рахунків стягувача і боржника; дата надходження документів та відомостей, необхідних для перерахування коштів, дата закінчення встановленого законом строку для перерахування коштів, дата перерахування коштів стягувачу; строк прострочення платежу; реквізити рахунка, з якого здійснюється безспірне списання; спосіб перерахування коштів стягувачу; сума нарахованої компенсації.
Рішення про виплату компенсації затверджується Головою Казначейства, а постанова - керівником органу державної виконавчої служби.
Відповідачем в порушення Закону України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" не було виконано у трьохмісячний строк рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.05.2010 по справі №2-а-673/10, а тому позивач має право на компенсацію в розмірі трьох відсотків річних від несплаченої суми за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду за період з 22.05.2013 по 31.10.2014 включно у розмірі 1011,00 грн. - три відсотки річних від своєчасно несплаченої суми за порушення тримісячного строку перерахування коштів у сумі 23340,60 на виконання рішення Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.05.2010 по справі №2-а-673/10.
Судом встановлено, що листом від 09.02.2018 №5-13/1101-2505, Державна казначейська служба України повідомила позивача, що компенсація за прострочення виконання рішення суду по справі №2-а-673/10 нарахована Казначейством в розмірі 1011,00 грн. Період нарахування компенсації: з 22.05.2013 (наступний день від дати закінчення 3-ох місячного строку для перерахування коштів) по 31.10.2014 (дата фактичного перерахування коштів). Також зазначено, що безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством, зокрема, за черговістю надходження таких рішень до органів Казначейства. Погашення заборгованості за нарахованою компенсацією підлягає виконанню у третю чергу. Тому, після погашення заборгованості за рахунок бюджетної програми для забезпечення виконання рішення суду по першій та другій черзі, відповідно до черговості надходження документів, Казначейством розглянеться питання щодо перерахування коштів на користь ОСОБА_1 /а.с. 11/
Так, рішенням про виплату компенсації за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів від 16.02.2018 №17 /а.с. 50/ ОСОБА_1 нараховано компенсацію за порушення встановленого законом строку перерахування коштів при виконанні постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.05.2010 по справі №2-а-673/10 в розмір 1 011,00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, сума, нарахована за виконавчим листом у справі №2-а-673/10 у розмірі 1011,00 грн., включена до черги на виплату під номером 169611, що підтверджується копією витягу з АРМ Реєстр судових рішень.
Згідно пункту 9 розділу VI Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного Кодексу України, установлено, що до законодавчого врегулювання безспірного списання коштів бюджету та відшкодування збитків, завданих бюджету: рішення суду про стягнення (арешт) коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) виконується виключно Казначейством України. Зазначені рішення передаються до Казначейства України для виконання. Безспірне списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) здійснюється Казначейством України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, за черговістю надходження таких рішень, щодо видатків бюджету - в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань.
Відповідно до п. 2 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників безспірне списання - це операції з коштами державного та місцевих бюджетів, що здійснюються з метою виконання Казначейством та його територіальними органами (далі - органи Казначейства) рішень про стягнення коштів без згоди (подання) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, боржників, органів місцевого самоврядування та/або державних органів на підставі виконавчих документів.
Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та бюджетів або боржників рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
Органи Казначейства: 1) забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання виконавчого документа суду в повному обсязі такий документ повертається до суду з відміткою про його виконання; 2) вживають заходів до виконання виконавчих документів протягом установленого строку; 3) розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.
Як встановив суд, Державна казначейська служба України не відмовляється виконувати рішення про нарахування компенсації за порушення встановленого законом строку перерахування коштів при виконанні постанови Решетилівського районного суду Полтавської області від 12.05.2010 по справі №2-а-673/10 в розмір 1 011,00 грн., а лише вказує на дотримання процедури його черговості у зв'язку з відсутністю необхідного фінансування за програмою з виконання судових рішень.
Законодавством передбачено виконання судових рішень за рахунок коштів державного бюджету за черговістю надходження таких рішень, в межах відповідних бюджетних призначень та наданих бюджетних асигнувань. Наявність черговості щодо виконання рішень суду передбачене Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", де зазначено, що заборгованість погашається за наявності бюджетних асигнувань.
Таким чином, з викладених правових норм вбачається, що безспірне списання коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання судових рішень та виконавчих документів, здійснюється Казначейством виключно у порядку черговості надходження виконавчих документів, що відповідає принципам пропорційності та балансу інтересів.
При цьому, жодним нормативно-правовим актом не регламентовано повноважень Казначейства щодо здійснення першочергового або позачергового безспірного списання коштів.
Суд звертає увагу на те, що на момент виникнення спірних правовідносин при наявності бюджетних асигнувань в розмірі 500 млн. грн., виділених за програмою КПКВК 3504040 "Заходи щодо виконання рішень суду, що гарантовані державою", на виконанні в ДКСУ за першою та другою чергою перебувають судові рішення на загальну суму стягнення понад 1 млн. грн. /а.с. 11 зі звороту/.
Отже, у відповідача не було жодних правових підстав для виплати позивачу суми компенсації, у позачерговому порядку до виконання судових рішень, що надійшли раніше.
Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а викладені в позовній заяві вимоги позивача є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не підлягають задоволенню.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Державної казначейської служби України (вул. Бастіонна, 6, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 37567646) про зобов'язання вчинити певні дії та стягнення коштів відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Н.Ю. Алєксєєва