Справа № 204/8269/17
Провадження № 2-а/204/26/18
15 березня 2018 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючої - судді Нізік О.В.
при секретарі - Таран К.В.
за участю позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Красногвардійського районного суду міста Дніпропетровська справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в місті Дніпрі, інспектора молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.12.2017 року серія ЕАА № 241603, -
22 грудня 1017 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління патрульної поліції в місті Дніпрі, інспектора молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.12.2017 року серія ЕАА № 241603. Просила скасувати постанову серії ЕАА №241603 від «20»грудня 2017 року про порушення зупинок, ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій, винесену інспектором Мішиним С.М. за ст. 122 ч. 1. КУпАП (п. 15.9. и ПДР), у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.; провадження по адміністративній справі у відношенні неї в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП закрити. В обґрунтування заявлених позовних вимог посилалась на те, що постановою інспектора Патрульної поліції молодшого лейтенанта ОСОБА_2 ЕАА №241603 20.12.2017 р. її визнано винною у скоєнні адміністративного правопорушення передбаченого ст.122 ч. 1 КУпАП (п. 15.9. и ПДР) за зупинку автомобілем в зоні ближче 10 м від виїздів з прилеглих території і безпосередньо в місті виїзду на площі Троїцька 2А у м. Дніпро. З винесеною відносно неї постановою не згодна, оскільки Правил дорожнього руху не порушувала. Накладене адміністративне стягнення не відповідає фактичним обставинам справи. Вважає, що дії інспектора щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення і внесення постанови про накладення на неї адміністративного стягнення передбаченого ст. 122 ч.1 КУпАП (п. 15.9. и ПДР), є протиправними. Постанова складалася інспектором без врахування її зауважень, пояснень, скупчення інших автомобілів. Доказів правопорушення не надано, свідків не опитано, місце скоєння правопорушення вказано не вірно, замір відстані до виїзду з прилеглої території не був зроблений, тобто факт порушення оснований на припущеннях, що є порушенням закону, протокол про адміністративне правопорушення не складався.
25 січня 2018 року відповідачі до суду надали відзив на позовну заяву та технічний відеозапис правопорушення. Просять відмовити у задоволенні позовних вимог. Посилаються на те, що дії інспектора УПП відповідали нормам діючого законодавства, рішення відповідача про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу обґрунтоване та прийняте в межах його компетенції у відповідності до норм діючого законодавства.
У судовому засіданні позивач заявлені вимоги підтримала та просила їх задовольнити.
У судове засідання відповідачі не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, надали до суду на підтвердження правомірності своїх дій відзиви, технічний носій (диск) з відеозаписом правопорушення, просили провести розгляд справи за їх відсутності, в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Заслухавши пояснення позивача, враховуючи надані відповідачами відзиви на позовну заяву, дослідивши матеріали справи, оглянувши у судовому засіданні технічний носій (диск) з відеозаписом правопорушення, суд доходить висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з наступних підстав.
Судом встановлені наступні фактичні обставини.
20 грудня 2017 року інспектором УПП у місті Дніпро молодшим лейтенантом поліції 1 батальйону 4 роти ОСОБА_2 винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕАА №241603, якою притягнуто до адміністративної відповідальності та застосовано до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у вигляді штрафу у сумі 255 грн. 00 коп. У постанові зазначено, що водій ОСОБА_1 у місті Дніпро площа Троїцька, 2А 20.12.2017 року о 09 год 47 хв. керуючи автомобілем «Пежо Біпер» державний номерний знак «АЕ 6833 ІВ» здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від виїзду з прилеглої території, чим порушила п. 15.9.и. ПДР України (а. с. 3).
Зазначену постанову про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 оскаржує у судовому порядку, що і є предметом даного спору.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з наступного.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
02.07.2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Національну поліцію", який набрав чинності 07.11.2015 року.
Відповідно до ст. ст. 1 та 13 Закону України "Про Національну поліцію" поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Систему поліції складають центральний орган управління поліцією та територіальні органи поліції. Діяльність поліції спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ України згідно із законом.
З метою встановлення нормативно-правового регулювання здійснення проваджень уповноваженими особами Національної поліції України у справах про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, наказом N 1395 від 07.11.2015 року МВС України затверджено відповідну Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.
Відповідно до п. 4 Розділу І, п. 2 Розділу III Інструкції, у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейський виносить постанову у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу; постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена, зокрема, приписами ч. 1 ст. 122 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 4 ст. 258 КУпАП у випадках, передбачених частинами першою та другою цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Так, ч. ч. 9, 10 Розділ ІІІ Інструкції передбачено, що розгляд справи розпочинається з представлення поліцейського, який розглядає цю справу. Поліцейський, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення (якщо складення протоколу передбачається КУпАП), заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. Під час розгляду справи потерпілого може бути опитано як свідка. Поліцейський оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно частин першої та другої розділу ІV Інструкції, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, поліцейський виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення. Зміст постанови по справі про адміністративне правопорушення повинен відповідати статті 283 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КУпАП ("Перевищення встановлених обмежень швидкості руху, проїзд на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху та порушення інших правил дорожнього руху"): Перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками,- тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Статтею 222 КУпАП встановлено, що до компетенції органів поліції віднесено розгляд справ про порушення правил дорожнього руху, зокрема, ч.ч.1, 2, 3 ст.122 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 254 КУпАП про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол у повноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності. Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Протокол не складається у випадках, передбачених ст. 258 цього Кодексу.
Згідно ч. 2 ст. 258 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі.
У випадках, передбачених частинами 1, 2 цієї статті, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог ст. 283 цього Кодексу.
Відповідно до 283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис; розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції, чинній на час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно з ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Суд критично ставиться до твердження позивача про те, що вона не порушувала Правила дорожнього руху, оскільки у наданому відповідачем відеозапису правопорушення, що було оглянуто у судовому засіданні за участі позивача зафіксовано обставини, викладені у оскаржуваній постанові.
Проаналізувавши встановлені судовим розглядом обставини, враховуючи пояснення позивача, що спростовані належними доказами відповідача, суд приходить до висновку, що відповідач довів правомірність своїх дій при винесенні постанови у справі про адміністративне правопорушення, справа про адміністративне правопорушення розглянута повноваженою особою, у присутності позивача, з'ясовано обставини справи, роз'яснено права. Інспектор діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією, КУпАП та іншими нормативно-правовими актами. Адміністративне стягнення на позивача накладено в межах санкції статті.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 обґрунтовано та на законних підставах притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП. Судом встановлена відсутність правових підстав для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, оскільки доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено. Відтак слід відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в місті Дніпрі, інспектора молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.12.2017 року серія ЕАА № 241603.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 1 ст. 122, ст. ст. 251, 280, 288 і 293 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 5 - 9, 72 - 77, 90, 139, 243 - 246, 250, 271, 286 КАС України, підпунктом 10 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до управління патрульної поліції в місті Дніпрі, інспектора молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_2 про визнання дій відповідача протиправними та про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення від 20.12.2017 року серія ЕАА № 241603 - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення в порядку, передбаченому ст.ст.293, 295 КАС України.
Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень КАС України (в редакції від 03.10.2017 року): до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи: апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу, а саме, відповідно до ч.1 ст. 186 КАС України: апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного рішення суду.
Суддя О. В. Нізік