Справа № 815/1592/18
13 квітня 2018 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Кравченко М.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Розглянувши позовну заяву, суддя дійшов висновку, що вона належить до залишення без руху з наступних підстав.
Згідно з ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб'єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов'язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; 8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; 9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб'єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
В позовній заяві позивач просить суд: визнати протиправною бездіяльність Суворовського районного відділу в м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області щодо відмови в оформленні та видачі ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 паспорта громадянина України у вигляді книжечки (на паперових носіях); зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Одеській області оформити та видати в Суворовському районному відділі у м. Одеса Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області паспорт громадянина України старого зразка у вигляді книжечки (на паперових носіях) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 без застосування засобів ЄДДР, визначених законодавством, а саме без формування (присвоєння) унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі (УНЗР) та будь якого іншого ідентифікатора особи (цифрового, штрихкодового, QR кодового, біометричного тощо), облік вести за раніше встановленими формами за ім'ям без відцифрованого образу обличчя особи, без відцифрованих відбитків пальців рук, без обробки персональних даних в автоматизованих системах Державної міграційної служби України.
В порушення п.2 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта законного представника та позивача, номер засобу зв'язку позивача, їх офіційні електронні адреси або адреси електронної пошти, ідентифікаційний код відповідача, його офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти.
Також, в порушення п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не чітко вказаний зміст позовних вимог до відповідача.
В порушення п.5 ч.5 ст.160 КАС України позивач в позовній заяві виклав обставини, якими обґрунтовує свої вимоги, однак не зазначив докази, що підтверджують вказані обставини.
Крім того, в порушення п.8 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), та не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
В порушення п.11 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві не зазначено власного письмового підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Відповідно до ч.1 ст.161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
Згідно з ч.4 ст.161 КАС України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Відповідно до ч.2 ст.79 КАС України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви.
Згідно з ч.4 ст.79 КАС України якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
В порушення вказаних норм позивач до позовної заяви не надав в повному обсязі доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та не зазначив про причини, з яких докази не можуть бути подані разом із поданням позовної заяви. Також, позивач не надає доказів, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання цих доказів.
Відповідно до ч.2 ст.94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Згідно з ч.ч.4-5 ст.94 КАС України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
В порушення зазначених норм позивач до позовної заяви не надав жодної належним чином засвідченої копії доказів, що приєднуються до позовної заяви.
Зі змісту позову незрозуміло коли позивач дізнався про його порушене право.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Таким чином, суддя вважає за необхідне позивачу вказати та обґрунтувати коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, на підтвердження вказаних обставин надати відповідні докази.
Згідно з ч.3 ст.161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
В позовній заяві законний представник позивача просить суд звільнити її від сплати судового збору на підставі п.7 ст.5 Закону України «Про судовий збір», оскільки звертається до суду з позовом в інтересах неповнолітньої особи, яка не має можливості самостійно повноцінно захищати свої права.
Однак, суд критично оцінює вказані посилання законного представника позивача, оскільки вони є необґрунтованими.
Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно з ч.2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З урахуванням зазначених норм законів умовою зменшення розміру судового збору або звільнення від його оплати, відстрочення та розстрочення сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони.
Можливість оцінити майновий стан позивача у суду відсутня.
Крім того, ст.5 Закону України «Про судовий збір» чітко встановлює пільги щодо сплати судового збору.
Також, передбачені законодавством випадки звільнення від сплати судового збору у розумінні приписів Закону України «Про судовий збір» слід розуміти як звернення у інтересах громадян, віднесених до 1 та 2 категорії постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи; інвалідів Великої Вітчизняної війни та сім'ї воїнів (партизанів), які загинули чи пропали безвісти, і прирівняних до них у встановленому порядку особи; інвалідів I та II груп, тощо.
Суд зазначає, що звернення батьків в інтересах неповнолітніх дітей до суду не є визначеним законодавством випадком для звільнення від сплати судового збору, оскільки неповнолітні особи не звільнені від сплати судового збору відповідно до приписів ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Також, невмотивоване звільнення від сплати судового, відстрочення та розстрочення сплати судового збору фізичним особам утворить дискримінаційне становище по відношенню до інших суб'єктів звернення до суду за захистом.
Адже, відповідно до п.2 ч.3 ст.2 КАС України основними засадами (принципами) адміністративного судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Таким чином, відсутні встановлені законом підстави для звільнення законного представника позивача від сплати судового збору.
Згідно з пп.1 п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору у сумі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» з 01.01.2018 року розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 1762,00 грн.
Згідно з ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, суддя вважає за необхідне надати документ про сплату судового збору у сумі 1409,60 грн.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч.2 ст.169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Зазначені недоліки необхідно усунути шляхом подання до суду належним чином оформленої заяви про усунення недоліків позовної заяви з відповідними додатками (документами) для суду та відповідно до кількості учасників справи, а також документу про сплату судового збору у сумі 1409,60 грн.
За таких обставин позов повинен бути залишений без руху, а позивачу наданий термін для усунення недоліків.
Керуючись ст.ст.2, 79, 94, 122, 132, 133, 160, 161, 169, 171, 243, 248 КАС України, суд -
1. Відмовити в задоволенні клопотання законного представника позивача про звільнення від сплати судового збору.
2. Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Одеській області про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
3. Встановити строк для усунення недоліків позовної заяви п'ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем. В іншому випадку позов буде повернутий позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя М.М. Кравченко