12 квітня 2018 року
м.Суми
Справа №578/995/17
Номер провадження 22-ц/788/548/18
Апеляційний суд Сумської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого - Ткачук С. С. (суддя-доповідач),
суддів - Левченко Т. А. , Криворотенка В. І.
за участю секретаря судового засідання - Новікової А.С.,
учасники справи:
позивач - Публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк»,
представники позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,
відповідач - ОСОБА_4,
розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» на ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 12 лютого 2018 року в складі судді Косар А.І., ухваленого у смт Краснопілля,
Ухвалою Краснопільського районного суду Сумської області від 12.02.2018 року позову заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою місцевого суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги мотивує тим, що місцевий суд дійшов помилкового висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду на підставі п.п. 3, 9 ст. 257 ЦПК України, оскільки банком було заявлено клопотання про розгляд справи без їх участі, а витребувані судом документи направлені на електронну адресу суду.
Відзивів від учасників справи не надходило.
Представник позивача та відповідач в судове засідання не з'явилися, але оповіщені про час та місце розгляду справи належним чином.
Відповідно до п. 3 розділу ХIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VII «Про судоустрій і статус суддів», апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних суддів у відповідних апеляційних округах.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Залишаючи позовну заяву ПАТ КБ «ПриватБанк» без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, будучи належним чином повідомлений, повторно не з'явився в судове засідання, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення проведення судового засідання не надійшло, крім того, не подав витребувані судом докази, що необхідні для вирішення спору.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду виходячи з наступного.
Як вбачається із цивільної справи, 27.10.2017 року до суду звернулось ПАТ КБ «ПриватБанк» із позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_4 заборгованість за кредитним договором № б/н від 09.09.2011 року станом на 27.09.2017р. у розмірі 13738,78 грн. та судові витрати у розмірі 1600,00 грн.
У прохальній частині позову ПАТ КБ «ПриватБанк», вразі неявки в судове засідання відповідача, не заперечувало про розгляд справи за відсутності представника банка та винесення заочного рішення.
До позовної заяви банком було додано: зокрема, розрахунок заборгованості станом на 31.05.2015р., та станом на 27.09.2017р.; анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку від 09.09.2011 року; Довідку про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду що підписані відповідачем»; витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку розміщених на зазначеному сайті, інші копії документів.
Також, у позові банку міститься його клопотання про розгляд справи за відсутності позивача (а.с. 33).
Ухвалою судді Краснопільського районного суду Сумської області від 02.11.2017р. було відкрито провадження у справі, а ухвалою суду від 14.12.2017 року було визначено підготовку справи до судового розгляду завершеною та визначено можливим призначити справу до судового розгляду на 20.12.2017р. Питання щодо потреби, щоб представник банку, який подав заяву про розгляд справи за його відсутність, дав особисті пояснення та витребування доказів на стадії підготовки справи до судового розгляду судом не вирішувалось
Але цього ж дня 14.12.2017р. суддею було підготовлено і направлено на адресу банку листа з клопотанням про надання на адресу суду розрахунку заборгованості по кредиту з урахуванням грошових коштів, сплачених відповідачем та зарахованих банком в рахунок погашення боргу, копію виписки з особистого банківського рахунку відповідача; інформацію з приводу дії кредитної картки виданої відповідачу 09.09.2011р.
18.12.2017р. на адресу суду надійшла відповідь банку на запит суду щодо надання вказаної інформації, де представник банку повідомив, що з технічних причин надати окремий розрахунок боргу по процентам не має можливості, але надав виписку по кредитному рахунку клієнта-відповідача та інформацію про термін дії отриманих відповідачем карток (а.с.55-60).
Відповідно до ч.7 ст.81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
В судовому засіданні, яке відбулось 24.01.2017р. та проведене за відсутністю сторін, суд через не зрозумілість порядку проведення розрахунку заборгованості по відсоткам, пені та штрафу (процентна складова) постановив ухвалу про витребування розрахунку заборгованості за користування кредитом ОСОБА_4 за кредитним договором № б/н від 09.09.2011 року по відсотках, пені згідно Довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду» з урахуванням грошових коштів, сплачених нею та зарахованих банком в рахунок погашення заборгованості за час дії кредитної картки; інформацію щодо зміни позивачем відсоткової ставки та докази повідомлення про останню зміну відповідача, докази отримання відповідачем кредитної картки, із визначенням строку надання до суду до 09.02.2018р. (а.с.74). В ухвалі зазначено, що розгляд справи було відкладено до 12.12.2018 до 08 год. 40хв.
Дана ухвала отримана банком 30.01.2018 року.
В підтвердження доводів апеляційної скарги банком долучено до скарги витяг з програмного комплексу «Вхідна кореспонденція» ПАТ КБ «ПриватБанк» щодо виконання банком вказаної ухвали від 24.01.2018 року про витребування доказів шляхом направлення відповіді 12.02.2018р. о 08 год. 52 хв. року на електронну пошту місцевого суду (а.с. 90). Текст самої відповіді до скарги не долучено.
Відповідно до пунктів 3, 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо: належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи; позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
За змістом цих вимог процесуального закону правом на залишення заяви без розгляду суд наділений лише в разі повторної неявки позивача, яка в такому разі визнається як друга поспіль неявка без поважних причин, а також за умови, що він був належним чином повідомлений, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення перешкоджає розгляду справи. Також, таким правом наділений суд, у разі якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплює право на справедливий суд. У ч. 1 цієї статті встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції закріплені такі елементи права на судовий захист, як право на розгляд справи, справедливість судового розгляду, публічність розгляду справи та проголошення рішення, розумний строк розгляду справи, розгляд справи судом, встановленим законом, незалежність і безсторонність суду. Право на розгляд справи означає право особи звернутися до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Враховуючи вищевикладені норми п. 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, апеляційний визнає доводи апеляційної скарги з приводу відсутності підстав для ініціювання судом витребування доказів обґрунтованими, притому, що на клопотання суду про витребування доказів, банком були представлені письмові докази щодо запитуваної інформації.
Щодо витребування судом розрахунку заборгованості по відсоткам за користування кредитом через незрозумілість порядку нарахування через сумнів у добросовісності здійснення позивачем його процесуальних прав з приводу надання доказів, апеляційний суд приходить до висновку, що ці висновки місцевого суду є передчасними, оскільки з боку відповідача ніяких доказів про сплату нею грошових коштів, які не були невраховані банком у представленому розрахунку заборгованості за кредитом станом на 27.09.2017р. суду надано не було, як передбачено ч. 3 ст. 12 ЦПК України, і тому її заперечення не спростували представлений банком розрахунок боргу.
Згідно наданого розрахунку боргу у останній колонці розрахунку заборгованості за кредитним договором зазначені сплачені відповідачем грошові суми в рахунок виконання кредитного договору за період з 01.06.2015р. по 27.09.2017р.
Доводи апеляційної скарги про направлення банком на виконання ухвали суду про витребування доказів відповіді 12.02.18 не заслуговують уваги, бо дана відповідь була направлена до суду електронною поштою вже за межами часу проведення судового засідання, призначеного на цей день.
Ураховуючи викладене, апеляційний суд визнає, що підстави для ухвалення оскаржуваного судового рішення з підстав, передбачених пунктами 3, 9 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, на час постановлення оскарженої ухвали, не було.
Ухвала суду першої інстанції, що перешкоджає подальшому провадженню у справі та постановлена з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції на підставі вимог п. 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України.
Враховуючи, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає задоволенню, то питання відшкодування витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги, відповідно до ст. 141 ЦПК України, підлягає вирішенню по завершенню розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381-382, 389 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційного банка «ПриватБанк» задовольнити частково.
Ухвалу Краснопільського районного суду Сумської області від 12 лютого 2018 року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 12 квітня 2018 року.
Головуючий: С.С. Ткачук
Судді: Т.А. Левченко
ОСОБА_5