Справа №591/1276/18 Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1
Номер провадження 11-сс/788/146/18 Суддя-доповідач - ОСОБА_2
Категорія - Подання про обрання, зміну запобіжного заходу та продовження строків тримання під вартою, про проведення обшуку
06 квітня 2018 року колегія суддів з розгляду справ та матеріалів кримінального судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю секретаря судового засідання - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 ,
власників майна - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми апеляційну скаргу прокурора у провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 березня 2018 року, якою відмовлено у клопотанні слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018200000000048, -
20 березня 2018 року до Зарічного районного суду м. Суми звернувся слідчий СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 з клопотанням, яке погоджене з прокурором відділ прокуратури Сумської області ОСОБА_6 , про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018200000000048, а саме 13100 дол. США, які були вилучені 14.03.2018 року в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_8 , якому 13.03.2018 року повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Ухвалою слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21.03.2018 року в задоволенні вказаного вище клопотання слідчого про арешт майна відмовлено.
Слідчий суддя своє рішення обґрунтував тим, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 , як депутату місцевої ради, здійснено з порушеннями вимог ст.ст. 36, 276-279, п.1 ч.1 ст.481 КПК України, у зв'язку з чим ОСОБА_8 у провадженні не має статусу підозрюваного. Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для накладення арешту на грошові кошти з метою забезпечення можливої конфіскації як виду покарання. Крім цього, слідчий суддя дійшов висновку, що слідчим не було доведено в судовому засіданні належність грошових коштів в сумі 13100 дол. США саме ОСОБА_8 .
В апеляційній скарзі прокурора у провадженні ОСОБА_6 ставиться питання про скасування ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21.03.2018 року та призначення нового судового розгляду справи у суді першої інстанції іншим складом суду.
Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.
Так, що стосується вручення письмового повідомлення про підозру, то прокурор вказує, що як ст.481 КПК України, так і у всій главі 37 КПК України, не передбачено обов'язку керівника регіональної прокуратури безпосередньо здійснювати такі дії, вручення повідомлення може здійснюватись як вказаними особами, так і слідчим, який проводить досудове розслідування, чи прокурором, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному провадженні. Тому, на думку прокурора, під час повідомлення 13.03.2018 року ОСОБА_8 про підозру порушень вимог КПК України не допущено, у зв'язку з чим він є підозрюваним у кримінальному провадженні, та з урахуванням положень ст.170 КПК України на майно підозрюваного може бути накладений арешт з метою можливої конфіскації майна.
Крім того, прокурор вважає, що слідчий суддя дійшов неправильного висновку щодо належності грошових коштів у сумі 13100 доларів США ОСОБА_9 , а не ОСОБА_8 , оскільки наявні докази свідчать про протилежне.
Заслухавши доповідь головуючого-судді, пояснення прокурора ОСОБА_6 на підтримку поданої ним апеляційної скарги, представника власника майна-адвоката ОСОБА_7 та власників майна ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , які заперечили проти задоволення апеляційної скарги прокурора, вважаючи її необґрунтованою, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Доводи прокурора, викладені в апеляційній скарзі, про істотне порушення слідчим суддею вимог кримінального процесуального закону, колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що заслуговують на увагу, оскільки вони знайшли своє підтвердження при здійсненні апеляційного розгляду скарги.
Так, відповідно до п.1 ч.1 ст. 481 КПК України письмове повідомлення про підозру адвокату, депутату місцевої ради, депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, сільському, селищному, міському голові здійснюється Генеральним прокурором України, його заступником, керівником регіональної прокуратури в межах його повноважень.
Посилання слідчого судді на те, що письмове повідомлення про підозру ОСОБА_8 було вручено не прокурором Сумської області, а слідчим СУ ГУНП в Сумській області, що суперечить вимогам ст. 481 КПК України, не ґрунтуються на вимогах кримінального процесуального закону.
Колегія суддів встановила, що письмове повідомлення про підозру від 13 березня 2018 року було складено в м. Суми, прокурором Сумської області державним радником юстиції 3 класу ОСОБА_11 (а.п.30-34), тобто керівником регіональної прокуратури, що відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.481 КПК України, оскільки ОСОБА_8 є депутатом Сумської міської ради і до нього, відповідно до ст.480 КПК України, здійснюється особливий порядок кримінального провадження.
З цього ж повідомлення про підозру вбачається, що керівник регіональної прокуратури ОСОБА_11 доручив слідчому у кримінальному провадженні - слідчому СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 здійснити вручення повідомлення про підозру ОСОБА_8 (а.п.33).
Згідно ч.1 ст.278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений кримінальним процесуальним Кодексом для вручення повідомлень.
Виходячи з вимог ст.481 КПК України, здійснення письмового повідомлення про підозру означає складення тексту письмового повідомлення про підозру правомочним прокурором, вручення ж повідомлення про підозру не зобов'язує безпосередньо правомочного прокурора здійснити такі дії, ці дії виходячи з вимог ст.278 КПК України, має право здійснити, як слідчий, який проводить досудове розслідування, так і прокурор, який здійснює процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні.
Таким чином, колегія суддів вважає, що повідомлення про підозру ОСОБА_8 було складено прокурором Сумської області, тобто правомочним прокурором, а тому приходить до висновку про безпідставність висновків слідчого судді про допущені порушення вимог кримінального процесуального закону щодо здійснення вручення ОСОБА_8 повідомлення про підозру.
Відтак, висновки слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна через відсутність об'єктивних даних про наявність у ОСОБА_8 статусу підозрюваного є безпідставними та істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону, що слугують безумовною підставою для скасування ухвали слідчого судді.
В той же час, виходячи з повноважень апеляційного суду за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, визначених ч.3 ст.407 КПК України, колегія суддів вважає за необхідне скасувавши ухвалу слідчого судді від 21.03.2018 року постановити нову ухвалу, якою вирішити по суті клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018200000000048.
Так, вирішуючи питання про накладення арешту на майно, колегія суддів зазначає, що відповідно до ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
У відповідності до п.3 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, а згідно ч.5 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Як вбачається з клопотання слідчого, у провадженні СУ ГУНП в Сумській області знаходиться кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42018200000000048 від 01.03.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що голова постійної комісії Сумської міськради ОСОБА_8 вимагав у підприємця ОСОБА_12 неправомірну вигоду у сумі 4500 дол. США за вирішення питання про продовження договору оренди земельної ділянки площею 1,27 га по АДРЕСА_1 та 12.03.2018 о 17:20 отримав через посередника ОСОБА_13 у приміщенні кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » по АДРЕСА_2 вказану неправомірну вигоду.
13.03.2018 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
14.03.2018 року на підставі ухвали слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми за місцем проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , проведено обшук під час якого виявлено та вилучено 13100 дол. США, з клопотанням про накладення арешту на які звернувся до суду слідчий СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 .
Таким чином, є достатні підстави вважати, що зазначене у клопотанні слідчого майно, а саме 13100 дол. США, які були вилучені 14.03.2018 року в ході обшуку за місцем фактичного проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_3 , та виходячи з наявних матеріалів провадження (а.п.37-53), можуть належати безпосередньо ОСОБА_8 , належить арештувати з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Що стосується заперечень ОСОБА_9 з приводу належності грошових коштів в сумі 13100 доларів США саме їй, то колегія суддів зазначає, що згідно п.12 ст.100 КПК України спір про належність речей, що підлягають поверненню, вирішується у порядку цивільного судочинства. У такому випадку річ зберігається до набрання рішенням суду законної сили.
За таких обставин, апеляційна скарга прокурора у провадженні ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню, а ухвала слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 березня 2018 року скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою слід задовольнити клопотання слідчого про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42018200000000048.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 409, 412, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора у провадженні - прокурора другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання державного обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Сумської області ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Зарічного районного суду м. Суми від 21 березня 2018 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018200000000048, скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_10 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні №42018200000000048 - задовольнити.
Накласти арешт на грошові кошти номіналом по 100 доларів США на загальну суму 13100 доларів США, номери та серії яких зазначені у відповідному клопотанні слідчого та протоколі обшуку від 14 березня 2018 року.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4