Справа № 590/172/18
Провадження № 1-кп/590/34/18
12 квітня 2018 року Ямпільський районний суд
Сумської області
в складі: головуючого судді - ОСОБА_1
за участю секретаря - ОСОБА_2
за участю: сторони обвинувачення, прокурора - ОСОБА_3
обвинуваченого - ОСОБА_4
захисника - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Ямпіль кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018200290000004 від 05.01.2018 року про обвинувачення:
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Шостка Сумської області, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, неодруженого, не працюючого, не маючого реєстрації, жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України, -
29 грудня 2017 року близько 19 год., ОСОБА_4 , маючи умисел на таємне з корисливих спонукань викрадення чужого майна, перебуваючи на законних підставах у будинку ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , скоїв крадіжку мобільного телефону марки «NOKIA 1280», вартістю згідно висновку товарознавчої експертизи № 19/119/9-3/1460е від 16.01.2018 р., 350 грн., належного ОСОБА_6 , спричинивши потерпілій ОСОБА_6 матеріальні збитки на загальну суму 350 грн. Після скоєння злочину ОСОБА_4 з викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився викраденим на власний розсуд.
Обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав та надав суду чіткі та послідовні покази з цього приводу, пояснивши, що він 29 грудня 2017 року близько 19 год., маючи умисел на викрадення чужого майна, перебуваючи на законних підставах у будинку ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 , скоїв крадіжку мобільного телефону марки «NOKIA 1280», належного ОСОБА_6 .. Після скоєння крадіжки ОСОБА_4 з викраденим з місця скоєння злочину зник та розпорядився ним на власний розсуд.
Заслухавши пояснення обвинуваченого, за згодою обвинуваченого, суд відповідно до ч.3 ст.349 КПК України вважає за недоцільне досліджувати докази стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, з'ясувавши правильне розуміння обвинуваченим змісту цих обставин за відсутності сумнівів у добровільності його позиції, роз'яснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оспорювати ці фактичні обставини в апеляційному порядку, суд обмежився допитом обвинуваченого, дослідженням зібраних досудовим слідством матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого, стосуються речових доказів та судових витрат.
За таких обставин, суд вважає, що дії ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ч.1 ст.185 КК України, що виразились в таємному, з корисливих мотивів, викраденні чужого майна (крадіжці).
Захисник ОСОБА_5 не заперечував факту скоєння його підзахисним інкримінованого йому злочину.
Згідно ст.337 КПК України суд діє в межах висунутого обвинувачення.
Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, обвинувачений ОСОБА_4 у відповідності до положень ст.12 КК України вчинив злочин середньої тяжкості, у вчиненому розкаявся, перебуває на обліку у лікаря-психіатра (а.с.72), відповідно до висновку судово-психіатричного експерта № 60 від 01.02.2018 року ОСОБА_4 виявляє ознаки легкої розумової відсталості (легка дебільність), на момент скоєння злочину міг усвідомлювати свої дії та керувати ними (а.с.65-67), на обліку у лікаря-нарколога не перебуває (а.с.71), раніше не судимий (а.с.68,69), посередньо характеризується за місцем мешкання (а.с.79).
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 згідно ст.66 КК України є щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди, вчинення злочину вперше.
Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , згідно ст.67 КК України є скоєння злочину щодо особи похилого віку.
Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів. При цьому суд також враховує, що відповідно до ст.50 КК України покарання є заходом примусу та полягає в передбаченому законом обмеженні прав та свобод засудженого та у відповідності до ч.2 ст.50 КК України має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, запобігання вчиненню нових злочинів.
При розгляді даного кримінального провадження суд керувався принципами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно ст.6 якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом; кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, обставин, які пом'якшують та обтяжують його покарання, враховуючи роз'яснення, надані в п.2, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_4 можливе без ізоляції його від суспільства, а покаранням, необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів буде покарання у виді громадських робіт.
Обрана підсудному міра покарання буде необхідною і достатньою для його виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.100 КПК України речові докази, які органом досудового розслідування передано на відповідальне зберігання потерпілій, слід залишити останній
Запобіжний захід під час досудового розслідування відносно ОСОБА_4 не обирався.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України витрати на залучення експертів по даному кримінальному провадженню за проведення судової експертизи на суму 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 00 коп., згідно наданих довідок про витрати на проведення експертизи в кримінальному провадженні, покласти на обвинуваченого.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Керуючись п.1.п.2, Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», ч.3 ст.349, ст.ст.368, 370, 371, 373, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання у виді громадських робіт на строк 120 (сто двадцять) годин.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 не обирати.
Стягнути з ОСОБА_4 витрати на проведення судової експертизи матеріалів, речовин та виробів №19/119/9-3/146е від 16.01.2018 року в сумі 429 (чотириста двадцять дев'ять) грн. 00 коп
Речові докази, а саме: мобільний телефон марки «NOKIA 1280» переданий на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_6 - залишити останній.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Сумської області через Ямпільський районний суд Сумської області протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Суддя ОСОБА_1