Рішення
Іменем України
11 квітня 2018 року
смт Краснопілля
Справа № 578/123/18>
провадження № 2/578/134/18
Краснопільський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Косар А.І.
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу
за позовною заявою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» /далі - Банк/ в особі представника за довіреністю ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Встановив:
У лютому 2018 року Банк через свого представника за довіреністю № 8331-К-Н-О від 31 серпня 2017 ОСОБА_1 /ас 26/ звернувся до суду з даним позовом, та просив стягнути з ОСОБА_2 31765,33 грн кредитної заборгованості та судові витрати у розмірі 1762,00 грн.
На обґрунтування позову Банк зазначив, що відповідач звернувся до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву б/н від 13.02.2012, згідно якої отримав кредит у розмірі 3800,00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду, що підписана ним заява від 13.03.2012 разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір. Договором передбачено порядок та умови погашення кредиту, погашення заборгованості по кредиту, сплату нарахованих за період користування кредитом відсотків, комісії за користування кредитом та інших витрат. Позивач свої зобов'язання за договором виконав, а саме надав позивачу кредит у розмірі, встановленому договором. Натомість, відповідач належним чином не виконує умови кредитного договору та продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, у зв'язку з чим станом на 21.01.2018 має заборгованість у розмірі 31765,33 грн., яка складається з: тіла кредиту - 2980,73 грн.; відсотків за користування кредитом - 769,26 грн.; пені- 26026,51 грн.; штрафів - 500 грн. ( фіксована складова) та 1488,83 грн. ( процентна складова).
Посилаючись на нормами стст. 509,525,526,527,530,598,599,610,615,629,1050,1054 Цивільного кодексу України (далі- ЦК) позивач просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 31765,33 грн., а також судові витрати, понесені ним при подачі позову в сумі 1762,00 грн.
В судове засідання представник позивача не з'явився, згідно поданого клопотання просить справу розглянути за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи /ас 32/.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином в порядку /ас 44/, причину неявки суд не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутності та клопотань про відкладення розгляду справи не надійшло.
Встановлені обставини та мотиви Суду
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з таких мотивів.
Згідно до вимог статті 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
У відповідності до ччастини другої статті 639 ЦК якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Згідно статті 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За частини другої статті 638 ЦК передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
З метою отримання банківських послуг у виді отримання кредиту у розмірі 3800,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок ОСОБА_2 звернулася до ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», у зв'язку з чим, 13.03.2012, подав заяву-анкету б/н та підтвердила свою згоду, що підписана нею анкета-заява разом із «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між відповідачем та банком договір що підтверджується підписом у заяві (ас 9-24).
При укладенні кредитного договору сторони керувались частини першої статті 634 ЦК , згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг (далі Умови та правила) клієнт дає згоду, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт дає право банку в будь-який момент змінити (зменшити або збільшити) кредитний ліміт. Підписання даного договору є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком.
Власник картрахунку зобов'язаний слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення Овердрафту, згідно п.2.1.1.5.7 Умов та правил.
Овердрафт за п.1.1.1.63 Умов та правил короткостроковий кредит, який надається банком клієнту у разі перевищення суми операції за платіжною карткою над сумою залишку коштів на його рахунку в розмірі ліміту кредитування.
На боргові зобов'язання за кредитом і овердрафтом ОСОБА_2 нараховує відсотки у розмірі встановленому «Тарифами Банку», з розрахунку 365/366 календарних днів на рік, що підтверджується п.2.1.1.12.6 Умов та правил.
Отже, відповідач своїм підписом у анкеті-заяві визнала та погодилася на запропоновані позивачем умови користування послугами банку.
Згідно статті 599 ЦК зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до стст. 526,527,530 ЦК зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору, належними сторонами.
Позивач свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі та надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.
Натомість, відповідач, взяті на себе зобовязання за договором не виконувала належним чином, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Згідно розрахунку позивача, станом на 21.01.2018, ОСОБА_2 має заборгованість за кредитним договором у розмірі 31765,33 грн., яка складається з: тіла кредиту - 2980,73 грн.; відсотків за користування кредитом - 769,26 грн.; пені- 26026,51 грн.; штрафів - 500 грн. (фіксована складова) та 1488,83 грн ( процентна складова) (ас 5-8).
Таким чином, суд вважає, що факт порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо своєчасної сплати кредиту у строки, передбачені договором, позивачем доведено.
Вирішуючи вимоги позивача про стягнення штрафу в сумі 1988,83 грн., суд виходить з таких мотивів.
Відповідно до статті 549 ЦК неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частини другої статті 549 ЦК). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини третьої статті 549 ЦК).
Згідно п.2.1.1.7.6 Умов та правил при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж за 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 500 грн. (в еквіваленті 500 грн. за кредитними картками у валюті USD)+ 5% від суми позову.
Позивачем у складі заборгованості нараховано 26026,51 грн. пені.
При цьому позивачем також одночасно нараховано 500,00 грн. штрафу (фіксована частина), 1488,83 грн. штрафу (процентна складова) за порушення строків платежів.
Отже, вказане свідчить про нарахування позивачем пені та штрафу за одне й те саме правопорушення.
За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що неустойка у виді штрафу стягненню не підлягає.
Такий висновок суду узгоджується з правовими позиціями, висловленими Верховним Судом України у постанові від 21 жовтня 2015 року у справі № 6-2003цс15.
За таких обставин позов підлягає частковому задоволенню у частині стягнення з відповідача боргу в сумі 29776,50 грн, з відмовою у позові у частині стягнення з відповідача штрафів в сумі 1988,83 рн.
Вирішуючи питання про судові витрати в справі, суд керується положеннями статті 141 ЦПК . Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково у сумі 29766,50 грн., тобто на 93,70 %, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1651 грн. (1762 грн. х 93,70 %) судового збору.
Керуючись стст. 258, 259, 264, 265, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалив:
Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, 11 січня 1692 року народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» 29766 грн 50 коп. заборгованості за кредитним договором № б/н від 13 березня 2012 року, яка складається з: 2980,73 грн - заборгованість за кредитом; 769,26 грн - по процентам за користування кредитом; 26026,51 грн - за нарахування пені, а також 1651,00 грн судових витрат, а усього 31417 /тридцять одна тисяча чотириста сімнадцять/ гривень 50 коп.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення 500 грн. - штрафу (фіксованої частини) та 1488,83 грн. - штрафу (процентної складової) - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя А.І. Косар