"18" червня 2007 р.
Справа № 7/62-38.
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фагот", м. Луцьк
до відповідача: Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та ОНГ Луцького району
про стягнення 28 184,35 грн.
Суддя Шум М.С.
За участю представників сторін:
від позивача: Пилипчук Ф. П., директор (наказ № 2 від 04.01.2007р.); Павлович В. М. (довіреність № 50 від 15.06.2007р.).
від відповідача: Турій Н. В., заст. директора (довіреність № 211/01-07 від 18.06.2007р.).
Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін було роз'яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні учасникам судового процесу на підставі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України було роз'яснено їх процесуальні права та обов'язки. Заяв та клопотань від останніх на розгляд господарського суду не поступило.
Суть спору: позивач -ТзОВ "Фагот" просив стягнути з відповідача -Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та ОНГ Луцького району 28184,35 грн., заборгованості по оплаті за надані послуги з охорони.
Відповідач відзиву на позовну заяву не подав у судовому засіданні позов визнав, не оплату пояснив недостатнім фінансуванням установи, оскільки вони є бюджетною установою.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву не подано, справу може бути розглянуто за наявними у ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 01 серпня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Фагот" та Територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів та ОНГ Луцького району було укладено договір на надання послуг з охорони об'єктів на з місяці.
Відповідно до умов договору від 01.08.2006р., якщо за два місяці до закінчення строку дії договору кожна із сторін не заявить в письмовій формі про його припинення, дія договору продовжується ще на 3 місяці. Сторони договору не звертались один до одного щодо розірвання договору.
01.01.2007р. між сторонами укладено новий договір на надання послуг з охорони об'єктів строком на 3 місяці по 31 березня 2007р.
Укладені угоди предметом судового розгляду не виступали, недійсними судом не визнавались, сторонами розірвана не була, у зв'язку з чим в господарського суду відсутні підстави вважати зазначену угоду недійсною або неукладеною.
Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов'язки суб'єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
У відповідності до умов зазначених угод позивачем було взято на себе зобов'язання щодо надання послуг з охорони об'єктів відповідача, що знаходиться в с. Гараджа Луцького району.
На виконання умов вказаного договору позивачем впродовж періоду з січня місяця 2006 року по квітень місяць 2006 року та з листопада-грудня 2006 року надавались послуги по охороні об'єктів відповідача.
Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи рахунками за послуги по охороні за весь період заборгованості та іншими документами.
Проте, відповідач взяті на себе згідно угод від 01.08.2006р. та від 01.01.2007р. зобов'язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті наданих останнім послуг по охороні (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість наданих послуг в повному обсязі не оплатив. У зв'язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи в суді складає 28184,35грн. за надані послуги по охороні.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договорів, надання позивачем відповідачу послуг по охороні, отримання останніх Територіальним центром соціального обслуговування пенсіонерів та ОНГ Луцького району та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги підставні і підлягають до задоволення.
Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов'язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 144, 173 Господарського кодексу України, ст.ст. 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Територіального центру соціального обслуговування пенсіонерів та ОНГ Луцького району (м. Луцьк, вул. Львівська, 30, код ЄДРПОУ 26121439) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Фагот" (м. Луцьк, вул. Гордіюк, 47, код ЄДРПОУ 20137830) 28184грн. 35 коп., 281,84 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Суддя М.С. Шум