Автономна Республіка Крим, 95000, м.Сімферополь, вул. К.Маркса, 18, к. 313
Іменем України
12.06.2007
Справа №2-30/6378-2007А
Господарський суд Автономної Республіки Крим у складі :
Головуючого судді Ловягіної Ю.Ю.
Секретаря судового засідання Золотарьової А.В.
З участю представників сторін:
від позивача - Матвієнко, предст. за дов. від 03.01.07р. №0703-7 у справі.
від відповідача - не з'явився.
від прокурора - Домнікова, посв.
розглянувши адміністративну справу у порядку підготовчого провадження
за позовом Прокурора Ленінського р-ну, смт. Леніно в інтересах держави в особі Відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності в АРК, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17-А.
До відповідача Комунального підприємства «Щолкіно-Азов», смт. Леніно, м. Щолкіно, 3.
Про стягнення 19862,17 грн.
Прокурор Ленінського р-ну, смт. Леніно в інтересах держави в особі Відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності в АРК, м. Сімферополь звернувся до господарського суду АРК з адміністративним позовом до Комунального підприємства «Щолкіно-Азов», смт. Леніно про стягнення заборгованості перед бюджетом в сумі 19862,17 грн.
Представник позивача заявлені вимоги підтримав.
Стаття 46 Конституції України передбачає право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян.
Комунальне підприємство «Щолкіно-Азов», смт. Леніно є платником страхових внесків у Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності з 18.07.2005р., що підтверджується карткою страхувальника (а.с. 7).
Правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності визначає Закон України від 18.01.2001р. №2240-III “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»(далі -Закон №2240), який набрав чинності 01.01.2001р.
Безпосередньо порядок обчислення і сплати страхових внесків та обліку їх надходження до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням визначає Інструкція про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 26.06.01р. №16.
Згідно зі статтею 5 цього Закону обов'язковість сплати страхових внесків є одним з основних принципів страхування і є джерелом формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Відповідно до статей 9, 10 Закону №2240 страхування від нещасного випадку здійснює Фонд - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням; управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців; безпосереднє управління Фондом здійснюють його правління та виконавча дирекція Фонду; в Автономній Республіці Крим, областях та в містах Києві і Севастополі безпосередньо управління здійснюють правління та виконавча дирекція відповідних відділень Фонду.
Статтею 19 цього Закону встановлено, що Фонд проводить збір та акумулювання страхових внесків, має автономну, незалежну від будь-якої іншої, систему фінансування.
Відповідно до ст.23 Закону №2240 страхувальники-роботодавці сплачують до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців і найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених внесків шляхом безготівкових розрахунків здійснюється страхувальниками-роботодавцями один раз на рік -у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період.
Пунктом 2 статті 27 Закону №2240 передбачено обов'язок роботодавця як страхувальника нараховувати, своєчасно та повністю сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду.
Якщо страхувальники невчасно чи не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції в порядку і розмірі, встановленому статтею 30 цього Закону.
За відповідачем числиться заборгованість в сумі 35612,17 грн., що підтверджується “Звітом про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за 2006 рік» (а.с. 9).
Сума, указана в звіті (розрахунку суми) є обов'язком, наданим самим відповідачем, який у встановленому Законом порядку недійсним не визнаний.
З врахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 19862,17 грн.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст. ст. 94, 158 - 161, п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Прокурора Ленінського р-ну, смт. Леніно в інтересах держави в особі Відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності в АРК, м. Сімферополь задовольнити.
2. Стягнути з Комунального підприємства «Щолкіно-Азов», смт. Леніно, м. Щолкіно, 3 (р/р 26002301393580 в КФ «Промінвестбанк», МФО 324548, ЗКПО 33490313) на користь Відділення Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності в АРК, м. Сімферополь, вул. Р. Люксембург, 17-А (р/р №256037014198 в ВАТ “Державний Ощадбанк України» №4564, смт. Леніно, МФО 384146, ЄДРПОУ 26085293) 19862,17 грн. заборгованості.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду через господарський суд АР Крим шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови в десятиденний строк з дня її проголошення, з подальшим поданням апеляційної скарги на постанову протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження та в порядку передбаченому ч. 5 ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, у разі неподання відповідної заяви (ст. 254 КАС України).
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.