10.04.2018 Справа № 756/4463/17
Унікальний № 756/4463/17
Провадження № 2-а/756/25/18
«05» квітня 2018 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Яценко Н.О.,
за участі секретаря Хоменко І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП лейтенанта поліції Доля Віталія Володимировича, третя особа: Департамент патрульної поліції Національної поліції України, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -
Позивач звернувся до суду із вищезазначеним позовом. Позовні вимоги обґрунтував тим, що відповідач 20 березня 2017 року протиправно виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності, згідно якої позивач порушив вимоги ПДР, а саме керуючи автомобілем, користувався засобом зв'язку, тримаючи його у руці. Позивач зазначив, що постанова була винесена протиправно, адже він не користувався за кермом засобом зв'язку та ПДР не порушував.
Позивач у судові засідання не з'являвся, про час та місце повідомлявся належним чином, у позовній заяві просив про розгляд справи без його участі.
Відповідач у судовому засіданні просив у позові відмовити з тих підстав, що спірна постанова ним винесена правомірно, оскільки позивач порушував ПДР.
Представник третьої особи у судовому засіданні просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на правомірність дій відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.
20 березня 2017 року відповідач Інспектор 1 роти 4 батальйону Управління патрульної поліції в м. Києві ДПП лейтенант поліції Доля В.В. склав постанову № 416446 про притягнення до адміністративної відповідальності позивача за ч. 2 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що позивач керуючи автомобілем, користувався засобом зв'язку, тримаючи його у руці, чим порушив вимоги п. 2.9 ПДР (а.с.4).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
На вимогу вищевказаних норм законодавства позивачем не надано суду доказів спростування вказаних у спірній постанові відомостей. У судові засідання не з'являвся, про час та місце повідомлявся належним чином.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ч. 2 ст. 122 КУпАП порушення правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Оцінюючи в сукупності всі зібрані по справі докази, зокрема пояснення сторін, дані, викладені в оскаржуваній постанові, суд критично ставиться до пояснень позивача щодо відсутності в його діях порушень ПДР України. Зокрема суд вважає, що такі пояснення дані позивачем з метою уникнення адміністративної відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки його пояснення у позовній не підтверджені у судовому засіданні жодним належним та допустимим доказом.
Про обґрунтованість притягнення позивача до відповідальності за ст. 122 КУпАП також вказує те, що матеріали справи не містять будь-які дані, які б спростовували доводи, викладені в оскаржуваній постанові. При розгляді справи та винесенні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності позивача відповідачем були належним чином оцінені всі зібрані по справі докази, зокрема враховані пояснення правопорушника, дотримані вимоги ст. 251, 254, 256, 280 КУпАП, правильно визначено статтю, якою нормою закону передбачено відповідальність за вчинення такого правопорушення та застосовано стягнення в межах санкції ч. 2 ст. 122 КУпАП. Оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП, є законною та обґрунтованою, а тому позовні вимоги позивача є необґрунтованим та такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 9, 122, 247, 251, 254, 256, 280, 283, 284, 293 КУпАП, ст. 9, 76-78, 244-246 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду через Оболонський районний суд м. Києва.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 10 квітня 2018 року.
Суддя Н.О. Яценко