Справа № 755/12301/16-к
"10" квітня 2018 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі головуючого слідчого судді ОСОБА_1 , секретаря судових засідань ОСОБА_2 , за участю слідчого ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 , про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12016100040004666 від 02.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України,
До слідчого судді даного місцевого суду надійшло вказане клопотання слідчого, яке погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_6 та обумовлене, на їх переконання, наявністю обставин регламентованих ст. 188, п.п. 1-2 ч. 4 ст. 189, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України у цьому провадженні.
Так, мотивуючи клопотання слідчий та прокурор посилаються на те, що в ході досудового розслідування встановлено, що підозрюваний тривалий час не з'являється за місцем проживання, а достовірне місце перебування є невідомим, обв'язки визначені ст. 42 КПК України останній не виконує.
Слідчий суддя дослідивши матеріали клопотання та перевіривши його на дотримання вимог КПК України, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Зокрема, затримання особи є заходом забезпечення кримінального провадження (п.п. 8, 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), які застосовуються на підставі ухвали слідчого судді місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ст. 132 КПК України в редакції № 4651-VI).
Так, як згідно п. 4 § 2. Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017№ 2147-VIII, підпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 цього розділу вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом, не мають зворотньої дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.
У цьому випадку, відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань в рамках даного кримінальнго провадження було унесено до введення в дію змін визначених ідпункти 11-27, 45 пункту 7 § 1 Закону від 03.10.2017№ 2147-VIII, а тому відповідно вони не мають зворотньої дії в часі та не застосовуються до цієї справи.
Згідно ж положень ч. 1 ст. 188 КПК України, прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Однак, відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
При цьому, в силу положень ст.ст. 22, 26 КПК України, саме на заявника покладається обов'язок доведення обставин, які обумовлюють можливість надання дозволу на затримання тієї чи іншої особи.
В судовому засіданні з'ясовано, що необхідність приводу обумовлена подальшим розглядом в суді клопотання слідчого про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, яке подане до місцевого суду разом з цим клопотанням.
Однак, у судовому засіданні стороною обвинувачення, у супереч положень ст.ст. 22, 26 КПК України, не було доведено суду, що ОСОБА_5 , у розумінні ст. 42 КПК України, є підозрюваним у цьому кримінальному провадженні.
Зокрема, до клопотання долучено копію повідомлення про підозру та документів, якими не підтверджується її вручення ОСОБА_5 .
Дані, які б указували, що підозру не вручено внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень з наданих слідчому судді матеріалів не простежуються.
Тобто, на час розгляду даного клопотання слідчим суддею, докази того, що ОСОБА_5 є особою, яку у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, не встановлені.
Відповідно до ч. 4 ст. 189 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляє у наданні дозволу на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу, якщо прокурор не доведе, що зазначені у клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав для тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого, а також є достатні підстави вважати, що: 1) підозрюваний, обвинувачений переховується від органів досудового розслідування чи суду; 2) одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу, підозрюваний, обвинувачений до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені у статті 177 цього Кодексу.
За таких обставин, слідчий суддя вважає за необхідне у задоволенні клопотання відмовити, у зв'язку з недоведеністю обставин визначених ст. 189 КПК України та відсутністю об'єктивних даних про наявність у особу, відносно якої заявник пропонує застосувати захід забезпечення кримінального провадження статусу підозрюваного, що також слугує і підставою для не розгляду по суті клопотання про обрання запобіжного заходу, оскільки останнє, у цьому випадку, є фактично додатком до клопотання про надавання дозволу на затримання, адже подане у порядку п. 1 ч. 2 ст. 188 КПК України, а не ст. 184 даного Кодексу.
На підставі викладеного та керуючись вимогами ст.ст.1-29, 131-132, 135-136, 187-189, 190, 369-372, 376 КПК України, п. 4 § 2. Прикінцеві положення Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017№ 2147-VIII, слідчий суддя
В задоволені клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою приводу для участі у розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження унесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № № 12016100040004666 від 02.04.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.185 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 17:50 год. 12.04.2018.
Слідчий суддя: ОСОБА_1