Справа № 11-сс/796/2017/2018 Слідчий суддя у першій інстанції ОСОБА_1
Категорія: ст. 304 КПК України Суддя-доповідач ОСОБА_2
10 квітня 2018 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
при секретарі ОСОБА_5
з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_6
її представника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року,
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017000000001277, на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України повернуто особі, яка її подала.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що скарга ОСОБА_6 не підлягає розгляду в Печерському районному суді м. Києва, оскільки орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001277 - СУ прокуратури Донецької області, бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування якого оскаржується, знаходиться за межами територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року та постановити нову ухвалу, якою визнати протиправну бездіяльність органу досудового розслідування - Генеральної прокуратури України та її працівників щодо неповернення тимчасово вилученого майна; зобов'язати орган досудового розслідування - Генеральну прокуратуру України повернути негайно, у строк, що не перевищує одну календарну добу з моменту прийняття судового рішення, вилучене у ОСОБА_6 майно, а саме: мобільний телефон марки Lenovo, білого кольору, модель А680 з двома сім картами: оператора Life та Київстар, і цифровим носієм інформації - картою пам'яті micro SD 8 GB Kinqston,
ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , S/N НОМЕР_3 .
За доводами апелянта судове рішення є незаконним, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001277 від 26 квітня 2017 року здійснюється саме Генеральною прокуратурою України, бо на неодноразові звернення щодо повернення тимчасово вилученого майна відповіді завжди надавав старший слідчий в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , а тому бездіяльність саме цієї особи, серед інших працівників Генеральної прокуратури України, й оскаржувалася слідчому судді Печерського районного суду м. Києва. При цьому жодного разу у відповідь на звернення відповідних осіб уповноваженими особами Генеральної прокуратури України не повідомлялось про зміну підслідності у кримінальному провадженні, а тому відомості та документи, які були подані до суду прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 не відповідають дійсності та можуть мати ознаки фальсифікації.
По суті скарги на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України апелянт вказує, що під час проведення обшуку було вилучене її особисте майно, яке не має жодного відношення до кримінального провадження № 42017000000001277 та не було зазначене в ухвалі слідчого судді від 24 липня 2017 року, якою надано дозвіл на обшук, а тому це майно відповідно до ст. 169, ч. 5 ст. 171 КПК України підлягає поверненню власнику, отже його утримання протягом більше 6 місяців є безпідставним і протиправним.
Крім того, в апеляційній скарзі ОСОБА_10 порушує питання про поновлення строку на апеляційне оскарження, поважність пропуску якого обґрунтовує тим, що про прийняте рішення дізналася лише 21 березня 2018 року, отримавши в суді його копію.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_10 та її представника, які підтримали апеляційне прохання та клопотання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді, вивчивши матеріали провадження за скаргою та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що строк на апеляційне оскарження судового рішення заявниці слід поновити, проте її апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді подається протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Оскільки ухвала слідчим суддею Печерського районного суду м. Києва від 28 лютого 2018 року була постановлена без участі заявниці, а копію судового рішення вона отримала лише 21 березня 2018 року, в даному випадку колегія суддів вважає можливим задовольнити клопотання ОСОБА_10 та поновити їй строк на оскарження ухвали слідчого судді.
Між тим, як убачається із судового провадження, приймаючи рішення про повернення скарги ОСОБА_10 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017000000001277, з огляду на представлені в провадженні за скаргою уповноваженим представником Генеральної прокуратури України документи, зокрема постанову заступника Генерального прокурора України ОСОБА_11 від 15 серпня 2017 року, якою доручено здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001277 від 26 квітня 2017 року, за ознаками складу злочинів, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191 та інших статтей КК України, слідчим слідчого управління прокуратури Донецької області та копію листа за підписом заступника Генерального прокурора України ОСОБА_11 від 15 серпня 2017 року № 23/1/1-32706-17 про направлення для організації проведення подальшого досудового розслідування кримінального провадження № 42017000000001277 до прокуратури Донецької області, слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва виходив із того, що досудове розслідування в цьому провадженні здійснюється слідчим управлінням прокуратури Донецької області, розташованим за межами м. Києва, а тому і скарга на бездіяльність слідчого в указаному провадженні мала бути спрямована до слідчого судді місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого розташований орган досудового розслідування.
З таким висновком слідчого судді погоджується і колегія суддів, оскільки він ґрунтується на вимог кримінального процесуального закону.
Так, відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України скарга на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ч. 1 ст. 303 цього Кодексу, повертається, якщо вона не підлягає розгляду в цьому суді, тобто подана з порушенням правил територіальної підсудності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 306 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318 - 380 цього Кодексу, з урахуванням положень глави 26 КПК України.
Виходячи з того, що законодавець у більшості випадків прямо зазначає, що судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні під час досудового розслідування здійснюється слідчим суддею суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування (ч. 7 ст. 100, ч. 2 ст. 132 (в редакції Закону, що діяла на час постановлення судового рішення), ч. 1 ст. 184 в редакції Закону, що діяла на час постановлення судового рішення), ч. 1 ст. 192, ч. 2 ст. 199, ч. 1 ст. 201, ч. 3 ст. 244, ч. 10 ст. 290 КПК України), то, з урахуванням положень ч. 6 ст. 9 КПК України, вірним є застосування зазначеного правила й до розгляду скарг, клопотань, територіальна підсудність щодо яких прямо не визначена процесуальним законом (зокрема ч. 1 ст. 306 КПК України).
Отже, скарги на рішення, дії або бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
З огляду на те, що слідче управління прокуратури Донецької області, тобто орган досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001277, бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна під час досудового розслідування в якому оскаржується в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України,знаходиться за межами територіальної юрисдикції Печерського районного суду м. Києва, на переконання колегії суддів, слідчий суддя правильно застосував положення п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України, повернувши скаргу особі, яка її подала.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 , яка ставить під сумнів законність постанови заступника Генерального прокурора України ОСОБА_11 від 15 серпня 2017 року про доручення здійснення досудового розслідування іншому органу досудового розслідування, а також твердить у скарзі про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42017000000001277 фактично здійснюється слідчим Генеральної прокуратури України, не заслуговують на увагу, оскільки указане процесуальне рішення прокурора, постановлене на підставі ч. 5 ст. 36 КПК України, не є предметом розгляду скарги ОСОБА_6 і не підлягає оскарженню під час досудового розслідування в порядку ст. 303 КПК України, а беззаперечних доказів тому, що постанова прокурора скасована в передбаченому кримінальним процесуальним законом порядку або досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється іншим органом, ніж доручено в постанові прокурором, заявницею до апеляційної скарги не долучено і в суді апеляційної інстанції не надано. В той де час лист старшого слідчого в особливо важливих справах першого слідчого відділу управління спеціальних розслідувань Департаменту спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України ОСОБА_8 , на який посилається ОСОБА_6 , не містить інформації щодо органу, який здійснює досудове розслідування в кримінальному провадженні № 42017000000001277.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва, всупереч доводів апелянта, обґрунтовано на підставі п. 2 ч. 2 ст. 304 КПК України повернув скаргу особі, яка її подала, отже відсутні підстави для скасування ухвали слідчого судді від 28 лютого 2018 року. До того ж вказане рішення слідчого судді не позбавляє ОСОБА_6 права звернутися зі скаргою в порядку ст. 303 КПК України до слідчого судді відповідного суду за місцем знаходження органу досудового розслідування.
Враховуючи викладене, апеляційна скарга ОСОБА_6 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 28 лютого 2018 року, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність уповноважених осіб Генеральної прокуратури України, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна у кримінальному провадженні № 42017000000001277, повернуто особі, яка її подала - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді:
_________________ _________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_4 ОСОБА_3