Рішення від 29.03.2018 по справі 904/9334/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.03.2018 Справа № 904/9334/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Петренко Н.Е. за участю секретаря судового засідання Ільєнко Д.Ю.

розглянувши справу

за позовом Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище", с. Топилище, Іваничівський район, Волинська область

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек", м. Дніпро

про стягнення 373 413,92 грн.

Представники:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (далі - відповідач) про стягнення 317 991,54 грн. суми попередньої оплати, 10 744,56 грн. 3% річних, 44 677,82 грн. інфляційних втрат.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що за умовами договору купівлі-продажу №9088АТ від 20.10.2016 щодо попередньої оплати вартості товару він здійснив перерахування відповідачу грошових коштів двома платежами: 24.10.2016 на суму 50 000,00 грн. і 16.11.2016 на суму 1 000 000,00 грн. У зв'язку з існуванням на підприємствах сторін обставин, які зумовили неможливість виконання вищезазначеного договору, відповідач повідомив позивача про розірвання договору купівлі-продажу і залишення у своєму розпорядженні суми першого платежу. Відповідач повернув позивачу грошові кошти у розмірі 682 008,46 грн. Позивач вважає, що залишок грошових коштів, які є надмірно сплаченими ним за договором купівлі-продажу, становить 317 991,54 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.10.2017 порушено провадження у справі, справу призначено до розгляду на 14.12.2017.

05.12.2017 від позивача до суду надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду від 11.12.2017 у задоволенні вказаного клопотання відмовлено, оскільки у період часу з 20.11.2017 до 08.12.2017 суддя Петренко Н.Е. перебувала у відпустці, у зв'язку з чим вказане клопотання не могло бути розглянуте за п'ять днів до дня проведення судового засідання.

14.12.2017 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою господарського суду від 14.12.2017 розгляд справи відкладено до 26.12.2017.

15.12.2017 у зв'язку з набранням чинності Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" ухвалою господарського суду від 26.12.2017 розгляд справи призначено у підготовчому засіданні на 11.01.2018 за правилами загального позовного провадження.

27.12.2017 від позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою господарського суду від 09.01.2018 у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено, оскільки у період часу з 26.12.2017 до 04.01.2018 суддя Петренко Н.Е. перебувала на лікарняному та 05.01.2018 у відпустці, у зв'язку з чим вказане клопотання не могло бути розглянуте за п'ять днів до дня проведення судового засідання.

10.01.2018 від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи і про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалами господарського суду від 11.01.2018 відкладено підготовче засідання на 15.02.2018, задоволено клопотання позивача про розгляд справи в режимі відеоконференції.

29.01.2018 від відповідача надійшла заява про долучення до матеріалів справи довідки АБ "Південний" №168-3337БТ від 19.01.2018 про надходження грошових коштів від позивача на рахунок відповідача.

У зв'язку з технічними проблемами відеоконференція у судовому засіданні 15.02.2018 не відбулася.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2018 у підготовчому засіданні оголошено перерву до 22.02.2018.

16.02.2018 від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Також позивачем зазначено, що найближчими судами, до яких може прибути представник позивача для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, є Господарський суд Київської області і Господарський суд м. Києва.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.02.2018 у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено, оскільки відповідно до відомостей з електронного майданчика відеоконференцій зали відеоконференції в Господарському суді Київської області і Господарському суді м. Києва будуть зайняті 22.02.2018 о 12:30 год.

21.02.2018 до господарського суду від позивача надійшло обґрунтування позовних вимог.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 22.02.2018 продовжено строк підготовчого провадження до 26.03.2018, відкладено підготовче засідання на 14.03.2018.

У судове засідання з'явився повноважний представник відповідача.

Позивач не забезпечив явки свого представника у підготовче засідання, про дату, час і місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином за його місцезнаходженням.

Ухвалою господарського суду від 14.03.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні на 29.03.2018.

23.03.2018 від позивача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Також позивачем зазначено, що найближчими судами, до яких може прибути представник позивача для участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції, є Господарський суд м. Києва, Господарський суд Київської області, Київський апеляційний господарський суд.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.03.2018 у задоволенні клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовлено, оскільки відповідно до відомостей з електронного майданчика відеоконференцій зал відеоконференції в Господарському суді Дніпропетровської області зайнятий 29.03.2018 о 12:00 годині.

29.03.2018 повноважний представник позивача в судове засідання не з'явився, позивач був повідомлений належним чином повідомлено про дату, час і місце проведення судового засідання, про що свідчить його клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за вих. №22-1/03 від 22.03.2018. Інших клопотань до суду від позивача не надходило.

Повноважний представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 14.03.2018 і повідомленням про призначення судового засідання на 29.03.2018, в якому наявний підпис представника позивача ОСОБА_1 Жодних клопотань від відповідача до суду не надходило.

Судом враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66, 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов'язані користуватися визначеними законом процесуальними правами; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, відповідно до ч.1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Судом створені всі необхідні умови для вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед законом. Оскільки сторони своїми процесуальними правами участі у судовому засіданні не скористалися, повноважних представників для участі у судовому засіданні не направили, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в матеріалах доказами.

У судовому засіданні 29.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення, згідно зі ст. 240 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши наявні матеріали справи, оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач зазначає, що 20.10.2016 між Фермерським господарством "Агроінвест-Топилище" (надалі - позивач, покупець) і Товариством з обмеженою відповідальністю "Агротек" (надалі - відповідач, продавець) укладено договір №9088АТ купівлі-продажу (надалі - Договір), відповідно до п. 1.1 якого в порядку та на умовах, викладених у цьому договорі, продавець зобов'язується продати, а покупець зобов'язується купити, прийняти та оплатити самохідний обприскувач John Deere, модель 4730 (надалі - товар).

Згідно з п. 1.2 Договору відомості про товар та строк його оплати вказані в додатку № 1 до Договору.

Ціна Договору складає 7 327 350,00 гривень, в тому числі ПДВ 20% у розмірі 1 221 225,00 грн., що в еквіваленті за курсом продажу долару США, встановленому у міжбанківській інформаційній системі "УкрДілінг", сформованим на 16:00 за Київським часом (надалі - міжбанківський курс) на дату, що передує даті укладання цього договору, становить 285 000,00 доларів США (п. 3.1 Договору)

Відповідно до п. 3.2 Договору ціна товару являє собою гривневий еквівалент вартості товару в доларах США та вказується в Додатку №1 до Договору, що є невід'ємною частиною договору. Сума оплати за товар в гривнях дорівнює сумі оплати за товар у валюті, наведеної у графіку оплати товару, помноженої на міжбанківський курс на дату, що передує даті фактичної сплати покупцем коштів за товар.

За умовами п. 4.1 Договору оплата товару здійснюється у відповідності з графіком оплати товару (Додаток № 1 до Договору), відповідно до вимог розділу 3 Договору. Перший платіж є попередньою оплатою покупця за договором.

За умовами Графіку оплати товару, наведеного у Додатку № 1 до Договору, оплата товару здійснюється покупцем в 3 етапи:

- перший платіж - 14 250,00 доларів США, що еквівалентно 366 367,50 грн., до 15.11.2016;

- другий платіж - 42 750,00 доларів США, що еквівалентно 1 099 102,50 грн., до 24.02.2017;

- оплата суми договору, що залишилася - 228 000,00 доларів США, що еквівалентно 5 861 880,00 грн., до 01.03.2017.

Як зазначає позивач, на виконання Договору він перерахував кошти користь відповідача: а саме: 50 000,00 грн. - за платіжним дорученням №719 від 24.10.2016; 1 000 000,00 грн. - за платіжним дорученням №1395 від 16.11.2016.

Згідно з п. 6.3 Договору у випадку прострочення покупцем оплати товару більше ніж на 15 календарних днів, а також у випадку необґрунтованої відмови від цього договору, продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, при цьому перший платіж покупцю не повертається.

Даний договір може бути розірваним за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання цього договору можливе тільки у випадках, передбачених даним договором (п. 10.3 Договору).

02.12.2016 позивач направив на адресу відповідача лист-повідомлення про розірвання договору, відмову від подальшого виконання та отримання зобов'язань на його підставі, вимогу про повернення коштів за вих. №01-1/12 від 01.12.2016.

В повідомленні за вих. № 0604/17-1юр від 06.04.2017 про розірвання договору купівлі-продажу №9088АТ від 20.10.2016 відповідач зазначив, що на дату складання цього повідомлення ФГ "Агроінвест-Топилище" прострочило оплату товару більше ніж на 15 календарних днів. На підставі викладеного, керуючись п. 10.2 Договору та ст. 651 Цивільного кодексу України, ТОВ "Агротек" повідомив, що розриває договір купівлі-продажу № 9088АТ від 20.10.2016 і залишає в своєму розпорядженні суму першого платежу в розмірі 14 250,00 доларів США.

12.04.2017 позивач направив відповідачу лист-повідомлення про погодження розірвання договору та вимогу про повернення коштів, в якому просив вважати договір купівлі-продажу № 9088АТ від 20.10.2016 розірваним з 06.04.2017, повернути грошові кошти, які сплачені Фермерським господарством "Агроінвест-Топилище" під час дії та в порядку виконання своїх зобов'язань за Договором.

Позивач вважає, що відповідач суму попередньої оплати повернув позивачу частково, в розмірі 682 008,46 грн., в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість з повернення позивачу попередньої оплати в розмірі 317 991,54 грн.

На підставі частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував 3% річних у розмірі 10 744,56 грн. та інфляційні втрати в розмірі 44 677,82 грн.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму попередньої оплати у розмірі 317 991,54 грн., 3% річних у розмірі 10 744,56 грн. та інфляційні втрати в розмірі 44 677,82 грн.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав та просив відмовити у задоволенні позову. У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що грошові кошти, сплачені позивачем на виконання його зобов'язань за договором №9088АТ купівлі-продажу від 20.10.2016, були повернуті позивачу у відповідності до умов пункту 6.3 Договору, тобто за виключенням першого платежу в розмірі, еквівалентному 14 250,00 доларів США.

У заяві від 29.01.2018 відповідач також зазначив, що позивачем сплачено на банківський рахунок ТОВ "Агротек" 1 050 000,00 грн. в якості оплати за оприскувач згідно з договором №9088АТ купівлі-продажу від 20.10.2016. На підтвердження надходження на банківський рахунок відповідача лише зазначеної суми грошових коштів від позивача і відсутності сплати інших сум за вказаним договором відповідач надав суду банківську довідку за вих. №168-3337БТ від 19.01.2018.

В обґрунтуванні позовних вимог за вих. №16-1/02 від 16.02.2018 позивач зазначив, що 24.10.2016, через 4 дні після укладення договору відповідач виставив позивачу рахунок №563501 від 24.10.2016 на суму 50 000,00 грн. для здійснення першого платежу на виконання умов Договору. Зазначена сума була сплачена позивачем в той же день і прийнята відповідачем як належне виконання зобов'язання. Жодних зауважень щодо сплаченої суми не надходило, кошти в період з жовтня 2016 року по квітень 2017 року не повертались.

Позивач вказує на те, що виставлення рахунку №563501 від 24.10.2016 на суму 50 000,00 грн. для здійснення першого платежу на виконання умов Договору є власною волею відповідача, яка була погоджена позивачем.

Позивач вважає, що між сторонами у спрощений спосіб внесено зміни до договору №9088АТ купівлі-продажу від 20.10.2016, в частині розмірів сум здійснених платежів.

Дослідивши наявні матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги не підлягають задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст. 598 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни.

У статті 188 Господарського кодексу України законодавцем встановлено загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів, відповідно до якого зміна та розірвання договорів у односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або договором.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з врахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

За приписами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За приписами ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно набуте, згодом відпала.

На виконання умов договору №9088АТ купівлі- продажу від 20.10.2016 Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" перерахувало на банківський рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" грошові кошти у сумі: 50 000,00 грн. - за платіжним дорученням №719 від 24.10.2016 (арк.с. 18); 1 000 000,00 грн. - за платіжним дорученням №1395 від 16.11.2016 (арк.с. 19). Вищезазначене підтверджується копіями платіжних доручень, банківською довідкою за вих. №168-3337БТ від 19.01.2018, які містяться в матеріалах справи (арк.с. 68), і не заперечується сторонами у справі.

Разом з цим згідно з Графіком оплати товару, який є невід'ємною частиною Договору, оплата товару повинна була здійснюватись покупцем наступним чином: перший платіж - 14 250,00 доларів США, що еквівалентно 366 367,50 грн., до 15.11.2016; другий платіж - 42 750,00 доларів США, що еквівалентно 1 099 102,50 грн., до 24.02.2017.

Отже, позивач не дотримався графіку оплати товару, установленого договором купівлі- продажу №9088АТ від 20.10.2016, а саме: здійснив перший платіж у розмірі 50 000, 00 грн. замість 366 367, 50 грн., другий платіж - у розмірі 1 000 000, 00 грн. замість 1 099 102,50 грн.

Відповідач направив позивачу повідомлення про розірвання договору купівлі- продажу №9088АТ від 20.10.2016 за вих. №0604/17-1юр від 06.04.2017 (арк.с. 23). Факт припинення договору за умовами п. 6.3 Договору сторонами не заперечується.

Враховуючи вищезазначене, відповідач правомірно повернув позивачу зі сплачених 1 050 000,00 грн. грошові кошти в розмірі 682 008,46 грн. відповідно до платіжного доручення №18929 від 13.07.2017 (арк.с. 26). Решта грошових коштів не підлягає поверненню, оскільки становить суму першого платежу за умовами Графіку оплати товару, яка не підлягає поверненню у разі розірвання продавцем договору в односторонньому порядку за умовами 6.3 Договору.

Суд не приймає до уваги доводи позивача щодо внесення змін договору сторонами у спрощений спосіб в частині розмірів сум здійснених платежів і його посилання на виставлені відповідачем рахунки саме на суму 50 000,00 грн. і 1 000 000,00 грн., що стало підставою для зміни сум першого і другого платежів, передбачених в Договорі, оскільки сторонами не надано доказів, які підтверджують внесення змін до Договору в частині графіку оплати товару.

Також матеріали справи не містять доказів надіслання будь-якою зі сторін пропозиції про внесення змін до договору в порядку частини 2 статті 188 Господарського кодексу України, у зв'язку з чим суд відхиляє доводи позивача.

На підставі частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховані 3% річних у розмірі 10 744,56 грн. та інфляційні втрати в розмірі 44 677,82 грн.

Суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цих вимог з таких підстав:

По-перше, згідно з частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, обов'язок боржника сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних не виникає у випадках повернення сум попередньої оплати, адже відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

По-друге, оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про повернення суми попередньої оплати, а стягнення 3% річних та інфляційних втрат є похідними від першої вимоги, у суду відсутні підстави для задоволення цих вимог.

Викладене є підставою для відмови в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати у справі слід покласти на позивача.

Керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 598, 625, 627, 629, 653, 655, 693, 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 188, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" (45341, Волинська область, Іваничівський район, с. Топилище, код ЄДРПОУ 34626298) відмовити до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083,м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765) про стягнення 317 991,54 грн. заборгованості відмовити.

У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" (45341, Волинська область, Іваничівський район, с. Топилище, код ЄДРПОУ 34626298) відмовити до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083,м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765) про стягнення 10 744,56 грн. 3% річних відмовити.

У задоволенні позовних вимог Фермерського господарства "Агроінвест-Топилище" (45341, Волинська область, Іваничівський район, с. Топилище, код ЄДРПОУ 34626298) відмовити до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротек" (49083,м. Дніпро, вул. Собінова, буд. 1, код ЄДРПОУ 32232765) про стягнення 44 677,82 грн. інфляційних втрат відмовити.

Судові витрати покласти на позивача - Фермерське господарство "Агроінвест-Топилище" (45341, Волинська область, Іваничівський район, с. Топилище, код ЄДРПОУ 34626298).

Рішення набирає законної сили у відповідності до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 10.04.2018.

Суддя ОСОБА_2

Попередній документ
73306175
Наступний документ
73306177
Інформація про рішення:
№ рішення: 73306176
№ справи: 904/9334/17
Дата рішення: 29.03.2018
Дата публікації: 16.04.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію