Справа № 206/2505/16-к
(1-кп/199/10/18)
іменем України
05 квітня 2018 року м. Дніпро
Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська у складі:
Головуючий - суддя ОСОБА_1
судді ОСОБА_2
ОСОБА_3
Секретар судового засідання ОСОБА_4
За участю прокурора ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6
ОСОБА_7
обвинувачених ОСОБА_8
ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні об'єднане кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12015040700000746, № 12015040780000388, № 12015040390000428, за обвинуваченням:
ОСОБА_10 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новомиколаївка, Дніпровського району, Дніпропетровської області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, та
ОСОБА_11 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Оленегорську, Мурманської області, громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 187, ч. 3 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,
Щодо обвинувачених раніше було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк якого закінчується 12 квітня 2018 року.
Прокурором ОСОБА_5 заявлене клопотання про продовження строку тримання ОСОБА_8 і ОСОБА_9 під вартою на 60 днів. Клопотання обґрунтовується тим, що обвинувачені можуть переховуватися від суду, впливати на потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інше кримінальне правопорушення.
Обвинувачений ОСОБА_9 і його захисник ОСОБА_7 заперечили проти задоволення клопотання оскільки обвинувачений повністю визнає свою вину, має хвору матір, тривалий час утримується під вартою і відсутні будь-які визначені законом ризики. Просять у задоволенні клопотання прокурора відмовити в повному обсязі і замінити запобіжний захід на домашній арешт.
Обвинувачений ОСОБА_8 і його захисник ОСОБА_6 заперечили проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ризики, на які посилається прокурор, відсутні. Обвинувачений повністю визнає свою вину, має хвору тітку, яка потребує допомоги обвинуваченого, нікуди переховуватися не буде і ні на кого впливати не може. Просять застосувати обвинуваченому більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Вирішуючи питання про доцільність зміни запобіжного заходу - тримання під вартою обвинуваченим на будь-який інший, не пов'язаний з позбавленням волі, або його продовження, суд бере до уваги, що відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснювати дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини, вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватись суворістю можливого покарання у сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.
Застосування тримання під вартою може бути виправдане тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до свободи особистості, який закріплений ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення у справі «Лабіта проти Італії від 06 квітня 2000 року, рішення у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року).
В кожному випадку, як підкреслює Європейський Суд з прав людини, суд за своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав і інтересів.
Враховуючи обставини, які в сукупності необхідно оцінювати при продовженні запобіжного заходу, а саме: вагомість доказів про вчинення обвинуваченими низки умисних корисливих злочинів, в тому числі особливо тяжкого злочину, за вчинення якого, у разі доведеності вини, їм загрожує покарання на строк від 7 до 12 років позбавлення волі, репутації обвинувачених, відсутності постійного місця роботи та джерела доходу, є достатні підстави вважати реальною наявність мети продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для запобігання ухилення обвинуваченими від суду, перешкоджання встановленню істини по даному провадженню.
Суд також враховує, що відповідно до правової позиції, викладеної у п. 80 рішення Європейського суду з прав людини від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання, зміну або продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
Проте, розглядаючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд, враховуючи вищезазначене, відповідно до приписів ст. 183 КПК України вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинувачених, і необхідним та достатнім для виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та запобігання встановленим судом ризикам, є лише запобіжний захід у виді тримання під вартою.
При цьому, попри тривалий строк утримання обвинувачених під вартою, який враховується судом та зобов'язує суд більш ретельно перевірити підстави утримання обвинувачених під вартою, суд не вбачає підстав для заміни обвинуваченим запобіжного заходу на більш м'який, ґрунтуючись, окрім вищенаведених обставин, і на характері пред'явленого обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення, яке становить підвищену суспільну небезпеку та виправдовує перевагу суспільного інтересу над принципом поваги до особистої свободи обвинувачених.
З огляду на викладене, клопотання прокурора підлягає задоволенню.
Відповідні заперечення сторони захисту судом відхиляються як безпідставні та спростовані вищенаведеними фактичними обставинами і підстави для клопотання сторони захисту відсутні.
Керуючись ст.ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 331 КПК України, суд,
Клопотання прокурора ОСОБА_5 задовольнити.
Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпропетровська установа виконання покарань (№ 4)» на строк до 03 червня 2018 року.
Продовжити дію раніше застосованого у відношенні ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою у Державній установі «Дніпропетровська установа виконання покарань (№ 4)» на строк до 03 червня 2018 року.
У задоволені клопотання обвинувачених ОСОБА_8 і ОСОБА_9 , їх захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_6 і про заміну обвинуваченим запобіжного заходу на домашній арешт - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на вирок суду.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
05.04.2018