Рішення від 02.04.2018 по справі 635/4533/17

Справа №635/4533/17

Провадження № 2/635/864/2018

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2018 року селище Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді О.М. Пілюгіної

за участю секретаря Зуєнко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

позивач звернувся до суду з позовом та просить стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором б/н від 25 серпня 2011 року в розмірі 75168,67 гривень.

В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 25 серпня 2011 року між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір б/н, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідно до анкети - заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25 серпня 2011 року, відповідач надав згоду на те, що вказана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку», які викладені на банківському сайті, складає між позивачем та відповідачем кредитний договір. Згідно умов вказаного договору, відповідач надав згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням позивача та може бути змінений (зменшений або збільшений). Також відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором; слідкувати за витратами коштів в межах платіжного ліміту з метою запобігання виникнення овердрафту; за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань передбачених договором, більше ніж на 30 днів відповідач зобов'язався сплатити штраф у розмірі 500,00 гривень + 5% від суми позову. Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором кредиту від 25 серпня 2011 року та надав відповідачу кредит у розмірі визначеному цим договором, відповідач зазначені кошти отримав, але свої зобов'язання щодо повернення коштів не виконав, в результаті чого, станом на 31 липня 2017 року утворилась заборгованість у розмірі 75168,67 гривень, що змусило позивача звернутися до суду з позовом.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 31 серпня 2017 року відкрито провадження по справі.

Відповідач подав суду відзив в якому просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на те що позивачем не надано безспірних доказів що між сторонами було укладено договір про надання банківських послуг належним чином, а саме суду не надано доказів на підтвердження того, що відповідач отримав банківську платіжну картку «Універсальна» з встановленим строком дії. Крім того, у заяві-анкеті про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг від 25 серпня 2011 року не вказано номера платіжної картки, умов надання кредиту, розміру кредитного ліміту, процентна ставка, строк надання банківських послуг. Наявність підстав для нарахування відсотків, комісії, пені та штрафів за кредитом позивач обґрунтовує відповідними положеннями Правил надання банківських послуг, а їх розмір - умовами кредитування. Проте, вказані Умови та правила надання банківських послуг не мають підпису відповідача та жодної ідентифікуючої ознаки на предмет невід'ємності саме від заяви ОСОБА_1, тому відсутні підстави вважати, що саме ці умови та правила кредиту були надані для ознайомлення відповідачу при укладенні кредитного договору від 25 серпня 2011 року. Через відсутність підпису відповідача на вказаних документах неможливо встановити, що при оформленні заяви про видачу кредитної картки відповідача було ознайомлено саме з цими умовами та правилами. Отже, вказані Правила надання банківських послуг та умови кредитування не можуть вважатися частиною укладеного між сторонами договору, а їх положення не можуть регулювати взаємовідносини між сторонами. При цьому, інші підстави для нарахування заборгованості відповідача за відсотками, комісіями, пенею та штрафами позивачем не вказані.

Представник Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» надав відповідь на письмовий відзив відповідача та вказав наступне. Сторонами при укладенні кредитного договору б/н від 25 серпня 2011 року обговорені усі істотні умови, а саме: в своїй анкеті-заяві від 25 серпня 2011 року ОСОБА_1 вказав свої персональні дані, адресу проживання та іншу додаткову інформацію, необхідну для отримання кредитної картки; власноручно заповнив дані необхідні для отримання кредитної картки та встановлення кредитного ліміту та особистим підписом засвідчив, що згоден з тим, що вказана заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку складає між позивачем та відповідачем договір про надання банківських послуг. Також ОСОБА_1 вказав в заяві, що він ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому виді. За даними довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 55 днів пільгового періоду», яка також підписана відповідачем, розмір відсоткової ставки складає 2,5 % на місяць (30% річних), також у довідці визначено розміри комісій, штрафів та інші істотні умови кредитування. Вищевказані Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розмішена у відділеннях Банку та на офіційному сайті позивача. Крім того, відсутність підпису відповідача на самих Умовах та правилах надання банківських послуг не свідчить про те, що останній не був ознайомлений з ними, про відсутність договірних відносин між сторонами та про відсутність заборгованості відповідача. При цьому, відповідач підписав заяву позичальника та власним підписом засвідчив, що він повністю згоден з умовами кредитування та отриманням кредиту на вищевказаних умовах. Факт отримання кредитної картки підтверджує фото клієнта з банківським продуктом - кредитною карткою. Крім того, за даними виписки по картковому рахунку чітко вбачається, що відповідачу було встановлено кредитний ліміт, останній користувався грошима: отримував кошти через банкомат, здійснював розрахунки через термінали в касах магазинів; сплачував заборгованість за договором кредиту, при цьому проведення вказаних операцій без наявності картки є неможливим; для проведення вказаних операцій відповідач користувався саме кредитними коштами, оскільки операцій щодо внесення особистих коштів на рахунок відсутні. Відповідачем розрахунок заборгованості не спростований, контррозрахунок не наданий, судово-економічна експертиза по справі не призначалася. Щодо встановлення кредитного ліміту позивач вказав наступне. Початкова сума кредитного ліміту за кредитним договором б/н від 25 серпня 2011 року встановлена в розмірі 3000,00 гривень. Також умовами вказаного договору визначено, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням позивача та може бути в будь-який момент ним змінений а саме: зменшений, збільшений або анульований. Пунктом 1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг визначено, що дії в частині зміни розміру кредитного ліміту здійснюються Банком самостійно, без попереднього повідомлення клієнта. При цьому, встановлення певної суми кредитного ліміту не є фінансовою операцією, що вимагає документального підтвердження. Відповідальність клієнта наступає в момент використання кредитного ліміту. При цьому, для виникнення заборгованості клієнта має значення сума фактично отриманих коштів та нарахована плата за користування ними, а не сума стартового кредитного ліміту по карті, в межах якого здійснюється перехід коштів у володіння позичальника.

Представник відповідача - ОСОБА_2, який діє на підставі нотаріально посвідченої довіреності в судовому засідання проти задоволення вимог позивача заперечував, просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені відповідачем у відзиві на позов.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, подав суду клопотання, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив розглядати справу без його участі.

Будь-яких інших заяв та клопотань сторонами не надано.

Суд, заслухавши представника відповідача, розглянувши клопотання представника позивача, дослідивши докази по справі встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що відповідно до анкети - заяви ОСОБА_1 про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку від 25 серпня 2011 року, відповідач надав згоду на те, що вказана заява разом з «Умовами та Правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою» та «Тарифами банку» складає між позивачем та відповідачем договір про надання банківських послуг.

Відповідно до умов договору про надання банківських послуг б/н від 25 серпня 2011 року, позивач надав відповідачу кредит у розмірі 6000,00 гривень у виді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки, а відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, сплачуючи позивачу, щомісячно 7% від заборгованості, але не менше 50,00 гривень та не більше залишку заборгованості, а також оплачувати перевитрати платіжного ліміту, комісії на умовах, передбачених договором.

Відповідно до п. 2.1.1.2.4 Умов та правил надання банківських послуг відповідач надав пряму та безумовну згоду на те,що кредитний ліміт встановлюється за рішенням позивача та може бути змінений (зменшений або збільшений); дії в частині зміни розміру кредитного ліміту здійснюються Банком самостійно, без попереднього повідомлення відповідача.

За несвоєчасне погашення заборгованості відповідач зобов'язався при непогашенні суми простроченого кредиту сплатити пеню відповідно до встановлених тарифів, що діють на дату нарахування та викладені на банківському сайті з розрахунку 360 календарних днів на рік, а за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань передбачених договором, більше ніж на 30 днів - сплатити штраф у розмірі 500,00 гривень + 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих та прострочених процентів і комісій.

Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором про надання банківських послуг від 25 серпня 2011 року та надав відповідачу кредит у розмірі визначеному договором, відповідач кредит отримав, але свої зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконав, в результаті чого станом на 31 липня 2017року виникла заборгованість у розмірі 75168,67 гривень з яких:

- заборгованість за кредитом у розмірі 5924,12 гривень;

- заборгованість за процентами за користування кредитом у розмірі 61788,90 гривень;

- заборгованість за пенею та комісією в розмірі 3400,00 гривень;

- штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень;

- штраф (процентна складова) у розмірі 3555,65 гривень, яка підтверджена розрахунком

заборгованості за кредитним договором від 25 серпня 2011 року.

В якості доказів суду надано:виписка з карткового рахунку ОСОБА_1 № 5211********2117 за період з 25 серпня 2011 року до 31 грудня 2017 року; фото ОСОБА_1 з карткою.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушення умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

На час розгляду справи судом, відповідачем не надано суду беззаперечних, належних та допустимих доказів, які свідчать про наявність підстав звільнення відповідача від відповідальності за порушення зобов'язання, відповідно до ст. 617 ЦК України.

Враховуючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання у строки та на умовах, встановлених договором про надання банківських послуг б/н від 25 серпня 2011 року, суд вважає що сума заборгованості підлягає стягненню з відповідача у примусовому порядку, при цьому стягненню підлягає сума боргу за кредитом, за відсотками за користування кредитом та заборгованість за пенею в загальному розмірі 71113,02 гривень.

Стосовно вимог позивача про стягнення з відповідача за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором б/н від 25 серпня 2011 року суми штрафів, суд приходить до наступного.

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

Суд, аналізуючи норми діючого законодавства, що регулюють договірні відносини між сторонами та визначають правові наслідки порушення зобов'язання у їх застосуванні до правовідносин, що склалися між позивачем та відповідачем, приходить до висновку, що штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором б/н від 25 серпня 2011 року свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення, тому відмовляє позивачу у задоволенні вимог щодо стягнення з відповідача суми штрафу за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань передбачених договором б/н від 25 серпня 2011 року в загальному розмірі 4055,65 гривень, при цьому також враховує, що за порушення умов вищевказаного кредитного договору суд, стягнув з відповідача суму заборгованості за пенею та комісією в загальному розмірі 3400,00 гривень.

При цьому, суд не приймає до уваги доводи відповідача про те, що при укладенні договору про надання банківських послуг б/н від 25 серпня 2011 року його не було ознайомлено з умовами та правилами надання банківських послуг за їх безпідставністю, оскільки Умови та Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розмішена у відділеннях Банку та на офіційному сайті позивача, при цьому в своїй анкеті-заяві від 25 серпня 2011 року ОСОБА_1 вказав, що він ознайомився та згоден з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому виді

Також, суд враховує, що відповідачем не надано доказів на підтвердження погашення ним у добровільному порядку заборгованості за кредитним договором б/н від 25 серпня 2011 року, та не доведено що при укладенні вищевказаного договору кредиту не було досягнуто всіх його істотних умов.

Доводи, що ОСОБА_1 не отримував картку спростовуються наданою позивачем фото - інформацією ID-додаток 0000000240038970 від 25 серпня 2011 року та даними виписки з карткового рахунку ОСОБА_1 № 5211********2117, відповідно до даних якої останній 25 серпня 2011 року за допомогою кредитної картки здійснив покупку товарів, а також користувався вказаною кредитною карткою у період з 25 серпня 2011 року до 31 грудня 2017 року.

Таким чином, суд частково задовольняє вимоги позивача, та стягує з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором б/н від 25 серпня 2011 року в загальному розмірі 71113, 02 гривень (71113, 02 гривень = 5924,12 гривень (сума заборгованості за кредитом) + 61788,90 гривень (сума заборгованості за процентами за користування кредитом) + 3400,00 гривень (заборгованість за пенею).

Відповідно до платіжного доручення № PROM4В4TLL від 04 серпня 2017 року при пред'явленні позову до суду позивачем понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 1600,00 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме - судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст. 526, ч. 1 ст. 530, ст. 549, ч. 1 ст. 610, ч. 1 ст. 612, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, суд,

ВИРІШИВ:

позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” суму заборгованості за кредитним договором б/н від 25 серпня 2011 року в розмірі 71113 (сімдесят одна тисяча сто тринадцять) гривень 02 коп.

В задоволенні вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” про стягнення з ОСОБА_1 на свою користь суми штрафів за порушення строків платежів по кожному з грошових зобов'язань передбачених договором б/н від 25 серпня 2011 року в загальному розмірі 4055,65 гривень, а саме: штраф (фіксована частина) у розмірі 500,00 гривень; штраф (процентна складова) у розмірі 3555,65 гривень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк „ПриватБанк” суму судового збору в розмірі 1600 (одна тисяча шістсот) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Харківський районний суд Харківської області.

Позивач: Публічне акціонерне товариство Комерційний банк „ПриватБанк”, (юридична адреса: 01001, місто Київ, вулиця Грушевського, 1-Д; поштова адреса: 49094, місто Дніпро, вулиця Набережна Перемоги, 50; код ЄДРПОУ: 14360570, рах. №29092829003111, МФО № 305299).

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії МК № 369634, виданий Харківським РВ УМВС України в Харківській області, 27 грудня 1996 року, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Повне судове рішення складено 10 квітня 2018 року.

Суддя О.М. Пілюгіна

Попередній документ
73306003
Наступний документ
73306005
Інформація про рішення:
№ рішення: 73306004
№ справи: 635/4533/17
Дата рішення: 02.04.2018
Дата публікації: 16.04.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Харківський районний суд Харківської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу