03 квітня 2018 року
м. Харків
Справа № 640/14868/17
Провадження № 22ц/790/1905/18
Апеляційний суд Харківської області в складі:
головуючого - Бровченко І.О.,
суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М.,
за участю секретаря - Афоніна К.О.
імена сторін:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 19 січня 2018 року у складі судді Зуб Г.В. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У вересні 2017 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить розірвати шлюб з відповідачем.
Позовна заява мотивована тим, що 02 квітня 1995 року між сторонами було зареєстровано шлюб. Родина їх розпалась, у зв'язку з тим, що втратили почуття любові один до одного, з липня 2014 року шлюбні стосунки між сторонами припинені, проживають вони окремо, та спільне господарство не ведеться, а тому сім'я фактично розпалась і шлюб існує тільки формально. Діти від шлюбу у сторін є повнолітніми.
Позивач та його представник ОСОБА_3 в судовому засідання позовні вимоги підтримали в повному обсязі, та просили їх задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні заперечувала проти позову, посилаючись на те, що між сторонами не врегульовані питання матеріального характеру.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 19 січня 2018 року позовну заяву за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задоволено. Розірвано шлюб між ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований 02 червня 1995 року Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції, актовий запис №691. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати та відмовити у задоволені позову, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи. Зазначає, що з позивачем підтримує подружні стосунки, що може призвести до збереження сім'ї. Суд не надав строк для примирення сторін та формально дійшов до вирішення позову про розірвання шлюбу.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін по справі, дослідивши матеріали справи, відповідно до статті 367 ЦПК України перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог апеляційної скарги, вважає, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Перевіряючи доводи сторін, суд першої інстанції забезпечив сторонам рівні можливості щодо надання доказів, їх дослідження та доведеності перед судом їх переконливості, сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи і вирішив справу на засадах змагальності.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні дані та відповідні їм правовідносини, розглянув справу в межах заявлених позовних вимог і ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовну заяву ОСОБА_1, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з положень статей 110-112 СК України та тих обставин, що позивач наполягає на розірванні шлюбу, відповідач строк на примирення не просить, а вказує в своїх заперечення на наявність не врегульованих питань майнового характеру, що не є підставою для подальшого збереження шлюбу.
З матеріалів справи вбачається, що сторони перебувають у шлюбі з 02 червня 1995 року. Сторони у справі не заперечували, що діти від шлюбу повнолітні та шлюбні відносини між сторонами припинені з липня 2014 року.
З врахуванням встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам позивача, що має істотне значення.
Відповідно до частини 1 статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Враховуючи, що з часу припинення між сторонами подружніх відносин пройшов значний період, під час якого примирення між ними не відбулося, судова колегія доходить висновку про відсутність підстав для скасування рішення з мотивів, наведених в апеляційній скарзі відповідача.
Посилання ОСОБА_2 на можливість збереження сім'ї, самі по собі не можуть бути підставою для відмови в позові, оскільки позивач ОСОБА_1 заперечує проти збереження шлюбу. Під час розгляду справи в суді першої інстанції сторонами у справі не заперечувалось, що спільно вони не проживають з липня 2014 року. Як в суді першої інстанції, так і вході апеляційного розгляду позивач категорично наполягає на розірванні шлюбу, оскільки збереження сім'ї є неможливим і ОСОБА_1 не згідний на продовження шлюбу з відповідачем
Що стосується доводів апеляційної скарги відповідача щодо безпідставності не застосування місцевим судом строку на примирення, колегія суддів, зазначає наступне.
Передбачене ч. 1 ст. 111 СК вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення (ч. 5 ст. 191 ЦПК).
При визначенні строку на примирення суд заслуховує думку сторін та враховує конкретні обставини справи.
З наведеного вбачається, що застосування строку для примирення є правом суду, а не його обов'язком. Врахувавши фактичну відсутність сімейних відносин між сторонами тривалий час, відсутність відповідної заяви від відповідача щодо надання строку на примирення, судом першої інстанції не були порушені вимоги ст. 111 СК України. Під час розгляду справи відповідач заперечувала проти розлучення, оскільки у сторін мають неврегульовані питання майнового характеру.
Згідно з частиною 1 статті 375 ЦПК України апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Рішення Київського районного суду м. Харкова залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках передбачених ст. 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення буде складено 10 квітня 2018 року.
Головуючий -
Судді:
Повне судове рішення складено 10 квітня 2018 року.