15.05.07 р. Справа № 3/197-108
Суддя господарського суду Донецької області Гассій О.В., розглянувшиматеріали
за позовом Управління Пенсійного фонду у Пролетарському районі м. Донецька
до Державної виконавчої служби в Ворошиловському районі м. Донецька
про:
- визнання дій начальника Державної виконавчої служби в Ворошиловському районі м. Донецька незаконними;
- скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.04.2007 р.
Управління Пенсійного фонду у Пролетарському районі м. Донецька звернулось до Державної виконавчої служби в Ворошиловському районі м. Донецька про визнання дій начальника Державної виконавчої служби в Ворошиловському районі м. Донецька незаконними та про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.04.2007 р.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на норми статті 85 Закону України “Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р.
Згідно п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Під терміном “підвідомчість» розуміється визначена законом сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції Господарським процесуальним кодексом України.
Відповідно до статті 12 Господарського процесуального кодексу України 1991 року (в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визначення підсудності справ з питань приватизації та з корпоративних спорів» №483-V від 15.12.2006 року, який набрав чинності з дня опублікування в газеті “Урядовий кур'єр» №247 від 29.12.2006 року) господарським судам підвідомчі: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім: спорів про приватизацію державного житлового фонду; спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов; спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін; спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів, інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів; 2) справи про банкрутство; 3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції, 4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
При цьому, статтею 3 Цивільного процесуального кодексу України визначено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим кодексом, звернутися до загального суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, та відповідно до статті 4 Цивільного процесуального кодексу України загальні суди, здійснюючи правосуддя, повинні захищати свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений Законами України.
Пунктом 5 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до початку діяльності окружного адміністративного суду підсудні йому справи вирішують у першій інстанції відповідні місцеві загальні суди.
Відповідно до ч.1 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.
Статтею 1212 ГПК встановлено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів розглядаються господарським судом, тобто господарським судом, який прийняв судовий акт і в рамках справи (по тексту позовної заяви зазначена справа № 4/393), по якій видано виконавчий документ.
Згідно ст.85 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р. у виконавчому провадженні на дії (бездіяльність) державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби по виконанню рішення або відмову у здійсненні передбачених цим Законом дій стягувачем чи боржником може бути подана скарга до начальника відповідного органу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до суду.
Скарга у виконавчому провадженні по виконанню судових рішень на дії (бездіяльність) державного виконавця або начальника органу державної виконавчої служби подається до суду, який видав виконавчий документ.
Господарським судам України ніколи не були підвідомчі справи про скасування постанов органів державної виконавчої служби і визнання протиправними дій органу державної виконавчої служби поза межами розглянутих справ, по яким був виданий виконавчий документ.
Таким чином, позовна заява підлягає поверненню позивачу як непідвідомча цьому адміністративному суду.
На підставі наведеного та керуючись ст. 12, ст. 1212 Господарського процесуального кодексу України, ст. 85 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV від 21.04.1999р., ст. ст. 2, 3, 17, ч.2 ст.18, ст.50, п. п. 6 п. 3 ст.108, ч. 1 ст.181, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України суд, -
1. Повернути позовну заяву Управління Пенсійного фонду у Пролетарському районі м. Донецька до Державної виконавчої служби в Пролетарському районі м. Донецька про визнання дій начальника Державної виконавчої служби в Ворошиловському районі м. Донецька незаконними та про скасування постанови про зупинення виконавчого провадження від 19.04.2007 р., оскільки дана позовна заява не підсудна господарському суду Донецької області як окружному адміністративному суду.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляють його права повторного звернення до відповідного адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Ухвала про повернення позовної заяви може бути оскаржена особою, яка подала позовну заяву, в апеляційному порядку шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження ухвали суду протягом п'яти днів з дня отримання сторонами копії ухвали. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом десяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Додаток на адресу позивача: позовна заява з додатковими документами, всього на 13-ти аркушах.
Суддя
Вик. Костюк І.В.
Надруковано 3 примірники:
1 - позивачу
2 - відповідачу
3 - до справи