печерський районний суд міста києва
Справа № 757/7221/18-ц
Категорія 48
11 квітня 2018 року Печерський районний суд м. Києва
в складі: головуючого судді Литвинової І. В.,
при секретарі судових засідань Чепізі Є. І.,
за участі осіб представника позивача ОСОБА_2,
відповідача ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,-
У лютому 2018 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача, у якому просив розірвати зареєстрований 10.10.2010 між ними шлюб, посилаючись на те, що шлюбні відносини між сторонами повністю припинені з вересня 2017 року, вони проживають окремо і спільне господарство ними не ведеться, будь-які почуття або спільні інтереси між сторонами відсутні, тому позивач вважає, що подальше спільне проживання є неможливим, збереження шлюбу - недоцільним. У позовній заяві зазначено, що спільних дітей у сторін немає і позивач має намір одружитися з іншою жінкою, проте відповідач ухиляється від спільного звернення до органів державної реєстрації із заявою про розірвання шлюбу /а. с. 4-5/.
12.02.2018 судом направлено запити щодо доступу до персональних даних, на підставі ст. 187 ЦПК України, з метою отримання інформації щодо про місце проживання (перебування). Відповідно до наданої відповіді відповідач з 21.04.2017 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_1 /а. с. 27, 28, 30/.
Ухвалою судді від 26.02.2018 у справі відкрито провадження у загальному порядку /а. с. 16-17/.
13.03.2018 суд закінчив підготовче провадження та призначив справу для розгляду по суті, про що постановлено ухвалу /а. с. 35/.
Відповідачем, згідно з частиною 1 статті 178 ЦПК України, відзив не було подано до суду та не направлено позивачу.
У судовому засіданні представник позивача просив позов задовольнити.
Присутня у судовому засіданні відповідач не заперечувала проти задоволення позову, її представник підтримав думку свого довірителя.
Суд, заслухавши обґрунтування представника позивача та думку відповідача, її представника, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Сторони перебувають у зареєстрованому Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції шлюбі, що підтверджується свідоцтвом серії НОМЕР_1 про шлюб від 03.02.2018, виданим повторно Оболонським районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, згідно з актовим записом № 743 /а. с. 6/.
Статтею 51 Конституції України проголошено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка.
Відповідно до статті 110 Сімейного кодексу України, позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Згідно з приписами статті 112 Сімейного кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Частиною 3, 4 ст. 56 Сімейного кодексу України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікований Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», який є частиною національного законодавства України, як чинний міжнародний договір, який регулює цивільні відносини, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, відповідно до статті 10 Цивільного кодексу України, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Стаття 8 Конвенції декларує, що кожен має право на повагу до його приватного i сімейного життя, до житла і до таємниці кореспонденції. За частиною 2 вказаної статті, органи державної влади не можуть втручатися у здійснення цього права інакше ніж згідно із законом, і коли це необхідно в демократичному суспiльствi в інтересах національної i громадської безпеки або економічного добробуту країни, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав i свобод інших осіб.
Як проголошено положеннями статті 12 Конвенції, чоловік і жінка, що досягли шлюбного віку, мають право на шлюб і створення сім'ї згідно з національними законами, які регулюють здійснення цього права, так і безумовним правом чоловіка і жінки є право на розірвання шлюбу, через призму зокрема статей 5, 8 вказаного міжнародного договору.
Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів приходить до висновку, що шлюбно-сімейні відносини сторонами не підтримуються, шлюб між сторонами фактично розпався, сім'я носить формальний характер, рішення про звернення до суду із даним позовом є виваженим та відповідає волевиявленню чоловіка, а тому позов підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 8, 21, 24, 51, 55, 129 Конституції України, ст.ст. 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 3, 10, 11, 16 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1-23, 76-81, 89, 95, 131, 258-259, 263-265, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований ОСОБА_5 та ОСОБА_3 10.10.2010 Першим Приморським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції, за актовим записом № 743, - розірвати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.
Суддя І. В. Литвинова