печерський районний суд міста києва
Справа № 2-3189/12
07 березня 2018 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Цокол Л.І.,
при секретарі - Захарченко В.П., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві подання державного виконавця рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Станько В.І. про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника,-
01.03.2018 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Станько В.І., звернувся до Печерського районного суду м.Києва із поданням та просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом Печерського районного суду м.Києва від 19.03.2014 № 2-3189/12, про стягнення з ОСОБА_2 на корсить ОСОБА_3 суму основної заборгованості - 278600,00 грн.; три відсотки річних - 13595,89 грн.; а всього 292195,89 грн.; а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2922 грн. 01.03.2018 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Станько В.І., звернувся до Печерського районного суду м.Києва із поданням та просить тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: м.Київ, АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом Печерського районного суду м.києва від 19.03.2014 № 2-3189/12, про стягнення з ОСОБА_2 на корсить ОСОБА_3 суму основної заборгованості - 278600,00 грн.; три відсотки річних - 13595,89 грн.; а всього 292195,89 грн.; а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2922 грн.
У судове засідання державний виконавець не з'явився, подав клопотання про приєднання письмових доказів.
Подання обґрунтоване тим, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби МЮУ знаходиться виконавче провадження № 2-3189/12 від 19.03.2014, що видав Печерський районний суду м.Києва, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму основної заборгованості - 278600,00 грн.; три відсотки річних - 13595, 89 грн.; а всього 292195, 89 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2922 грн.
За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, адреса за виконавчим документом якого: 03150, АДРЕСА_1.
Відповідно до статей 17, 19, 21, 25 Закону України «Про виконавче провадження» (в редакції, що діяла до набрання чинності ЗУ «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VII), державним виконавцем 24.07.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржнику запропоновано виконати рішення суду самостійно і семиденний строк. Копію якої направлено сторонам виконавчого провадження.
На виконання постанови заступника директора Департаменту - начальника відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 07.10.2015 виконавче провадження щодо виконання виконавчого листа № 2-3189/12 від 19.03.2014 з відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції в м. Києві передано до відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України.
У строк, наданий на самостійне виконання, боржником рішення суду не виконано, будь-яких документів, від боржника, стосовно виконання, не надходило.
Державним виконавцем 16.10.2015 на адресу боржника надсилався виклик (копія додається) щодо явки до державного виконавця для сплати боргу за вищевказаним виконавчим документом чи надання документів про сплату, однак ОСОБА_2 на виклик не з'явився.
Також, на адресу боржника надіслано виклик державного від 12.07.2017 № 20.1-262/14 з вимогою з'явитись до державного виконавця та надати:
пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа, а також повідомити про заходи, що вживаються з метою його виконання;
достовірні відомості про кошти у гривнях та іноземній валюті, інші цінності (дорогоцінні метали, ювелірні вироби тощо), у тому числі про кошти на рахунках і вкладах у банках та інших фінансових установах, про рахунки в цінних паперах у депозитарних установах, що знаходяться на території України та за її межами, з зазначенням назви відповідної установи та її адреси, на підтвердження чого надати копії відповідних договорів або інших документів;
достовірні відомості про майно, у тому числі про майно, що перебуває у спільній власності (місцезнаходження, технічна характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих документів про відповідне право;
достовірні відомості про майно, що перебуває в заставі/іпотеці або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні від інших осіб (місцезнаходження майна, його характеристика тощо) з наданням копій підтверджуючих договорів та додатків до них;
достовірні відомості про майнові права, на які може бути звернено стягнення, зокрема частки у статутному капіталі юридичних осіб, в тому числі майнові права, що є предметом и/іпотеки, з наданням копій підтверджуючих документів;
копії паспорта громадянина України та паспорта громадянина України для виїзду за кордон;
довідку про склад сім'ї;
документи щодо зареєстрованих осіб в житлових будинках, квартирах, що належать на праві приватної та/або спільної власності.
Проте, ОСОБА_2 на виклик не з'явився, витребувані державним виконавцем відомості та документи не надав, вимог державного виконавця не виконав.
Вказані виклики повернулися на адресу відділу з відміткою поштового відділення «за закінченням терміну зберігання».
Отже, з викладеного вбачається, що рішення суду до теперішнього часу боржником не виконується, боржник ухиляється від виконання рішення суду, а саме: не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належних йому доходів, майна, частками у статутному капіталу підприємств, не надає інформацію про майновий стан боржника.
При цьому, до боржника доведено наявність рішення суду, яке підлягає виконанню, боржника попереджено про необхідність його виконання.
ОСОБА_2 не з'являється на виклики державного виконавця, не надає інформацію щодо причин невиконання рішення суду, що суперечить вимогам частини 6 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження".
Згідно з даними Державної прикордонної служби (лист від 16.02.2018 №0.184-2442/0/15-18) боржник у період з моменту відкриття виконавчого провадження досить часто виїздить за межі України. До того ж, переважно місцями призначення подорожей ОСОБА_2 за межами України були загальновідомі курортно-туристичні центри, зокрема, м. Шарм Єль Шейх(Єгипет), м. Хургада (Єгипет), що в свою чергу може свідчити про те, що не боржник не вживаючи заходів щодо виконання рішення за рахунок належних йому доходів, витрачає такі доходи на відпочинок та коштовні перельоти.
Отже, з викладеного вбачається, що рішення суду до теперішнього часу боржником не виконується, боржник ухиляється від виконання рішення суду, а саме: не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належних йому доходів та майна, не з'являється на виклики державного виконавця.
При цьому, до боржника доведено наявність рішення суду, яке підлягає виконанню, боржника попереджено про необхідність його самостійного виконання.
Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року № 1404-VIII встановлено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду, який видав виконавчий документ, за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Статтею 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» № 3857-ХІІ встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.
Верховний Суд України у своєму листі від 01.02.2013 «Судова практика щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України» також зазначив, що з набранням чинності з 09.03.2011 Закону України № 2677-УІ «Про внесення змін до Закону України «Про виконавче провадження» та деяких інших законодавчих актів щодо вдосконалення процедури примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб)» закріплено право державного виконавця, у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього рішенням, звертатись до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника за межі України.
Відповідно до ст. 441 ЦПК України, тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення.
Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.
Відповідно до частини 1 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України процесуальні питання, пов'язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, вирішуються судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Статтею 441 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного виконавця.
Зазначене переконує, що в даний час наявні підстави для тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, ОСОБА_2, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчий лист № 2-3189/12 виданий 19.03.2014, а тому подання державного виконавця підлягає задоволенню.
На підставі викладеного та керуючись ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 441,446 ЦПК України, суд -
Подання державного виконавця відділу примусового виконання рішень державного відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Станько В.І. - задовольнити.
Тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон громадянину ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 (місце проживання: АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) до виконання зобов'язань, покладених на нього виконавчим листом Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2014 № 2-3189/12, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 суму основної заборгованості - 278600,00 грн.; три відсотки річних - 13595,89 грн.; а всього 292195,89 грн., а також стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2922 грн.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через районний суд ( а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва) протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Суддя Л.І. Цокол