02068, м. Київ, вул. Кошиця, 5-А
справа № 753/1266/18
провадження № 2/753/3500/18
"04" квітня 2018 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді МИЦИК Ю.С.
при секретарі ГОРБЕНКО А.О.
за участю сторін не з'явилися
розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що спільне життя з відповідачем не склалося через різні погляди на життя, відсутність взаєморозуміння в подружньому житті. Вказав, що вони з відповідачем не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні стосунки, а тому подальше спільне проживання та збереження шлюбу вважав неможливим.
В підготовче судове засідання позивач не з'явився, однак надав заяву, в якій позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити, відновити відповідачу її дошлюбне прізвище та розгляд даної справи проводити за його відсутністю.
Відповідач у судове засідання не з'явилася, однак надала заяву, в якій позовні вимоги визнала, не заперечувала проти відновлення дошлюбного прізвища та просила розгляд даної справи проводити за її відсутністю.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини.
Судом встановлено, що сторони перебувають в шлюбі з 02 лютого 2013 року, який було зареєстровано Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №60. Від шлюбу мають малолітнього сина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про його народження, копія якого наявна в матеріалах справи.
Із матеріалів справи вбачається, що між подружжям виникали непорозуміння та спільне життя в них не склалось через різні погляди на життя. Вони не ведуть спільного господарства та не підтримують шлюбні стосунки з листопада 2017 року.
За правилами ч. 2 ст. 3 Сімейного кодексу України (далі по тексту - СК України) сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.
Відповідно до стст. 21, 24 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За змістом п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЦПК України відповідач має право визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Частиною 3 ст. 200 ЦПК України визначено, що за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оцінюючи в сукупності надані до суду докази та те, що дії відповідача стосовно визнання позову не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
За таких обставин, враховуючи, що вибір прізвища при розірванні шлюбу є правом особи, суд вважає за необхідне відновити ОСОБА_2 її прізвище на дошлюбне.
Крім того, судом встановлено, що спорів про поділ майна та місце проживання малолітньої дитини між сторонами на даний час не існує.
Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись стст. 3, 21, 24, 110-112, 113 СК України, п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», стст. 4, 10, 12-13, 76-80, 133, 141, 200, 206, 263-265, 268 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 02 лютого 2013 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис №60, між ОСОБА_2 та ОСОБА_2 - розірвати.
Відновити ОСОБА_2 її дошлюбне прізвище «ОСОБА_2».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_2 судовий збір у сумі 704,80 грн.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складання.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
СУДДЯ: МИЦИК Ю.С.