Номер провадження 2/754/1486/18
Справа №754/11124/17
Іменем України
02 квітня 2018 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Галась І.А.
при секретарі - Дмитрієвій А.А.
у відсутності сторін:
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
29.08.2017 р. ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» звернувся до Деснянського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Свої вимоги мотивує тим, що 12.11.2013 р. між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 26520000034865 про відкриття і обслуговування кредитної лінії по рахунку платіжної картки фізичної особи, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в межах ліміту кредитування на загальну суму 8 300 грн. із щомісячною сплатою процентів за час фактичного користування грошовими коштами в розмірі 31% річних, а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі.
Факт отримання позичальником кредиту підтверджується випискою з руху коштів по рахунку.
Згідно до п. 4.4. Кредитного Договору Позичальник зобов'язався повернути наданий Банком кредит не пізніше 29.08.2014 р.
За користування кредитом позичальник зобов'язався сплачувати проценти, нараховані Банком у відповідності до умов Кредитного договору, повертати кредит згідно графіка.
Банк умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надав позичальнику кредит в межах визначеного ліміту, в свою чергу позичальник порушив та продовжує порушувати умови кредитного договору.
Станом на 09.08.2017 р. за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 12 668,87 грн. в тому числі: по кредиту 5 514,65 грн.; по процентам - 4 456,16 грн.; пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1 525,72 грн.; пеня за несвоєчасну сплату процентів - 1 007,08 грн.; три проценти річних згідно до ст. 625 ЦК України - 165,26 грн.
Вищевикладене й стало підставою для звернення до суду позивача із вимогою про стягнення заборгованості з відповідача у розмірі 12 668,87 грн. та судові витрати.
Ухвалою Деснянського районного суду м. Києва від 06.12.2017 р. відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду.
15 грудня 2017 року набули чинності зміни, внесені до Цивільного процесуального кодексу України Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017, № 2147-VIII, яким КАС України викладено в новій редакції.
Представник позивача ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи. Представником позивача суду надана заява про розгляд справи у його відсутність із зазначенням, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, повідомлялась належним чином про час і місце розгляду справи, причину неявки суд не повідомила. Судова повістка про виклик відповідача в судове засідання в порядку ст. 130 ЦПК України не вручена з відміткою - "за закінченням встановленого строку зберігання".
Будь-яких заяв клопотань, а також відзиву на позов зі сторони відповідача на адресу Деснянського районного суду м. Києва не надходило.
Зі згоди представника позивача, який не заперечує проти заочного розгляду справи, суд знаходить за можливим розглянути справу у відсутності відповідача, згідно до вимог частини 4 ст. 223 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів з постановленням заочного рішення, що відповідає положенням статті 280 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. З огляду на викладене фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 12.11.2013 р. між ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 26520000034865 про відкриття і обслуговування кредитної лінії по рахунку платіжної картки фізичної особи, згідно якого позивач надав відповідачу кредит в межах ліміту кредитування на загальну суму 8 300 грн. із щомісячною сплатою процентів за час фактичного користування грошовими коштами в розмірі 31% річних, а позичальник зобов'язався повернути отриманий кредит, сплатити відсотки за користування кредитом і виконати свої зобов'язання згідно з даним договором у повному обсязі.
Факт отримання позичальником кредиту підтверджується випискою з руху коштів по рахунку.
Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору встановлено, що проценти за користування кредитом за поточний місяць нараховуються щомісячно в останній робочий день поточного місяця на фактичну суму заборгованості.
Відповідно до п. 4.3. Кредитного договору, строк погашення нарахованих згідно п. 4.1. за поточний місяць процентів з 1-го до останнього робочого дня Банку наступного місяця шляхом внесення готівки в касу Банку або безготівковим перерахуванням.
Згідно до п. 4.4. Кредитного Договору Позичальник зобов'язався повернути наданий Банком кредит не пізніше 29.08.2014 р.
Відповідно до п. 6.1. Кредитного договору за порушення строків повернення кредиту та/або сплати процентів, передбачених цим Договором, Позичальник сплачує Банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на день нарахування пені від несплаченої суми за кожний день прострочення.
Банк умови кредитного договору виконав в повному обсязі, надав позичальнику кредит в межах визначеного ліміту, в свою чергу позичальник порушив та продовжує порушувати умови кредитного договору.
Станом на 09.08.2017 р. за відповідачем наявна заборгованість в розмірі 12 668,87 грн. в тому числі:
-по кредиту 5 514,65 грн.;
-по процентам - 4 456,16 грн.;
-пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 1 525,72 грн.;
-пеня за несвоєчасну сплату процентів - 1 007,08 грн.;
-три проценти річних згідно до ст. 625 ЦК України - 165,26 грн.
Як вбачається з письмових матеріалів справи, відповідач не надавав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526, 1054 ЦК України відповідач зобов'язання за вказаним вище договором не виконав.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори.
Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов'язків.
Статтею 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, згідно якого сторони вільні в укладені договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості.
Згідно ст.ст. 525 і 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом. Відповідач порушує зобов'язання за даним договором.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).
Згідно ст.546 ЦК України одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка.
У відповідно до ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно з вимогами ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його в строк, встановлений договором.
Положення ст.1048 ЦК України передбачають, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно ч.1 ст. 1049 Цивільного Кодексу України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій сумі, що були передані йому позикодавцем) в строк та в порядку, що встановлені договором.
За правилами ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
За змістом ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов'язань.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Позивачем доведено, а відповідачем не спростовано, що відповідач припустився порушення умов договору щодо своєчасної сплати сум кредиту.
Таким чином, враховуючи, що на час звернення позивача до суду відповідач не повернув надані йому кошти, а розрахунок заборгованості наданий суду відповідає нормам ЦК України, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Згідно ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
У відповідності до вимог ст. ст. 76, 77, ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як вбачається з положень ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд прийшов до висновку про необхідність задоволення позову ПАТ «Банк Петрокоммерц-Україна» у повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 1600 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 12, 19, 76, 77, 81, 89, 141, 263-265, 280-283 ЦПК України, ст.ст. 509, 525, 526, 530, 536, 599, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд -
Позов Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ідентифікаційний код: 22906155) заборгованість за кредитним договором №26520000034865 про відкриття і обслуговування кредитної лінії по рахунку платіжної картки фізичної особи в розмірі 12 668,87 грн.
Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний номер платника податків НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк Петрокоммерц-Україна» (01025, м. Київ, вул. Велика Житомирська, 20, ідентифікаційний код: 22906155) судовий збір в розмірі 1600 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя: