ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20680/17
провадження № 2/753/2817/18
"11" квітня 2018 р. Дарницький районний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Коренюк А.М.
при секретарі Леонтьєва В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, суд -
Позивач в особі Моторного (транспортного) страхового бюро України звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення понесених витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги (регресу). Мотивуючи свої вимоги тим, що 02 лютого 2016 року о 16 годині 40 хвилин на вул. Драгоманова, 18 в м. Києві автомобіль «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який на час ДТП не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, здійснив поворот ліворуч та не налав дорогу зустрічним транспортним засобам, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем «Дачія», державний номерний знак НОМЕР_2 (водій ОСОБА_3). В наслідок ДТП було завдано шкоди автомобілю «Дачія», державний номерний знак НОМЕР_3. Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України із накладенням адміністративного стягнення - штрафу. З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, замовлено проведення незалежної автотоварознавчого дослідження. Так, згідно Звіту № 16/02-А40 товарознавчого дослідчення з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 19 лютого 2016 року, проведеного суб»єктом оціночної діяльності, вартість збитку завданого автомобілю «Дачія», державний номерний знак НОМЕР_2, визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, та становить 11 986 грн. 16 коп., виплата якої з урахуванням розрахунку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, зробленого позивачем, здійснена ним 17 травня 2016 року на підставі заяви страхувальника та платіжного доручення в загальній сумі 11 986 грн. 16 коп.
В судове засідання позивач не з»явився, належним чином повідомлений про час та місце його проведення - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, звернувся до суду із заявою про розгляд справи за його відсутності з підтриманням позовних вимог й з тих же підстав, просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з»явився, про час та місце розгляду справи повідомлений згідно чинного законодавства належним чином - рекомендованою поштою з повідомленням про вручення, розміщеним оголошенням на офіційному сайті судової влади.
За таких підстав судом відповідно до положень статті 280 ЦПК України визнано за можливе ухвалити по даній справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів та заяви позивача.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з»ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об»єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав.
Принцип захисту судом порушеного права особи будується при встановленні порушення такого права. Так, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст. 15 ЦК України).
Правом звернення до суду за захистом наділена особа, права якої порушені, невизнані або оспорені.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.
Відповідно до ст. 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ст. 5 ЦПК України).
15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIIІ від 03 жовтня 2017 року, яким зокрема Цивільний процесуальний кодекс викладений в новій редакції.
Відповідно до п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Судом встановлено, що 02 лютого 2016 року о 16 годині 40 хвилин на вул. Драгоманова, 18 в м. Києві автомобіль «Мітсубіші», державний номерний знак НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_2, який на час ДТП не мав чинного договору страхування цивільно-правової відповідальності наземних транспортних засобів, здійснив поворот ліворуч та не налав дорогу зустрічним транспортним засобам, внаслідок чого вчинив зіткнення з автомобілем «Дачія», державний номерний знак НОМЕР_3 (водій ОСОБА_3) (а.с.7, 8, 9, 10, 11, 12).
В наслідок ДТП було завдано шкоди автомобілю «Дачія», державний номерний знак НОМЕР_3 (а.с.7, 8, 9, 10, 11, 12, 14-20).
Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 10 березня 2016 року ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КпАП України із накладенням адміністративного стягнення - штрафу (а.с.11, 12).
Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.
З метою визначення розміру збитку, завданого застрахованому транспортному засобу внаслідок ДТП, замовлено проведення незалежної автотоварознавчого дослідження.
Так, згідно Звіту № 16/02-А40 товарознавчого дослідчення з визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 19 лютого 2016 року, проведеного суб»єктом оціночної діяльності, вартість збитку завданого автомобілю «Дачія», державний номерний знак НОМЕР_2, визначено з урахуванням ст. 29 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», як вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, та становить 11 986 грн. 16 коп., виплата якої з урахуванням розрахунку про розмір відшкодування шкоди з фонду захисту потерпілих, зробленого позивачем, здійснена ним 17 травня 2016 року на підставі заяви страхувальника та платіжного доручення в загальній сумі 11 986 грн. 16 коп. (а.с.22)
Відповідно до п.41.1 ст. 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність.
У зв»язку з проведеною позивачем регламентною виплатою потерпілому у позивача виникло право зворотної (регресної) вимоги до винної у ДТП особи - відповідача.
Відповідно до пункту 38.2.1 статті 38 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до власника транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, який не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім осіб, зазначених у пункті 13.1 статті 13 цього Закону.
Відповідно до пункту першого статті 22 зазначеного Закону при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою відповідно до частини першої статті 1191 ЦК України, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Вирішуючи питання про відшкодування матеріальних збитків, завданих дорожньо-транспортною пригодою, судом взято за основу Звіт товарознавчого дослідження, на тій підставі, що він відповідає вимогам законодавства, що регулює професійну оціночну діяльність в Україні, а саме: Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», «Загальним засадам оцінки майна і майнових прав», затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440, Методиці товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затверджений Мін»юстом, Фондом держмайна, реєстраційний № 1070/8395 від 24.11.2003 року (зі змінами) тощо; має всі необхідні розрахунки визначення вартості матеріального збитку та виконаний з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.
Статтею 29 зазначеного Закону встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Проте частиною 3 зазначеної статті визначено, що збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі. За таких правових підстав, суд застосовує спеціальну норму, регулюючу дані правовідносини - статтю 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за наслідками вимог частини 3 статті 22 ЦК України.
Окрім того, вимога позивача про стягнення витрат у розмірі 572 грн. 20 коп. у зв»язку із залученням аварійного комісара, що підтверджується платіжним дорученням (а.с.21), є обґрунтованою та підлягає задоволенню, оскільки заснована на положенні п.40.3 ст. 40 Закону України Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Так, відповідно до вказаної вище норми Закону шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов'язана також й з залученням аварійних комісарів у порядку, встановленому Уповноваженим органом, для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків у випадках, визначених ст. 41 цього Закону.
Таким чином, суд вважає вимоги позивача про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних з виплатою страхового відшкодування, обгрутованими та такими, що підлягають задоволенню; обставини, що спростовують позовні вимоги судом не встановлені.
Приймаючи до уваги предмет даного спору, наслідки його розгляду судом, суд вважає за необхідне застосувати положення п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України.
Позивачем при подачі позову до суду сплачено судовий збір - 1 600 грн. 00 коп., який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі вищевикладеного, ст.ст. 22, 1166, 1188, ч.1 ст.1191 ЦК України, ст. ст. 9, 38, 40, 41 Закону України «Про обов»язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. ст. 9, 27 Закону України «Про страхування», Закону України «Про судовий збір», п. 9 розділу ХІІ Перехідних положень ЦПК України, керуючись ст. ст. 3, 4, 5, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 17, 43, 49, 76, 77, 78, 79, 80, 81, 258, 262, 264, 265, 268, 273, 280, 352 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_2 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов»язаних із виплатою страхового відшкодування, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторного (транспортного) страхового бюро України, код ЄДРПОУ - 21647131, 11 968 грн. 17 коп. - витрат, пов"язаних із виплатою страхового відшкодування, 572 грн. 20 коп. - витрат, понесених за послуги аварійного комісара, 1 600 грн. 00 коп. - судового збору, а всього - 14 140 (чотирнадцять тисяч сто сорок) грн. 37 (тридцять сім) коп.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду протягом п»ятнадцять днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судомому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Відповідно до ст.355 ЦПК України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Однак відповідно до пп. 15.5 п. 15 розділу «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.
Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.
Згідно ч.1 ст.354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Отже, строки оскарження судових рішень в апеляційному порядку складають 30 календарних днів - для рішень і 15 календарних днів - для ухвал, однак апеляційна скарга подається за старими правилами - через суд першої інстанції.
СУДДЯ: Коренюк А.М.