Сторожинецький районний суд Чернівецької області
Справа № 723/303/18
Провадження № 1-кп/723/700/18
11 квітня 2018 року
Сторожинецький районний суд
Чернiвецької областi
в складi: головуючої суддi ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
потерпілого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець обвинувальний акт та угоду про примирення укладену 23 січня 2018 року, які надійшли до суду до підготовчого судового розгляду кримінального провадження № 12018260150000004 від 02.01.2018 року по обвинуваченню
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , народженки та жительки АДРЕСА_1 , українки, громадянки України, не одруженої, не працюючої, раніше не судимої,
у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.1 КК України
встановив:
ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що вона 01.01.2018 року близько 21 години, перебуваючи в житловому будинку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 , жителя с. Ропча Сторожинецького району Чернівецької області, умисно, шляхом вільного доступу з поверхні ліжка у спальній кімнаті, таємно викрала мобільний телефон марки Prestigio 3423» вартістю 1149 грн., в якому знаходився стартовий пакет мобільного оператора ПрАТ Київстар за № НОМЕР_1 вартістю 50 грн
В ході підготовчого судового розгляду кримінального провадження, обвинувачена ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 повідомили суд про досягнуту між ними угоду про примирення від 23 січня 2018 року, згідно якої сторони угоди підтвердили формулювання обвинувачення
Сторони угоди визначили також міру покарання обвинуваченій у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Вирішуючи питання про відповідність угоди вимогам Кримінального-процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, суд виходить з наступних мотивів.
На момент підписання угоди про примирення, та розгляду її в суді, потерпілий ОСОБА_5 та обвинувачена ОСОБА_4 розуміють наслідки укладення такої угоди, зазначені в ст.473 КПК України, і підстави оскарження обвинувального вироку в апеляційному порядку (ст.394 ч.3 п.2) КПК України) та касаційному порядку (ст.424 ч.3 п.2) КПК України), про що їм було роз'яснено і в чому суд переконався в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_4 відмовилася від здійснення прав, передбачених ст.474 ч.5 п.1) КПК України, а потерпілий ОСОБА_5 погодився з тим, що буде позбавлений права вимагати в подальшому притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення (окрім випадку невиконання нею в подальшому умов угоди).
Обвинувачена ОСОБА_4 розуміє, що в разі невиконання нею угоди про примирення (ст.476 КПК України) потерпілий ОСОБА_5 має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та вимагати судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку. Також ОСОБА_4 розуміє, що умисне невиконання цієї угоди є підставою для притягнення її до кримінальної відповідальності за ст.389-1 КК України.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 підтвердили факт примирення, просять затвердити укладену між ними угоду про примирення і призначити обвинуваченій покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Судом встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 цілком розуміє своє право на справедливий судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого її обвинувачують, та роз'яснено її права, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ст. 473 КПК України. Також з'ясовано у потерпілого ОСОБА_5 , що він розуміє наслідки затвердження угоди про примирення, передбачені ст.473 КПК України.
Суд переконався, що угода відповідає вимогам закону та нормам КПК України. Умови угоди про примирення, крім цього, відповідають інтересам суспільства і не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб. Укладення угоди про примирення сторонами є добровільним і не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Обвинувачена має можливість виконати взяті на себе, за цією угодою, зобов'язання.
Кваліфікація вчиненого ОСОБА_4 кримінального правопорушення за ст.185 ч.1 КК України є вірною і не підлягає іншій кваліфікації, в тому числі за більш тяжке правопорушення, ніж те, щодо якого передбачена можливість укладення цієї угоди про примирення.
При призначенні покарання обвинуваченій ОСОБА_4 , суд враховує умови угоди про примирення, укладеної 23 січня 2018 року між нею та потерпілим ОСОБА_5 , і узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Суд вважає, що з урахуванням тяжкості вчиненого злочину та особи обвинуваченої, яка раніше не судима, в скоєному розкаялася, позитивно характеризується за місцем проживання, їй слід призначити саме те покарання, яке визначене угодою про примирення..
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 314-317, 367-371, 373-374, 474, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду про примирення, укладену 23 січня 2018 року між обвинуваченою ОСОБА_4 та потерпілим ОСОБА_5 .
ОСОБА_4 визнати винною в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.1 КК України та призначити їй за цією статтею узгоджену сторонами міру покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Чернівецької області через Сторожинецький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ч.3 ст.394 КПК України, зокрема: обвинуваченим з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; потерпілим з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою та сьомою статті 474 цього Кодексу; прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.
Суддя :