Справа № 714/620/17
Провадження № 2/714/19/18
"03" квітня 2018 р. Герцаївський районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Козловська Л. Д.
при секретарі Костя С.К.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Герца Чернівецької області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційного відшкодування згідно індексу інфляції та відшкодування за користування грошовими коштами,-
Позивач 11.09.2017 року звернулась д осуду з вказаним позовом. В обґрунтування позовних вимог як на підставу позову посилається на наступне. Рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08.07.2014 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 36860,00 грн. Станом на 25.07.2017 року заборгованість не погашена, у зв'язку з чим станом на 05.09.2017 року інфляційне відшкодування згідно індексу інфляції на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України, становить 34142,02 грн., відсотки за користування грошовими коштами (3% річних на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України) становить 3320,48 грн. Просила стягнути з відповідача на її користь наведену інфляційні витрати та три відсотка річних за користування грошовими коштами на загальну суму 37462,50 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн.
Позивач на призначене судове засідання не з'явилась однак представник позивача ОСОБА_3 подав суду письмову заяву, в якій просив розглянути справу у відсутності позивача та задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав наведених у позові, також не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно не з'явилась, повістка про виклик до суду разом з листами з рекомендованим повідомленням повернулась до суду з відміткою про відмову адресата від одержання, у зв'язку з чим згідно ч.1 ст. 131 ЦПК України відповідач вважається належним чином повідомленою про час, дату та місце розгляду справи. За таких обставин та за відсутності заперечень представника позивача, відповідно до ст. 280, ч.4 ст. 223 ЦПК України суд ухвалив продовжити розгляд справи у заочному порядку та винести рішення на підставі наявних у справі доказів.
Розгляд справи проведено у відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України без участі сторін та фіксування судового процесу.
Суд, всебічно та повноцінно дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що рішенням Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08.07.2014 року ЄУН 714/300/14-ц, провадження №2/714/137/14, стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у сумі 36860,00 грн. (а.с.6-7).
На підставі рішення Герцаївського районного суду Чернівецької області від 08.07.2014 року та виконавчого листа №14.4-204/3877 від 13 серпня 2014 р. про стягнення з ОСОБА_2 боргу в сумі 36860,00 грн. виникає зобов'язання про сплату коштів.
Як вбачається з листа Герцаївського районного відділу Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області №14.4-204/3877 від 25.07.2017 року, станом на 25.07.2017 року на виконанні перебуває виконавчий лист №2/137/179/14 від 13.08.2014 року виданий Герцаївським районним судом щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості у сумі 36860,00 грн., яка на даний час не погашена.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Таке визначення розкриває сутність зобов'язання як правового зв'язку між двома суб'єктами (сторонами), відповідно до якого на одну сторону покладено обов'язок вчиняти певну дію (певні дії) чи утриматись від її (їх) здійснення; іншій стороні зобов'язання надано право, що кореспондує обов'язку першої. Обов'язками боржника та правами кредитора вичерпується зміст зобов'язання (ст. 510 ЦК України).
Згідно з нормою ст. 526 ІДК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У разі порушення зобов'язання, що і було допущено відповідачем ОСОБА_2, при не виконані як рішення суду, так і виконавчого листа, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Одним із видів порушення зобов'язання є прострочення - невиконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк.
Так, статтею 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. У ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначені боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається з розрахунку відшкодування втрат та 3% річних проведений в межах строку позовної давності, станом на 05 вересня 2017 року інфляційні втрати та відсотки за користування грошовими коштами у зв'язку із невиконанням рішення суду ОСОБА_2 згідно ч.2. ст. 625 ЦК України перед ОСОБА_1 становлять: інфляційне відшкодування згідно індексу інфляції (на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України) - 34142,02 грн.; відсотки за користування грошовими коштами (3% на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України) - 3320,48 грн. Всього в сукупності заборгованість складає - 37462,50 грн.(а.с.9, 12).
Даючи оцінку наведеному розрахунок суд дійшов висновку, що розмір інфляційних втрат за час прострочення та 3% річних від простроченої суми заборгованості розраховано вірно.
Так як відповідачем на період розгляду справи зобов'язання щодо повернення грошових коштів не виконано, суд дійшов до обґрунтованого висновку про наявність достатніх підстав для стягнення з відповідача на користь позивача відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України інфляційне відшкодування згідно індексу інфляції та відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 37462,50 грн.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Отже з відповідача підлягають стягненню на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у сумі 640,00 грн.
На підставі ст.ст. 509, 510, 526, 610, 625 ЦК України та керуючись ст.ст. 12, 81-89, 141, 229, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення інфляційного відшкодування згідно індексу інфляції та відшкодування за користування грошовими коштами - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка проживає в Мирнопільському Геріатричному будинку-інтернаті с. Мирнопілля, вул. Радянська, 90, Арцького району Одеської області, витрати у вигляді інфляційних збитків згідно індексу інфляції та 3% відсотка річних за користування грошовими коштами, у розмірі 37462,50 грн. (тридцять сім тисяч чотириста шістдесят дві гривні п'ятдесят копійок), а також судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 640,00 грн. (шістсот сорок гривень).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного заочного судового рішення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: