Справа № 214/751/18
1-кп/214/453/18
11 квітня 2018 року Саксаганський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кривому Розі кримінальне провадження №12018040750000085 відносно:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, неодруженого, з професійно-технічною освітою, офіційно не працюючого, не одруженого, проживаючого без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-01.06.2009 року Саксаганським районним судом м. Кривого Рогу за ч.1 ст.186 КК України до покарання у виді 1 року позбавлення волі;
-07.12.2009 року Жовтневим районним судом м. Кривого Рогу за ч.2 ст.307 КК України до покарання у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі ч.4 ст.70 КК України до призначеного покарання приєднано покарання за вироком Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 01.06.2009 року та остаточно призначено 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна. На підставі постанови Апеляційного суду Дніпропетровської області від 24.03.2010 року, вирок Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 01.12.2009 року змінено в частині призначення покарання та на підставі ч.4 ст.70 КК України, шляхом поглинання покарання за вироком від 01.06.2009 року, остаточно призначено 5 років позбавлення волі. Звільнився 29.12.2012 року на підставі постанови Бердянського міського суду від 21.12.2012 року, в порядку ст.107 КК України, умовно-дострокове не відбуте покарання строком 1 рік 2 місяці 11 днів,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України,
за участю:
прокурора - ОСОБА_4 ,
обвинуваченого - ОСОБА_3 ,
захисник - ОСОБА_5 ,
ОСОБА_3 , будучи не зареєстрованим як суб'єкт підприємницької діяльності, що включений до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, маючи умисел, спрямований на організацію незаконного пункту прийому, схову та збуту металобрухту, систематичне здійснення діяльності з прийому брухту чорних металів, діючи з корисливих мотивів з метою отримання незаконного доходу, приблизно в листопаді 2017 року, точна дата не встановлена, в порушення вимог ст. ст.1, 4, 6 Закону України «Про металобрухт» незаконно організував пункт прийому, схову та збуту металобрухту в приміщенні гаражу, що має позначення № НОМЕР_1 блоку №6 ГБК «Буран», розташованого по вул. Володимира Великого в м. Кривому Розі, де з моменту його організації по 29.01.2018 року здійснював його незаконний прийом від місцевого населення.
Так, на початку січня 2018 року, співробітниками поліції було виявлено та задокументовано факт прийому ОСОБА_3 від ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , брухту чорних металів, вагою приблизно 16 кг., маса якого була визначена ОСОБА_3 на спеціально заготовлених вагах (механічний кантор) та виплатою на руки ОСОБА_6 грошових коштів в сумі 80 грн. без пред'явлення останньому документа, який би засвідчив його особу та оформленням обов'язкового акту приймання з проведенням оплати через касу або в інший визначений законом спосіб, для його подальшого зберігання ОСОБА_3 та збуту за більш вигідною ціною.
Того ж дня, точного часу не встановлено, співробітниками поліції було виявлено та задокументовано факт прийому ОСОБА_3 від ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , брухту чорних металів вагою близько 7 кг, маса якого була визначена ОСОБА_3 на спеціально заготовлених вагах (механічний кантор) та виплатою на руки ОСОБА_7 грошових коштів в сумі 35 грн., без пред'явлення останньому документа, який би засвідчив його особу та оформленням обов'язкового акту приймання з проведенням оплати через касу або в інший визначений законом спосіб, для його подальшого зберігання ОСОБА_3 та збуту за більш вигідною ціною.
В подальшому, 29.01.2018 року, приблизно о 15 год. 50 хв. співробітниками поліції в ході проведення обшуку, в присутності понятих, було виявлено та вилучено 112 кг брухту чорних металів, які ОСОБА_3 незаконно прийняв від місцевого населення, грошові кошти в сумі 57 грн., що використовувалися ним для розрахунку за незаконно прийнятий металобрухт та механічний кантор (ваги) для визначення маси металобрухту, що приймався останнім, схов якого здійснював ОСОБА_3 в приміщенні незаконно організованого пункту прийому металобрухту, тобто в приміщенні гаражу № НОМЕР_1 , розташованому на території ГБК «Буран» у блоці № НОМЕР_2 по вул. В. Великого в м. Кривому Розі.
Дії обвинуваченого ОСОБА_3 належить кваліфікувати за ч.1 ст.213 КК України, за ознаками: порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом, тобто організації незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, відомості про яких не включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом.
Судом враховані наступні докази на підтвердження встановлених обставин.
Так, в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України, визнав в повному обсязі по обставинах зазначених в обвинувальному акті та пояснив, що в листопаді 2017 року він зняв в ГБК «Буран» гараж у знайомого на ім'я ОСОБА_8 , та з того часу приймав там металобрухт від населення по одній ціні, а потім по іншій ціні перепродував в іншому місці, щоб заробити кошти для власних потреб. Він усвідомлював, що не мав необхідних документів на прийом в гаражі металобрухту. Не заперечує проти обставин зазначених в обвинувальному акті з приводу вилученої кількості коштів та вагою металобрухту. Під час проведення досудового розслідування на нього не здійснювався психологічний чи фізичний тиск працівниками поліції. Повністю визнає вину у вчиненому злочині, щиро розкаюється та просить суворо не карати.
Суд, враховуючи думку учасників судового провадження, визнання обвинуваченим ОСОБА_3 вини у вчиненому злочині, відповідно до ч.3 ст.349 КПК України, визнає недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясував у учасників судового провадження, чи правильно вони розуміють зміст цих обставин та чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінюючи досліджені в судовому засіданні, відповідно до вимог ст.ст.85, 94 КПК України, показання обвинуваченого ОСОБА_3 , суд вважає, що ці докази отримані у порядку встановленому КПК України, а тому є належними та допустимими, підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме, що обвинувачений порушив порядок здійснення операцій з металобрухтом, тобто організації незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, здійснення прийому брухту кольорових і чорних металів фізичними особами, відомості про яких не включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом.
Після з'ясування обставин вчинення кримінального правопорушення, встановлених під час судового розгляду кримінального провадження, аналізуючи показання обвинуваченого ОСОБА_3 , які мають логічний та послідовний характер, узгоджуються між собою, суд поза розумним сумнівом приходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні за ч.1 ст.213 КК України.
Вказаний висновок суду узгоджується з п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Кобець проти України" (заява №1637/04), у якому зазначено, що суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом" (рішення у справі "Авшар проти Туреччини" п. 282). Таке доведення має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою.
При призначенні покарання суд, у відповідності до положень ст. ст.65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості та конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема дані, які характеризують особу обвинуваченого, наявність обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ч.1 ст.66 КК України обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 визначається щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставин, відповідно до ст. 67 КК України, які обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Обвинувачений ОСОБА_3 по відношенню до інкримінованого йому кримінального правопорушення підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України (Т.1, а.с.68).
Вирішуючи питання про призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд враховуючи ступінь тяжкості скоєного злочину, особистість обвинуваченого, який за місцем мешкання характеризується нейтрально (Т.1, а.с.66), раніше неодноразово судимий (Т.1, а.с.72), на обліку в ОКЗ «Психоневрологічний диспансер» у лікаря-психіатра не перебуває (Т.1, а.с.68), однак, з січня 2013 року знаходився під диспансерним наглядом у лікаря-нарколога з приводу вживання канабіоїдів зі шкідливими наслідками, в серпні 2013 року знятий з під нагляду внаслідок одужання (Т.1, а.с.70).
Таким чином, суд, враховуючи вище викладені обставини у своїй сукупності вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 повинно бути призначено покарання у виді обмеження волі, однак, із застосуванням ст.75 КК України, без ізоляції від суспільства, оскільки маються всі підстави вважати, що таке покарання буде достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Виходячи із всіх встановлених по справі обставин, керуючись ст.75 КК України, суд вважає за доцільне встановити обвинуваченому ОСОБА_3 випробувальний термін, при цьому покласти на останнього обов'язки передбачені п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Суд, переконаний, що таке покарання буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та запобігання вчиненню ним нових злочинів.
Підстав для застосування ст.69 КК України судом не встановлено.
Питання речових доказів судом вирішується в порядку, передбаченому ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.349 ч. 3, 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому обвинуваченні за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.213 КК України.
Призначити ОСОБА_3 покарання за ч.1 ст.213 КК України у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у виді обмеження волі з випробуванням строком на 1 (один) рік.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_3 наступні обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речові докази:
- 112 кг брухту чорних металів, які передані на відповідальне зберігання ТОВ «Метпром Альянс», в особі директора ОСОБА_9 - звернути в дохід держави (Т.1, а.с.43-44);
- грошові кошти в сумі 57 грн., які здані до УФЗБО ГУНП в Дніпропетровській області - звернути в дохід держави (Т.1, а.с.43-44);
- механічний кантор (ваги), який зберігається в камері схову Саксаганського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області - знищити (Т.1, а.с.43-44).
На вирок можуть бути подані апеляційні скарги протягом 30 днів з дня його проголошення до судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області через Саксаганський районний суд міста Кривого Рогу.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1