Рішення від 22.02.2018 по справі 183/6228/17

Справа № 183/6228/17

Провадження № 2-а/183/72/18

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 лютого 2018 року м. Новомосковськ Дніпропетровської області

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Майної Г. Є.,

з участю секретаря - Данильченко Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до поліцейського Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 з вимогами про:

- скасування постанови серії ДР № 041473 від 28 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.122 КУпАП та закриття провадження у адміністративній справі,-

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним адміністративним позовом, який в подальшому уточнив. В обґрунтування уточненого позову посилався на те, що 28 листопада 2017 року він на власному автомобілі НОМЕР_1 рухався по трасі М-04, його наздогнав автомобіль патрульної поліції подаючи сигнал зупинитись. Після зупинки співробітник поліції пояснив причину зупинки тим, що він нібито не зупинився на знак "Стоп", чим порушив вимоги Правил дорожнього руху - знак 2.2 "Проїзд без зупинки заборонено", на підставі цього відповідач виніс постанову серії ДР № 041473 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП і на накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави у розмірі 255,00 грн., при цьому не з'ясувавши всіх обставин адміністративного правопорушення і доведення цих обставини, крім того в самій постанові не вказано де та відкіля, в якому напрямку і по якій трасі рухався автомобіль та в якому саме місці він не виконав вимоги знаку "Стоп", доказів правопорушення відповідач не надав та фактично виніс оскаржувану постанову ґрунтуючись на припущеннях, у зв'язку з чим він звернувся до суду із цим адміністративним позовом.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив його задовольнити. Пояснив, що 28 листопада 2017 року він їхав з м. Дніпро до м. Новомосковськ, поспішав, приблизно у період з 17 до 18 години його наздогнав автомобіль патрульної поліції подаючи сигнал зупинитись. Після зупинки відповідач пояснив причину зупинки тим, що він нібито не зупинився на знак "Стоп", на його вимоги надати докази правопорушення відповідач не реагував та виніс постанову у справі про адміністративне правопорушення, фактично без дослідження обставин справи.

Відповідач - поліцейський Новомосковського відділу поліції старший сержант ОСОБА_2 адміністративний позов не визнав та просив в його задоволенні відмовити, оскільки 28 листопада 2017 року позивач, який рухався перед їхнім патрульним автомобілем, порушив вимоги знаку "Стоп", здійснив проїзд без зупинки, при складанні постанови він фактично свою вину визнав, після чого ним складено відповідну постанову, складати яку він має право на місці зупинки.

Суд, вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 28 листопада 2017 року поліцейським Новомосковського відділу поліції старшим сержантом ОСОБА_2 винесено постанову серії ДР № 041473 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та якою на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн. Відповідно до змісту постанови, ОСОБА_1 28 листопада 2017 о 17:55 годині а/д М-04 на 228 км, керуючи транспортним засобом NISSAN X-TRAIL, д/н НОМЕР_2, не виконав вимоги дорожнього знаку "проїзд без зупинки заборонено", чим порушив п. 2.2 ПДР України (а.с. 15).

Розглядаючи вимоги позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 КАС України законодавцем визначено критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, що вироблені у практиці європейських країн.

Відповідно до ст. 287 КУпАП постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.

У відповідності до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Згідно ч. 1 ст. 122 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем будь-яких доказів щодо правомірності винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суду не надано, будь-які докази, що підтверджують його винність у вчиненні вказаного в постанові правопорушення, в матеріалах справи відсутні.

Згідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: залишає постанову без зміни, а скаргу або протест без задоволення; скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; скасовує постанову і закриває справу.

Суд вважає, що позивач звернувся до суду із дотриманням строку, встановленого КУпАП та КАС України.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача в частині скасування постанови про адміністративне правопорушення обґрунтовані і підлягають задоволенню, постанова ДР № 041473 у справі про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження по справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Також, відповідно до ч. 5 ст. 139 КАС України судові витрати належить віднести на рахунок держави.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 77, 120, 139, 241-246, 250, 268-271, 286 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову поліцейського Новомосковського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області старшого сержанта поліції ОСОБА_2 серії ДР № 041473 від 28 листопада 2017 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - скасувати.

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП - закрити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.Є. Майна

Попередній документ
73283681
Наступний документ
73283683
Інформація про рішення:
№ рішення: 73283682
№ справи: 183/6228/17
Дата рішення: 22.02.2018
Дата публікації: 16.04.2018
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення громадського порядку та безпеки, національної безпеки та оборони України, зокрема зі спорів щодо:; дорожнього руху; транспорту та перевезення пасажирів; дорожнього руху