Справа № 491/187/18
11 квітня 2018 року м. Ананьїв
Суддя Ананьївського районного суду Одеської області Желясков Олег Олександрович розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла від Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 183-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення громадянина ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ №781591, виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працюючого, відомості щодо раніше накладених адміністративних стягнень не надано, -
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не сплачував аліменти на утримання сина - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, в повному обсязі, які зобов'язаний сплачувати відповідно до рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області №369/3042/16-ц від 29 квітня 2016 року, що призвело до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців і становить 19240 грн. станом на 1 березня 2018 року.
За вказаним фактом заступником начальника Ананьївського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 складено протокол про адміністративне правопорушення від 14 березня 2018 року №5 за ст.183-1 КУпАП.
Громадянин ОСОБА_1 з'явився на виклик до суду та у судовому засіданні свою провину у вчиненні правопорушення визнав, прояснивши, що заборгованість зі сплати аліментів в нього виникла у зв'язку з тим, що з 2016 року він офіційно ніде не працює та постійного заробітку не має. Також, ОСОБА_1 зазначив, що попри відсутність офіційної роботи він передавав колишній дружині - ОСОБА_4 кошти на утримання сина, проте робив це особисто на руки тому підтверджуючих документів не має. Крім того, ОСОБА_1 зазначив, що він продовжить сплачувати аліменти.
При розгляді справи встановлено, що статтею 183-1 КУпАП передбачено відповідальність особи за правопорушення, яке полягає у несплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
При цьому, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 183-1 відповідно до пункту 5 частини 1 розділу І Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку примусового стягнення заборгованості зі сплати аліментів» від 7 грудня 2017 року.
Частиною 1 розділу II «Прикінцеві положення» зазначеного Закону визначено, що цей Закон набирає чинності через місяць з дня його опублікування, крім підпункту 3 пункту 4, пунктів 5-7 розділу I цього Закону, які набирають чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та підпунктів 1 і 2 пункту 4 розділу I цього Закону, які набирають чинності через три місяці з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII.
Зазначений закон було опубліковано у офіційному виданні-газеті «Голос України» від 6 січня 2018 року №4.
Таким чином, Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 183-1 7 лютого 2018 року.
При цьому, частиною 1 статті 58 Конституції України визначено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Частиною 2 статті 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.
З доданих до протоколу про адміністративне правопорушення матеріалів вбачається, що підставою для складення протоколу став факт несплати ОСОБА_1 аліментів на утримання сина - ОСОБА_2 у період з березня 2016 року по лютий 2018 року (включно).
З наведеного вбачається, що з моменту визнання законодавством України, в якості правопорушення несплати аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання, а саме з 7 лютого 2018 року ОСОБА_1 не сплачувались аліменти лише на протязі одного місяця.
При цьому, частиною 1 статті 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналогічні за змістом норми містяться у ч.ч.1, 2 ст.8 КУпАП, якими передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом'якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.
З диспозиції статті 183-1 КУпАП вбачається що нею передбачено відповідальність особи за правопорушення, яке полягає у несплаті аліментів на утримання дитини, одного з подружжя, батьків або інших членів сім'ї, що призвела до виникнення заборгованості, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за шість місяців з дня пред'явлення виконавчого документа до примусового виконання.
З наведеного вбачається, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Частиною 1 статті 247 КУпАП визначено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: 1) відсутність події і складу адміністративного правопорушення; 2) недосягнення особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку; 3) неосудність особи, яка вчинила протиправну дію чи бездіяльність; 4) вчинення дії особою в стані крайньої необхідності або необхідної оборони; 5) видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; 6) скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; 7) закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу; 8) наявність по тому самому факту щодо особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, постанови компетентного органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, або нескасованої постанови про закриття справи про адміністративне правопорушення, а також повідомлення про підозру особі у кримінальному провадженні по даному факту; 9) смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги пояснення ОСОБА_1 суд приходить до висновку про необхідність закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 183-1 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 183-1, 247, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення за протоколом про адміністративне правопорушення № 5 від 14 березня 2018 року за фактом вчинення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт серії КМ №781591, виданий Котовським МРВ УМВС України в Одеській області, відомості про реєстраційний номер облікової картки платника податків, проживаючим за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, тимчасово не працюючим, адміністративного правопорушення, передбаченого ст.183-1 КУпАП закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги через місцевий суд до відповідного апеляційного суду.
Суддя: ОСОБА_5
Постанова вступає в законну силу „___” _______ 20__ року та може бути пред'явлена до виконання протягом 3-х місяців „___” _________ 20__ року.