Справа №489/431/18 11.04.2018
Справа №33/784/133/18 Головуючий суду першої інстанції Крутій Ю.П.
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Суддя Апеляційного суду Бондаренко Т.З.
11 квітня 2018 року м. Миколаїв
Апеляційний суд Миколаївської області
у складі: головуючої - судді Бондаренко Т.З.,
із секретарем судового засідання Шагаєм О.А.,
за участю: ОСОБА_2 та його захисника ОСОБА_3,
розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення
за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2018 року, якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10 200 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік.
Згідно постанови судді Шумовський В.В. 25 січня 2018 року о 10:45 год., керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Кузнецькій, 184, в стані алкогольного сп'яніння, згідно результатів алкотестеру "Драгер", показник якого 2,68 %, чим порушив п. 2.9.а ПДР України.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить постанову скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити.
Апелянт вважає, що постанова є незаконною та підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Зазначає, що справа судом розглянута за його відсутності, та без повного з'ясування всіх обставин справи та без належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам.
Також, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначає про те, що проведення огляду на стан сп'яніння було проведено за допомогою технічного засобу не дозволеного до застосування МОЗ та Держспоживстандартом України, а саме Drager Aikotest 6810.
Крім цього, в протоколі про адміністративне правопорушення водій вказав про незгоду з результатом проведення огляду, проте в порушення вимог Інструкції щодо проведення огляду на стан сп'яніння, його не було направлено до найближчого відповідного медичного закладу охорони здоров'я.
Заслухавши в судовому засіданні пояснення ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 на підтримку апеляційної скарги, перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає правильними висновки суду про доведеність вини ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 2.9 ПДР, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вимогами ст. 251 КУпАП, встановлено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються протоколом, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, показами свідків та ін.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серія БД № 061613 ОСОБА_2 25 січня 2018 року о 10:45 год., керував автомобілем НОМЕР_1 в м. Миколаєві по вул. Кузнецькій, 184, в стані алкогольного сп'яніння, згідно результатів алкотестеру "Драгер", показник якого 2,68 %, чим порушив п. 2.9.а ПДР України.
Вказаний протокол підписано ОСОБА_2 та свідками ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (а.с. 3).
Наведені в протоколі обставини, щодо управління транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, підтверджуються результатами проходження огляду ОСОБА_2 на стан алкогольного сп'яніння, здійсненого з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» ARAM-2264 тест № 1701 від 25 лютого 2018 року, цифровий показник приладу становив 2,68 (при дозволених не більше 0,2 проміле). Вказані показники зафіксовані актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, який підписано як ОСОБА_2 так і свідками (а.с. 2).
Також із письмових показів свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які містяться в матеріалах справи, слідує, що в їх присутності ОСОБА_2 проходив тестування за допомогою технічного приладу «Драгер» ARAM-2264 , за результатами якого встановлено 2,68 % алкоголю. Також свідки вказали, що з результатами тестування водій згоден.
Тому суддя, як на доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, в обґрунтування своїх висновків вірно послався на матеріали справи, дані протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 061613 від 25 січня 2018 року згідно з яким ОСОБА_2 керував транспортним засобом, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 не вживав алкоголь та був незгодний з результатами тестування, спростовуються відеозаписами з натільних камер поліцейських, з яких слідує, що ОСОБА_2 управляв автомобілем маючи явні ознаки алкогольного сп'яніння, як то нечітка мова, порушення координації рухів. На питання працівників поліції ОСОБА_2 відповідав стверджувально, що вживав алкогольні напої, беззаперечно погодився щодо проходження алкотесту з використанням спеціального технічного засобу «Драгер» ARAM-2264, на пропозицію проїхати до лікарського закладу зазначив, що такої потреби немає, протокол та результати тесту підписав не висловлюючи своїх зауважень.
За вказаних обставин, у працівників поліції не було підстав для проведення додаткового дослідження стану ОСОБА_2 в медичному закладі.
Також, з наведених відеозаписів чітко вбачається обставини підписання ОСОБА_2 протоколу та інших документів, в тому числі і акту огляду. За такого, враховуючи сукупність доказів у справі, не підлягають задоволенню клопотання захисника щодо призначення почеркознавчої експертизи на предмет з'ясування ким виконано підпис в протоколі про адміністративне правопорушення та акті огляду ОСОБА_2 чи іншою особою.
Не можна також прийняти до уваги і посилання в апеляційній скарзі на те, що тестування на вживання алкоголю проводилося за допомогою технічного засобу Drager Aikotest 6810 який не дозволений до застосування МОЗ та Держспоживстандартом України.
Відповідно до наданого Управлінням патрульної поліції в Миколаївській області Сертифікату серія А № 007292 від 1 вересня 2014 року затверджено тип засобу вимірювальної техніки «Газоаналізатори Aikotest …,Interlok ХТ», який зареєстровано в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У788-14. Вказаний Газоаналізатор піджлягає повірці з інтервалом в 1 рік (а.с. 52). А згідно із Сертифікатом серії В № 0007604 виданого 1 вересня 2014 року строком дії до 27 березня 2017 року засвідчено, що ідентифіковані належним чином Газоаналізатори, відповідають затвердженому типу, зареєстрованому в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки за номером У788-14, а також вимогам технічної документації виробника (а.с. 54).
Вказаний медичний виріб, а саме Газоаналізатор Drager Aikotest пройшов державну реєстрацію, про що видано Свідоцтво про державну реєстрацію № 14455/2014, строк дії якого є безстроковий (а.с. 53).
Відповідно до листа Українського медичного центру сертифікації від 18 січня 2018 року за вихідним № 45 використання медичних виробів Газоаналізаторів Drager Aikotest 6810 , які були завезені та реалізовані на території України та введені у експлуатацію користувачем протягом терміну дії свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10 лютого 2010 року по 10 лютого 2015 року є можливим, за умови додержання вимог щодо повірки (калібрування), що підтверджує вірність результатів вимірювання (а.с. 56).
Так, згідно листа від 6 квітня 2018 року Компанії Saturn Data International, яка є офіційним представником в Україні фірми Drager, вимірювальний засіб Drager Aikotest 6810, був ввезений на територію України у 2010 році, введений в експлуатацію 7 липня 2010 року і занесений до Державного реєстру засобів вимірювальної техніки за реєстраційним № У788-13 .
Як вбачається з інформації роздруківки на мобільному принтері , виданій до протоколу БД № 061613, вимірювальний прилад Aikotest 6810, який був застосований до ОСОБА_2, пройшов калібрування (повірку) 28 липня 2017 року, що також підтверджується відповідним свідоцтвом виданим того ж дня ДП «Укрметртестстандарт» (а.с. 1, 51).
Крім того, ОСОБА_2 в апеляційній скарзі зазначав про неналежне його повідомлення про час та місце розгляду справи та розгляд справи за його відсутності, проте таке не може бути підставою для скасування законної постанови, оскільки ОСОБА_2 звернувся з апеляційною скаргою, приймав участь в розгляді справи в суді апеляційної інстанції особисто та користувався послугами захисника, надавав пояснення та докази, в зв'язку з чим, його процесуальні права слід вважати відновленими.
Вчинене ОСОБА_2 правопорушення має підвищену суспільну небезпеку, як для самого правопорушника, так і для інших учасників дорожнього руху.
За наведених обставин, суддя районного суду дійшов вірного висновку, визнавши ОСОБА_2 винним у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушені вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Стягнення за вчинення адміністративного правопорушення призначено ОСОБА_2 з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП, а вид стягнення та розмір штрафу визначений відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
За вказаних обставин підстав для зміни чи скасування оскаржуваної постанови районного суду немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд , -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Постанову судді Ленінського районного суду м. Миколаєва від 27 лютого 2018 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без зміни.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Апеляційного суду
Миколаївської області Т.З. Бондаренко