Справа № 469/173/18 11.04.2018 11.04.2018 11.04.2018
Номер провадження: 33/784/184/18
.
«11» квітня 2018 року м. Миколаїв
Суддя апеляційного суду Миколаївської області Фаріонова О.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою прокурора Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Маковецького Є.В.
на постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2018 року якою
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Старуня, Івано-Франквської області, проживаючий за адресою: АДРЕСА_1
- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-6 КУпАП та провадження у справі закрито у зв'язку з малозначністю вчиненого адміністративного правопорушення та йому оголошено усне зауваження про недопустимість вказаних порушень закону.
Згідно постанови судді, ОСОБА_2, як депутат Лиманської сільської ради Березанського району Миколаївської області, на підставі пп. «б» п. 1 ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», зобов'язаний щорічно до 1 квітня (із змінами, внесеними згідно із Законом №1975-VІІІ від 23.03.2017 р.) до 1 травня 2017 р. для осіб, які подають таку декларацію вперше, подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства з питань запобігання корупції декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за минулий рік.
За результатами огляду веб-сайту Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, встановлено, що ОСОБА_2 09.10.2017 р. о 14:12 год. подав декларацію як особа уповноважена на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік, отримавши електронний цифровий підпис ще 20.02.2017 р. та маючи можливість подати декларацію в період з 20.02.2017 р. по 01.05.2017 р.
Таким чином, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, передбачене ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, тобто несвоєчасно подав без поважних причин декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування за 2016 рік.
З урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи ОСОБА_2, ступеню його вини, майнового стану, віку, що на даний час він не є особою, уповноваженою на виконання функцій держави, визнання ним своєї вини та припинення порушення після його виявлення шляхом подання декларації, незначний розмір доходів за період, що підлягав декларуванню, відсутність прямого умислу на ухилення від декларування доходів, суддя визнав зазначене правопорушення малозначним та на підставі ст. 22 КУпАП провадження у справі закрив.
Не погодившись із зазначеною постановою, прокурор Березанського відділу Миколаївської місцевої прокуратури №1 Миколаївської області Маковецький Є.В. 02.04.2018 р. подав апеляційну скаргу, яка підлягає поверненню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП (з врахуванням внесених до неї змін Законом України від 16.03.2017 р.), постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Таким чином, ч. 2 ст. 294 КУпАП передбачено вичерпний перелік суб'єктів, які наділені правом оскаржувати постанову судді у справах про адміністративні правопорушення, до кола яких прокурор не відноситься, а вправі оскаржити постанову судді у справі про адміністративне правопорушення лише у конкретних випадках.
Так, як передбачено ч. 1 ст. 287 КУпАП, постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 цього Кодексу, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим.
Згідно ч. 2 ст. 287 КУпАП, постанова суду про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена в порядку, визначеному цим Кодексом (із змінами, внесеними згідно із Законами № 1697-VII від 14.10.2014 та № 2147-VIII від 03.10.2017).
Згідно вимогам ч. 5 ст. 7 КУпАП, прокурор здійснює нагляд за додержанням законів при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення шляхом реалізації повноважень щодо нагляду за додержанням законів при застосуванні заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян.
Отже, за змістом ст. ст. 7, 287 КУпАП прокурор має право на оскарження постанов у справі про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП.
Однак, подана прокурором апеляційна скарга не пов'язана із застосуванням цих заходів.
Відповідно до ч. 1 ст. 250 КУпАП, прокурор наділений правом оскаржувати постанову і рішення по скарзі в справі про адміністративне правопорушення.
Як зазначено в ухвалі Конституційного Суду України № 49-у/2015 від 8 грудня 2015 року, аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що питання щодо оскарження прокурором постанов суду у справах про адміністративне правопорушення регулюється різними положеннями Кодексу, які не узгоджуються між собою. Має місце неузгодженість положень ч. 5 ст. 7, ст. 250, ч. 1 ст. 287 та ч. 2 ст. 294 КУпАП щодо повноважень прокурора оскаржувати постанови суду у справах про адміністративне правопорушення. Це питання може бути вирішене у законодавчому порядку.
Враховуючи наведене, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 294 КУпАП, яка не передбачає право прокурора на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення, апеляційна скарга підлягає поверненню прокурору як така, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
п о с та н о в и в :
Апеляційну скаргу на постанову судді Березанського районного суду Миколаївської області від 23 березня 2018 року у відношенні ОСОБА_2 разом з усіма доданими до неї документами, повернути прокурору як таку, що подана особою, яка не наділена правом апеляційного оскарження.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Фаріонова