05 квітня 2018 рокуСправа № 909/1147/14
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Гирили І.М.
при секретарі судового засідання Колясці І.І.
розглянув cкаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" №09-9-1/355 від 23.03.2018 на повідомлення державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження у справі № 909/1147/14
за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", провулок Шевченка,12, м. Київ, 01001
до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М-Трейд" вул. Незалежності, 68-А, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області
до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Агрохолдинг", вул. Незалежності, 68, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області
про стягнення солідарно з відповідачів строкової заборгованості по кредиту, заборгованості по прострочених процентах та пені за простроченими процентами згідно кредитного договору №20-0074/2-1 від 15.01.2014
За участі представників:
Позивача (скаржника): ОСОБА_1 - уповноваженого
Відповідача 1: не прибув
Відповідача 2: не прибув
Органу ДВС: не прибув
В порядку ст. ст. 8, 222 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), здійснюється повне фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу “Акорд”.
Суть справи:
В провадженні Господарського суду Тернопільської області (суддя Андрушків Г.З.) знаходилась справа №909/1147/14 за позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", провулок Шевченка,12, м. Київ, до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М-Трейд", вул. Незалежності, 68-А, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Агрохолдинг", вул. Незалежності, 68, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, про cтягнення солідарно заборгованості.
23.03.2018 (згідно відтиску поштового штемпеля на конверті) Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в порядку ст. 339 ГПК України, звернулося до Господарського суду Тернопільської області із скаргою за № 09-9-1/355 від 23.03.2018 на дії органу Державної виконавчої служби, згідно якої просить:
- визнати неправомірним повідомлення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області від 19.03.2018 ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №909/1147/14 від 16.02.2015;
- зобов'язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_2 відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №909/1147/14 від 16.02.2015.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 339, ч. 1 ст. 342 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права. Скарга розглядається у десятиденний строк у судовому засіданні за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.
Згідно автоматизовано розподілу судових справ між суддями, відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 909/1147/14 для розгляду скарги на дії органу ДВС передано на розгляд суду у складі судді Гирили І.М.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 27.03.2018 судове засідання для розгляду скарги № 09-9-1/355 від 23.03.2018 (вх. №8267) Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на дії органу ДВС у справі №909/1147/14 було призначено на 09:30 год. 05.04.2018.
В судове засідання 05.04.2018 представник скаржника (стягувача) прибув, заявлені у скарзі вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у ній. Окрім того, на виконання вимог ухвали суду від 27.03.2018, згідно супровідного листа за №09-1/12 від 02.04.2018 (вх. №8788 від 03.04.2018), надав витребовувані документи.
Відповідачі явки своїх уповноважених представників в судове засідання 05.04.2018 не забезпечили, письмово викладеної позиції по суті скарги суду не надали, хоча про дату, час та місце проведення судового засідання по розгляду скарги були повідомлені належним чином.
Представник Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області в судове засідання 05.04.2018 по розгляду скарги не прибув, витребовуваного ухвалою суду від 27.03.2018 відзиву на подану скаргу (визнання/спростування) не надав, хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином (телефонограма за №909/1147/266/2018 від 27.03.2018 та повідомлення про вручення поштового відправлення від 27.03.2018 - в матеріалах справи).
В силу приписів ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за №09-9-1/355 від 23.03.2018 на дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Тернопільській області, заслухавши в судовому засіданні пояснення повноважного представника скаржника, оцінивши наявні у справі докази, суд встановив наступне:
Рішенням Господарського суду Тернопільської області у справі №909/1147/14 від 23.01.2015 (суддя Андрушків Г.З.) позов задоволено частково; вирішено стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М-Трейд", вул. Незалежності, 68-А, с.Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, ідент. код 35855812, та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Агрохолдинг", вул. Незалежності, 68, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, ідент. код 35218853, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", пров. Шевченка,12, м. Київ, 01001, ідент. код 00039002, 5 314 776 грн 75 коп., з яких: 5 141 595 грн 40 коп. строкової заборгованості по кредиту, 95 225 грн 16 коп. - прострочених процентів, 76 912 грн 63 коп. строкових процентів, 1 043 грн 56 коп. пені за простроченими процентами; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М-Трейд", вул. Незалежності, 68-А, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, ідент. код 35855812, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", вул. Шевченка, 12, м. Київ, 01001, ідент. код 00039002, 36 539 грн 55 коп. в повернення сплаченого судового збору; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Агрохолдинг", вул. Незалежності, 68, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, ідент. код 35218853, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", вул. Шевченка,12, м. Київ, 01001, ідент. код 00039002, 36 539 грн 55 коп. в повернення сплаченого судового збору; в решті позову відмовлено.
16.02.2015 на виконання вказаного вище судового рішення Господарським судом Тернопільської області видано відповідні накази.
05.08.2015 стягувач - Публічне акціонерне товариство "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" звернувся до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області із заявою № 39-2/1058-11 від 30.07.2015 про відкриття виконавчого провадження щодо солідарного стягнення боргу на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" за наказом Господарського суду Тернопільської області №909/1147/14 від 16.02.2015.
07.08.2015 начальником Відділу примусового виконання рішень управління ДВС ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_3 винесено постанову (ВП №48368814), згідно якої відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу №909/1147/14 від 16.02.2015, у зв'язку із невідповідністю останнього вимогам ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції, чинній станом на дату винесення постанови), а саме: зазначення у виконавчому документі більше ніж одного боржника, та тим, що до Єдиного реєстру виконавчих проваджень можливо внести відомості лише щодо одного боржника.
Ухвалою Господарського суду Тернопільської області (суддя Андрушків Г.З.) від 23.09.2015, яка набрала законної сили 23.09.2015, скаргу № 09-1/347 від 17.08.2015 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково; визнано недійсною постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_3 від 07.08.2015 ВП № 48368814 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 по справі № 909/1147/14 щодо солідарного стягнення боргу на користь ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк"; зобов'язано відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 по справі № 909/1147/14, про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "М-Трейд", вул. Незалежності, 68-А, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, ідент. код 35855812, та з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мрія Агрохолдинг", вул. Незалежності, 68, с. Васильківці, Гусятинського району, Тернопільської області, ідент. код 35218853, на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", провулок Шевченка, 12, м. Київ, 01001, ідент. код 00039002, 5 314 776 грн 75 коп., з яких - 5 141 595 грн 40 коп. строкової заборгованості по кредиту, 95 225 грн 16 коп. - прострочених процентів, 76 912 грн 63 коп. строкових процентів, 1 043 грн 56 коп. пені за простроченими процентами.
13.03.2018, беручи до уваги ухвалу суду від 23.09.2015 та враховуючи скасування постанови державного виконавця від 07.08.2015 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 по справі №909/1147/14, стягувач повторно звернувся до органу ДВС із заявою за №09-1/9 від 12.03.2018 про відкриття виконавчого провадження по виконанню наказу суду №909/1147/14 від 16.02.2015. До вказаної заяви було долучено, зокрема, оригінал виконавчого документу та ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2015 у справі №909/1147/14.
19.03.2018 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_2, за наслідками розгляду заяви Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" від 12.03.2018, про примусове виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 №909/1147/14 винесено повідомлення №1861/03.3-32 від 19.03.2018 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання, на підставі п. 8 ч. 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", у зв'язку з ненаданням підтвердження сплати авансового внеску.
Повідомлення старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області від 19.03.2018 ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №909/1147/14 від 16.02.2015 скаржник вважає неправомірним. Стверджує, що наказ Господарського суду Тернопільської області у справі №909/1147/14 мав бути прийнятий до виконання відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області, відповідно до вимог ст. ст. 19-21 Закону України "Про виконавче провадження" від 21.04.1999 №606-XIV, чинного на момент винесення ухвали Господарського суду Тернопільської області у справі №909/1147/14 від 23.09.2015. Окрім того, зазначає, що в силу приписів ч. 1 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" та ч. 5 р. ХІІІ його Прикінцевих та Перехідних положень, пред'явлений стягувачем до виконання у визначений законом строк наказ Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015, який повернуто органом ДВС 07.08.2015, дійсний для пред'явлення до виконання до 07.08.2018.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України, ч. 1 ст. 18, ч.1 ст. 233, ст. 326 ГПК України, суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності встановленої законом.
Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" №1404-VІІІ від 02.06.2016, надалі - Закон №1404-VІІІ).
Примусове виконання рішень, згідно приписів ст. 5 Закону № 1404-VIII, покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Ч. 1 ст. 13 Закону № 1404-VIII передбачено, що під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до приписів ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов'язаний, зокрема, здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ч.ч. 1, 3 ст. 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Наказ, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що наказ №909/1147/14 на примусове виконання рішення суду у даній справі виданий Господарським судом Тернопільської області 16.02.2015, строк пред'явлення останнього до виконання - 16.02.2016.
05.08.2015 зазначений вище виконавчий документ був пред'явлений стягувачем до виконання органу ДВС згідно заяви №39-2/1058-11 від 30.07.2015.
Однак у відкритті провадження з примусового виконання наказу №909/1147/14 від 16.02.2015 органом ДВС було відмовлено, про що винесено відповідну постанову від 07.08.2015.
Поряд із цим, як вже зазначалось вище, ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2015 (яка набрала законної сили 23.09.2015) скаргу № 09-1/347 від 17.08.2015 ПАТ "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" задоволено частково; визнано недійсною постанову начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_3 від 07.08.2015 ВП № 48368814 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 по справі № 909/1147/14 та зобов'язано відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 по справі № 909/1147/14.
Положеннями ст. 255 ЦК України визначено, якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку. У разі, якщо ця дія має бути вчинена в установі, то строк спливає тоді, коли у цій установі за встановленими правилами припиняються відповідні операції. Письмові заяви та повідомлення, здані до установи зв'язку до закінчення останнього дня строку, вважаються такими, що здані своєчасно.
Нормами ч.ч. 1, 2 ст. 23 Закону від 21.04.1999 №606-XIV (в редакції чинній на дату пред'явлення виконавчого документа до виконання та станом на 07.08.2015) передбачено, що строки пред'явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред'явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред'явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується.
Відповідно до ч. 5 р. XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред'являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.
На думку суду, визнання судом недійсною постанови начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області ОСОБА_3 від 07.08.2015 ВП № 48368814 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 по справі № 909/1147/14, обумовило виникнення у стягувача права на звернення до органу ДВС із відповідною заявою про відкриття виконавчого провадження саме у порядку, який існував на момент такого звернення. При цьому, до пред'явлення для виконання зазначений вище виконавчий документ, враховуючи ч. 5 р. XIII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 №1404-VIII, дійсний до 07.08.2018.
Слід також зазначити, що чинна на момент звернення стягувача до органу ДВС із заявою №39-2/1058-11 про відкриття виконавчого провадження редакція ст. 19 Закону України "Про виконавче провадження" №606-XIVвід 21.04.1999, єдиною підставою для відкриття виконавчого провадження визначала лише заяву стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016, приписами ст. 26 якого передбачено додання до заяви про примусове виконання рішення квитанції про сплату авансового внеску в розмірі 2 (двох) відсотків суми, що підлягає стягненню набрав чинності лише 05.10.2016.
В силу приписів ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, окрім випадків, коли вони скасовують або пом'якшують кримінальну відповідальність особи.
Конституційний Суд України у Рішенні №1-рп/99 від 09.02.99 р. "У справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів)" дійшов висновку, що положення частини першої статті 58 Конституції України про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів у випадках, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, стосується фізичних осіб і не поширюється на юридичних осіб. Але це не означає, що цей конституційний принцип не може поширюватись на закони та інші нормативно-правові акти, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб. Проте надання зворотної дії в часі таким нормативно-правовим актам може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
Закон України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016 не містить приписів прямої вказівки щодо надання йому зворотної дії в часі.
Таким чином, враховуючи, що звернення позивача до органів Державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання судового наказу розпочалося до набрання чинності Законом № 1404-VIII від 02.06.2016, а результати розгляду такого звернення, шляхом винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, визнані судом недійсними, суд прийшов до висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню норми Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року №606-ХІV.
Поряд з цим, у спірних правовідносинах суд також застосовує рішення Європейського суду з прав людини у справах "Серков проти України" (заява N 39766/05), "Щокін проти України" (заяви N 23759/03 та N 37943/06), які відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" підлягають застосуванню судами як джерела права.
Цими рішеннями було встановлено порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, оскільки органи державної влади віддали перевагу найменш сприятливому тлумаченню національного законодавства, що призвело до накладення на заявника додаткових зобов'язань зі сплати авансового внеску.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується. Держава, за змістом ч. 4 ст. 13 Конституції України, прийняла на себе зобов'язання, забезпечити захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання, встановивши рівність всіх суб'єктів права власності перед законом.
Ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" визначено поняття обов'язковість судових рішень, яке полягає в тому, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами на всій території України.
Згідно ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 86 ГПК України).
В судовому засіданні встановлено, що реалізацію свого права на звернення до органів Державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання судового рішення у даній справі стягувач розпочав до набрання чинності Законом України "Про виконавче провадження" № 1404-VIII від 02.06.2016. Неправомірність дій органу ДВС щодо винесення постанови від 07.08.2015 ВП № 48368814 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 по справі № 909/1147/14 встановлена ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 23.09.2015, яка набрала законної сили. Редакція чинного на той час Закону України "Про виконавче провадження" не містила вимоги щодо сплати авансового внеску та долучення до заяви про відкриття виконавчого провадження відповідної квитанції.
З огляду на наведене суд погоджується із доводами скаржника (стягувача за виконавчим документом) щодо неправомірності застосування державним виконавцем приписів ст. 26 Закону № 1404-VIII та винесенні 19.03.2018 повідомлення про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №909/1147/14 від 16.02.2015, та, відповідно, визнає неправомірним повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області від 19.03.2018 ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 у справі №909/1147/14.
Щодо вимог скаржника про зобов'язання старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ у Тернопільській області ОСОБА_2 відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області у справі №909/1147/14 від 16.02.2015, суд зазначає таке.
У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги (ч.ч. 2, 3 ст. 343 ГПК України).
Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" №9 від 17.10.2012, за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому, господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
За таких обставин, враховуючи зазначене вище, суд скаргу №09-9-1/355 від 23.03.2018 Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на повідомлення державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 у справі №909/1147/14 задовольняє та зобов'язує Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 по справі №909/1147/14.
На підставі наведеного, керуючись статтями 73, 74, 86, 232-235, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Скаргу №09-9-1/355 від 23.03.2018 Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" на повідомлення державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 у справі №909/1147/14 задовольнити.
2. Визнати неправомірним повідомлення старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області від 19.03.2018 ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 у справі №909/1147/14.
3. Зобов'язати Відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області відкрити виконавче провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Тернопільської області від 16.02.2015 у справі №909/1147/14.
4. Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та підлягає оскарженню протягом десяти днів з дня її проголошення, через Господарський суд Тернопільської області.
5. Копію ухвали направити (вручити) сторонам у справі та Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Тернопільській області (вул. Грушевського, 8, м. Тернопіль) рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення.
Повний текст ухвали складено 10.04.2018
Суддя І.М. Гирила