11.04.2018 Справа № 920/35/18
м. Суми
Господарський суд Сумської області у складі
суддя Заєць С.В.
секретар судового засідання Гордієнко Ж.М.,
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу № 920/35/18
за позовом: Фізичної особи-підприємця Ничик Віктора Володимировича, (АДРЕСА_1, 42073)
до відповідача: Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії "Хліб України" "Роменський комбінат хлібопродуктів",
(вул. Прокопенка, 10, м. Ромни, Сумська область, 42006),
про стягнення 271277 грн. 50 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився.
Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України «Роменський комбінат хлібопродуктів» збитки, завдані в наслідок незалежного виконання Договору складського зберігання № С3-16/17 від 30.03.2017 в розмірі 271277 грн. 50 коп.
Відповідачем 06.02.2018 до суду було подано письмове клопотання, в якому він зазначив, що позивач повинен звертатись з кредиторськими вимогами в межах справи про банкрутство відповідача, тобто в справі № 920/1630/14.
Позивач 02.03.2018 подав суду заперечення на клопотання відповідача про розгляд даної справи в межах справи про банкрутство № 920/1630/14, в якому зазначає, що відповідно до абзацу 4 ч. 8 ст. 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» поточні кредитори з вимогами до боржника, які виникли після прийняття порушення провадження у справі про банкрутство, можуть пред'являти такі вимоги після прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури. До визнання боржника банкрутом спори боржника з кредиторами, які мають поточні вимоги до боржника, вирішуються шляхом їх розгляду у позовному провадженні господарським судом, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство. Тому на підставі викладеного вважає клопотання відповідача необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Судом винесено в судовому засіданні 12.03.2018 протокольну ухвалу про відмову в задоволенні клопотання відповідача.
05.03.2018 відповідач подав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
12.03.2018 позивачем було подано до суду письмову відповідь на відзив на позовну заяву, в якому вважає, що доводи відповідача не відповідають фактичним обставинам справи та суперечать вимогам ст. ст. 33, 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні», ст. ст. 22, 623, 951 Цивільного кодексу України.
В судове засідання представники сторін не прибули, про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином.
Представник позивача надав суду клопотання про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття в дане судове засідання.
З приводу даного клопотання суд зазначає, що виходячи із положень статей 216, 202 Господарського процесуального кодексу України вбачається, підставами для відкладення розгляду справи є обґрунтовані обставини, які перешкоджатимуть розгляду справи в даному судовому засіданні.
В судовому засіданні 27.03.2018 було відкладено розгляд справи по суті.
З матеріалів справи вбачається, що сторонами були подані письмові докази в обґрунтування своєї позиції по справі , якими відображено позицію сторони щодо даного позову, а в клопотанні позивача про відкладення розгляду справи не наведено будь-яких обставин, які б перешкоджали вирішенню справи в даному судовому засіданні, суд відмовляє у задоволенні клопотання позивача про відкладення розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку. Строки, що встановлюються судом (наприклад, строк для усунення недоліків позовної заяви чи апеляційної скарги), повинні відповідати принципу розумності. Визначаючи (на власний розсуд) тривалість строку розгляду справи, суд враховує принципи диспозитивності та змагальності, граничні строки, встановлені законом, для розгляду справи при визначенні строків здійснення конкретних процесуальних дій, складність справи, кількість учасників процесу, можливі труднощі у витребуванні та дослідженні доказів тощо. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. Таким чином, з метою дотримання балансу прав та інтересів сторін у справі, дотримання розумності строку розгляду справи та за умови достатності наявних у справі матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, суд здійснює розгляд справи за відсутності представників позивача та відповідача за доказами доданими до матеріалів справи.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені усі належні умови для реалізації учасниками процесу своїх прав.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову в повному обсязі, враховуючи наступне:
Як вбачається з матеріалів справи, що 30.03.2017 між фізичною особою - підприємцем Ничиком Віктором Володимировичем (позивач, поклажодавець) та ДП ДАК «Хліб України «Роменський комбінат хлібопродуктів» (відповідач, зерновий склад) укладено Договір складського зберігання № СЗ-16/17, відповідно до умов якого поклажодавець на умовах цього Договору передає зерно врожаю 2016 року у подальшому Продукція, а зерновий склад приймає і бере на себе зобов'язання по виконанню послуг з приймання, зберігання, очищення, сушіння та відвантаження продукції на умовах, визначених договором (п.п. 1.1, 2.3., 3.3 Договору).
Відповідно до актів надання послуг № № 100 від 07.04.2017, 101 від 07.04.2017, 109 від 11.04.2017, 110 від 18.04.2017, 131 від 25.04.2017, 147 від 28.04.2017, 161 від 15.05.2017, 192 від 31.05.2017 ДП ДАК «Хліб України «Роменський комбінат хлібопродуктів» прийняло на зберігання, очищення, сушіння та відвантаження зерно кукурудзи 3 класу в кількості 1440,74 тонн.
В свою чергу, ФОП Ничик В.В. було оплачено вищевказані послуги на загальну суму 98 614 грн. 88 коп., що підтверджено платіжними дорученнями, а саме: № 2842 від 07.04.2017, №2843 від 07.04.2017, № 2849 від 11.04.2017, № 2850 від 11.04.2017, № 2878 від 20.04.2017, № 2880 від 21.04.2017, № 2912 від 15.05.2017, № 2915 від 17.05.2017 ( а.с. 33-36).
Відповідно до ст. 24 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад зобов'язаний вживати всіх заходів, передбачених цим Законом, нормативно-правовими актами, договором складського зберігання зерна, для забезпечення схоронності зерна, переданого йому на зберігання.
Відповідно до ст. 32 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» зерновий склад зобов'язаний повернути поклажедавцеві або особі, зазначеній ним як одержувач, зерно у стані, передбаченому договором складського зберігання та законодавством.
Як свідчать матеріали справи, 26.04.2017 року між Публічним акціонерним товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (покупець) та Фізичною особою - підприємцем Ничиком Віктором Володимировичем (постачальник) укладено Договір поставки № СУМ0336-С, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити і передати у власність покупця, а покупець прийняти і оплатити зерно українського походження врожаю 2016 року.
Відповідно до Додаткової угоди від 26.04.2017 року до вищевказаного Договору поставки постачальник передає у власність покупця наступний товар: кукурудза 3 класу в кількості 325 тонн+/-10%, за ціною без ПДВ 4208,33 грн./тонна.
Згідно пункту 3.12. Договору складського зберігання №СЗ-16/17 від 30.03.2017 року відвантаження та переоформлення Зерна проводиться в кількості та за якістю в межах класу, групи, за стандартами, що зазначені в складському документі на зерно, виданому при прийнятті Зерна на зберігання за мінусом втрат, пов'язаних з природними втратами та втратами при поліпшенні якості Зерна. Відвантаження Зерна проводиться Зерновим складом у заліковій вазі та за фактичною якістю.
28.04.2017 року між Приватним підприємством «Атланта Агро» (Виконавець) та Фізичною особою - підприємцем Ничиком Віктором Володимировичем (Замовником) укладено Договір № 80/17 на транспортно-експедиційне обслуговування, за умовами пункту 1.1., 2.1.1., 2.2.3., 4.3. якого Виконавець зобов'язується надати Замовнику транспортно-експедиційне обслуговування, пов'язане з навантаженням, сертифікацією, митним оформленням, організацією перевезення зернових, зернобобових, олійних культур і продуктів їх переробки залізничним транспортом при здійсненні перевезень всередині України та/або на експорт (імпорт), за реквізитами замовника, а Замовник зобов'язується здійснити Виконавцю оплату вартості наданих послуг.
Листом від 28.04.2017 року за вих. №48/04, поданим Відповідачу позивач просив відвантажити кукурудзу 3 класу в кількості 325т., яка знаходиться на зберіганні на ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів», згідно договору СЗ-16/17 від 30.03.2017р., через транспортно-експедиційну компанію ПП «Атланта Агро» до 10.05.17р..
16.05.2017 року відповідачем - ДП ДАК «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» згідно накладної та відомості вагонів, було відвантажено у залізничні вагони №№ 95781944,95528303,95678405, 95653762 та 95635587, 325 тонн зерна кукурудзи для доставки до філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Одеський зерновий термінал», на яке відповідачем видано посвідчення про якість зерна №№ 000507, 000508, 000509, 0000513 від 15.05.2017 та № 000506 від 16.05.2017.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що згідно Акта спільного визначення якості № 81 від 30.05.2017 року, складеного з участю представників ДП ДАК «Хліб України» «Роменський КХП», у вагонах № 95781944, 95528303, 95678405,95653762 та 95635587 фактичні значення показників якості «зернова домішка» у т.ч. «пошкоджені зерна» не відповідають даним значенням в посвідченнях про якість відправника, ДСТУ 4525:2006 для кукурудзи 3-го класу. Вагони підлягають поверненню.
В зв'язку з наведеним 19.05.2017 року за вих. № 2/05/17-2 позивачем було вручено відповідачу лист-повідомлення, яким повідомлялося, що Актом спільного визначення якості № 81 від 30.05.2017 року встановлена невідповідність якості зерна, в наслідок чого вагони підлягають поверненню, окрім цього звернувся з проханням розглянути можливість компенсації витрат, понесених позивачем - ФОП Ничик В.В. в зв'язку з невиконанням Договору складського зберігання №СЗ-16/17 від 30.03.2017 року ДП ДАК «Хліб України «Роменський КХП».
Листом-відповіддю №131 від 19.05.2017 року директор ДП ДАК «Хліб України «Роменський КХП» повідомив, що вагони відправлені 15.05.2017р. №№ 95653762, 95781944, 95528303,95678405 та 16.05.2017 № 95635587 з кукурудзою 3-го класу в об'ємі 323,450 т. ФОП Ничик В.В. в адресу ДПЗКУ «Одеський зерновий термінал» не відповідають по якості кукурудзи 3-го класу та є некласною. Просив розглянути можливість реалізувати дану партію кукурудзи іншому покупцю. Всі витрати, пов'язані з завантаженням та відправленням даного об'єму кукурудзи зобов'язувався компенсувати по фактично наданій калькуляції.
Як зазначає позивач в обґрунтування позовних вимог, в зв'язку з наведеним ним, на підставі договору купівлі-продажу №010617-Н від 01.06.2017 року, укладеного з СТОВ «Урожай», було вимушене продати останньому 193,2 тон кукурудзи за ціною без ПДВ 3500,00 грн./тонна (з ПДВ 4200,00 грн./тонна), що підтверджується накладною від 02.06.2017 року, видатковою накладною №НЧ-0000012 від 04.06.2017 року, Рахунком-фактурою №НЧ-0000072 від 04.06.2017 року, платіжним дорученням №1775 від 12.06.2017 року та Випискою по рахунку від 27.17.2017 року.
Таким чином, як зазначає позивач, вартість зерна кукурудзи в наслідок його пошкодження знизилася на: 323,5 тонн х 5050 грн. - (193,2 тонн х 4200 грн. + 130,25 х 4230,00)= 271277,50 грн.
03.08.2017 року позивачем було вручено ДП ДАК «Хліб України «Роменський КХП» вимогу з копіями підтверджуючих документів в її обґрунтування протягом трьох днів в моменту її отримання відшкодувати Фізичній особі - підприємцю Ничик В.В. завдані неналежним виконанням Договору складського зберігання №СЗ-16/17 від 30.03.2017 року збитки в розмірі 271277,50 грн.
Однак, вимога від 03.08.2017 року відповідачем - ДП ДАК «Хліб України «Роменський КХП» була залишена без задоволення.
05.10.2017 року позивачем було вручено ДП ДАК «Хліб України «Роменський КХП» претензію в установлений ст. 7 ГПК України десятиденний строк розглянути дану претензію та відшкодувати ФОП Ничик В.В. завдані неналежним виконанням Договору складського зберігання №СЗ-16/17 від 30.03.2017 року збитки в розмірі 271277,50 грн.
Однак, і претензія від 05.10.2017 року ДП ДАК «Хліб України «Роменський КХП» була залишена без розгляду та задоволення.
Враховуючи наведене, позивач просить суд стягнути з відповідача 271277,50 грн. збитків, спричинених неналежним виконанням з боку відповідача укладеного між сторонами договору складського зберігання №СЗ-16/17 від 30.03.2017 року.
В обґрунтування поданого позову позивач посилається на пункт 8.1. Договору складського зберігання №СЗ-16/17 від 30.032017 відповідно до якого передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків по договору умов цього договору сторони несуть відповідальність згідно із чинним законодавством України.
Згідно зі ст. 33 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» за втрату, нестачу чи пошкодження зерна, прийнятого на зберігання, зерновий склад несе відповідальність на підставах, передбачених законодавством.
Відповідно до ст. 34 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» збитки, завдані поклажодавцеві втратою, нестачею чи пошкодженням зерна, відшкодовуються зерновим складом, зокрема: за пошкодження зерна - у розмірі суми, на яку знизилася його вартість. У разі, коли внаслідок пошкодження якість зерна змінилася настільки, що воно не може бути використано за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від нього і зажадати від зернового складу відшкодування вартості цього зерна.
Статтею 623 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Згідно ст.951 Цивільного кодексу України збитки, завдані поклажодавцеві втратою (нестачею) або пошкодженням речі, відшкодовуються зберігачем: 1) у разі втрати (нестачі) речі - у розмірі її вартості; 2) у разі пошкодження речі - у розмірі суми, на яку знизилася її вартість. Якщо внаслідок пошкодження речі її якість змінилася настільки, що вона не може бути використана за первісним призначенням, поклажодавець має право відмовитися від цієї речі і вимагати від зберігача відшкодування її вартості.
Відповідно до ст. 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
З урахуванням всіх обставин справи, позивач подав суду належні докази, які об'єктивно і у визначеному законом порядку підтвердили його позицію, тому вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню шляхом стягнення з відповідача 271277,50 грн.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовуються витрати по сплаті судового збору в сумі 4070 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 129, 232, 237, 238, 240, 241, 247- 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства Державної акціонерної компанії «Хліб України» «Роменський комбінат хлібопродуктів» (42006, Сумська область, м. Ромни, вул. Прокопенка, 10, код ЄДРПОУ 00955880) на користь Фізичної особи - підприємця Ничика Віктора Володимировича (42073, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 271 277,50 грн. збитків, завданих неналежним виконанням Договору складського зберігання № СЗ-16/17 від 30.03.2017 року та 4070 грн. - витрат по сплаті судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.
Повний текст рішення складено 11.04.2018 року.
Суддя С.В. Заєць