4 квітня 2018 року м. Київ
Справа № 757/3935/14-ц
№ апеляційного провадження: № 22-ц/796/3311/2018
Апеляційний суд міста Києва у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,
суддів Гаращенка Д.Р., Пікуль А.А.
секретар Лісовська А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» на ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року, постановлену під головуванням судді Волошина В.О., за заявою ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики,
У липні 2017 року ПАТ «Комерційний банк «Надра» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики у розмірі 7 259 109,82 грн.
Одночасно позивачем було порушено питання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача в межах заявлених вимог.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року заяву ПАТ «КБ «Надра» про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1
В листопаді 2017 року відповідач ОСОБА_1 звернувся із заявою, в якій просив скасувати ухвалу суду від 10 липня 2017 року та вжиті судом заходи забезпечення позову, посилаючись на те, що вищевказана квартира була ним відчужена 15 грудня 2014 року.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задоволено частково.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року, а саме арешт на квартиру АДРЕСА_1.
В решті вимог заяви відмовлено.
Не погодившись із постановленою ухвалою, уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Надра» Стрюкова І.О. подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просила ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову.
В обґрунтування своїх доводів зазначила, що, не погоджуючись з ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року про забезпечення позову, відповідач оскаржував її в апеляційному порядку. Ухвалою Апеляційного суду м. Києва від 10 жовтня 2017 року апеляційну скаргу відповідача було відхилено, а ухвалу суду першої інстанції залишено без змін. При цьому, суд апеляційної інстанції виходив із того, що доводи апеляційної скарги відносно того, що спірна квартира не належить на праві власності ОСОБА_4, оскільки була відчужена ОСОБА_5. відповідно до договору купівлі-продажу від 15 грудня 2014 року, не можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції, оскільки при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову у суду були належні докази того, що квартира, на яку накладено арешт, належить саме відповідачеві.
Крім того, посилалась на те, що банк про розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову був повідомлений лише 22 січня 2018 року, що унеможливило участь його представника в судовому засіданні та, як наслідок, позивач був позбавлений можливості скористатись своїм процесуальним правом щодо надання пояснень, визначених ст. 43 ЦПК України, що згідно п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України є обов'язковою підставою для скасування судового рішення.
В суді апеляційної інстанції ОСОБА_6 підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити з викладених підстав.
У судове засідання ОСОБА_1, ОСОБА_2 не з'явилися, про час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки суд не повідомили. Відзиву на апеляційну скаргу не подавали.
За таких підстав колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності осіб, що не з'явились.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 Розділу ХІІ (Прикінцеві та перехідні положення) Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402 - VІІІ апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Відповідно до п. 8, ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до п. 9 ч. 1 Розділу ХІІІ (Прикінцеві та перехідні положення) ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року,справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.
У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду у порядку, встановленому ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІІ від 03 жовтня 2017 року.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив із того, що 15 грудня 2014 року відповідачем ОСОБА_1 було здійснено відчуження квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 15 грудня 2014 року на користь ОСОБА_5 Оскільки на час вжиття заходів забезпечення позову зазначена вище квартира вибула з власності відповідача, подана ним заява про скасування арешту на квартиру підлягає задоволенню. В той же час, вимоги заявника про скасування ухвали суду від 10 липня 2017 року про забезпечення позову не ґрунтуються на вимогах процесуального закону.
Висновки суду щодо часткового задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову є правильними та такими, що ґрунтуються на вимогах процесуального Закону.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1
Відповідно до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру права власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного держаного реєстру заборони відчуження об'єкті нерухомого майна, 15 грудня 2014 року відповідач ОСОБА_1 здійснив відчуження квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі - продажу від 15 грудня 2014 року на користь ОСОБА_5
Отже, на час постановлення судом ухвали про забезпечення позову квартира АДРЕСА_1 вибула з власності відповідача.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України 2004 року у редакції, що діяла на час постановлення судом ухвали, позов дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належить відповідачеві і знаходиться у нього або в інших осіб.
За змістом вказаної норми, арешт може бути накладено лише на майно, яке належить на праві власності відповідачу.
Згідно з ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення зави про скасування заходів забезпечення позову, оскільки на час постановлення оскаржуваної ухвали квартира АДРЕСА_1 вибула із власності відповідача та не була за ним зареєстрована.
Разом з тим, при вирішенні питання щодо скасування заходів забезпечення позову судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права.
Так, 13 листопада 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування заходів забезпечення позову (а.с.66-67).
З матеріалів справи вбачається, що судом 3 січня 2018 року було направлено ПАТ «Комерційний банк «Надра» повістку про виклик до суду на 9 год. 19 січня 2018 року (а.с.82).
Даних про отримання ПАТ «Комерційний банк «Надра» повістки матеріали справи не містять.
Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
Згідно ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що судову повістку про розгляд заяви про скасування заходів забезпечення позову надіслано 19 січня 2018 року, яку банк отримав 22 січня 2018 року, що унеможливило участь представника позивача в судовому засіданні та позбавила його можливості скористатись своїм процесуальним правом щодо надання пояснень, визначених ст. 43 ЦПК України.
Як вбачається з копії конверту, доданого до апеляційної скарги, судову повістку про виклик до суду на 19 січня 2018 року було передано до відділення поштового зв'язку Укрпошта лише 19 січня 2018 року та вручено адресату 22 січня 2018 року.
Зазначені обставини також підтверджуються інформацією з офіційного веб-сайту Укрпошти щодо відстеження поштового відправлення, направленого судом.
Отже доводи апеляційної скарги в частині неналежного повідомлення про розгляд питання про скасування заходів забезпечення позову заслуговують на увагу суду.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов'язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов'язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.
За таких обставин, ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 19 січня 2018 року підлягає скасуванню.
Відповідно до вимог ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції на теперішній час не має повноважень щодо передачі питання про скасування заходів забезпечення позову на новий розгляд до суду першої інстанції внаслідок допущенного порушення норм процесуального права.
Враховуючи наведене, ухвала Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення по суті поданої заяви з урахуванням висновків суду першої інстанції, які є правильними в частині підстав задоволення заяви про скасування заходів забезпечення позову.
Керуючись статтями 367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задовольнити частково.
Ухвалу Шевченківського районного суду міста Києва від 19 січня 2018 року скасувати на постановити нову ухвалу наступного змісту.
Заяву ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову задовольнити частково.
Скасувати заходи забезпечення позову у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_1, вжиті ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 липня 2017 року.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Повний текст судового рішення складений 10 квітня 2018 року.
Головуючий: Т.О. Невідома
Судді: Д.Р. Гаращенко
А.А.Пікуль