справа №761/26280/17
провадження № 22-ц/796/2976/2018
05 квітня 2018 року м. Київ
Апеляційний суд міста Києва в складі:
головуючого - судді Кирилюк Г.М.,
суддів: Рейнарт І.М., Музичко С.Г.,
при секретарі Юрчуку С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд», Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс», треті особи: Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), Міністерство культури України про зобов'язання вчинити дії, за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року у складі судді Макаренко І.О.,
встановив:
24.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, в якому просив зобов'язати Публічне акціонерне товариство «Холдингова компанія «Київміськбуд» ( далі - ПАТ «ХК «Київміськбуд»), Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» демонтувати за власний рахунок консольну металеву конструкцію (ферму), яка нависає над двохповерховим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій розташований вказаний будинок.
Позовні вимоги обґрунтував тим, що він є власником двоповерхового будинку АДРЕСА_1. Вказаний будинок з 2011 року є щойно виявленим об'єктом культурної спадщини, що підтверджується охоронним договором від 26 березня 2015 року №3135. Останній становить культурну цінність та підлягає захисту державою в розумінні ч.4 ст.54 Конституції України.
Поруч з двоповерховим будинком АДРЕСА_1, на замовлення ПАТ «ХК «Київміськбуд» та ПАТ «Київметробуд», здійснене незаконне будівництво багатоповерхового будинку з порушенням вимог чинного законодавства України, в тому числі, державних будівельних норм. Реальна відстань між будинками складає 4,5 метрів. При цьому замовник будівництва влаштував консольну металеву конструкцію (ферму), яка нависає над будинком, що належить йому на праві власності.
Роботи з будівництва багатоповерхового будинку, в тому числі з облаштування консольної конструкції ( ферми), яка нависає над об'єктом культурної спадщини, проводились без його дозволу та дозволу органу охорони культурної спадщини.
Департаментом Державної архітектурно - будівельної інспекції України за результатами перевірки виявлено порушення відповідачем вимог містобудівного законодавства, а саме: не виконано вимоги містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, виданих Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) за №16312/0/18 -1/0099 -12 від 06.12.2012 р. у частині погодження та отримання позитивних висновків органів охорони культурної спадщини; відстань між секцією №3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку на АДРЕСА_1 становить менше 8 м,- порушено вимоги ДБН 360-92** (Містобудування, Планування та забудова сільських та міських поселень (таблиця 1 додатку 3.1); не в повному обсязі проводиться науково-технічний супровід об'єкта будівництва, передбачений вимогами ДБН В.1.2-5-2007 "Система забезпечення надійності та безпеки будівельних об'єктів. Науково-технічний супровід будівельних об'єктів".
За результатами проведеної перевірки замовнику будівництва ПАТ "ХК "Київміськбуд" видано відповідний припис щодо усунення допущених правопорушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, посадову особу ПАТ "ХК "Київміськбуд" притягнуто до адміністративної відповідальності.
Внаслідок незаконного будівництва будинок по АДРЕСА_1 руйнується, його стан значно погіршився. На стінах та біля фундаменту будівлі наявні локальні тріщини, пошкодження тинькування, контрольні маяки на стінах мають пошкодження цілісності, що свідчить про наявність динаміки змін дефектів несучих конструкцій будинку. Влаштована забудовником металева консольна ферма створює загрозу пошкодження або знищення щойно виявленого об'єкта культурної спадщини та загрожує життю мешканців міста.
Посилаючись на вказані обставини, ст. 8, 22, ч.4 ст.54, ст.55 Конституції України, ч.2 ст.386, ст.391 ЦК України, ст.6-1, ч. 1, ч.2 ст.37 Закону України "Про охорону культурної спадщини" просив позов задовольнити та відшкодувати судові витрати.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року позов задоволено. Зобов'язано ПАТ «ХК «Київміськбуд» та Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду «Житло-Сервіс» демонтувати за власний рахунок консольну металеву конструкцію (ферму), яка нависає на двоповерховим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій розташований вказаний будинок. Вирішено питання розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі представник ПАТ «ХК «Київміськбуд» - Кулаков В.В., посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Свої доводи мотивує тим, що позивачем не надано свідоцтва про реєстрацію об'єкта культурної спадщини та не надано жодних доказів внесення об'єкта до Державного реєстру нерухомих пам'яток, як це передбачено ч.1 ст.13 Закону України " Про охорону культурної спадщини".
Враховуючи, що з моменту внесення житлового будинку по АДРЕСА_1 до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини минуло майже сім років, вказаний будинок не є пам'яткою архітектури, вимоги законодавства щодо включення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 р.№1760, виконано не було, судом першої інстанції було здійснено неправильну оцінку обставин справи.
Зазначив, що історико-містобудівне обґрунтування було погоджене начальником Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини О.Биструшкіним у 2004 році, що було проігноровано судом.
У 2004 році було погоджено головою Державної служби з питань національної культурної спадщини М.Кучерук коригування житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1.
21 квітня 2006 року компанією було отримано позитивний висновок комплексної державної експертизи коригування проекту житлового будинку з вбудовано - прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом на АДРЕСА_1, що свідчить про виконання всіх вимог для законного будівництва житлового будинку.
Судом не було належним чином досліджені позитивний висновок служби "Київдержекспертиза" від 21 квітня 2006 року та експертний звіт від 17 грудня 2013 року №3-154-13-ЕП/КО, складений у зв'язку з проведеним у 2013 році коригуванням проекту.
Зазначив, що рішення Секції від 21 жовтня 2016 року, яким було скасовано рішення про можливість відхилення від вимог державних будівельних норм, було прийнято після того, як компанією було отримано Сертифікат серія ІУ №165161831203 від 01 липня 2016 року на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 17.06.2016 , тобто після закінчення будівельних робіт.
Жодних дій щодо здійснення господарської діяльності на щойно виявленому об'єкті культурної спадщини не здійснюється і не здійснювалось.
Звертає увагу, що будівельна адреса будинку, на якій знаходиться консольна ферма - АДРЕСА_1, проте поштова адреса - АДРЕСА_2.
Також зазначив, що приймаючи рішення про демонтаж консольної металевої ферми, яка є вогнестійкою захисною спорудою, суд першої інстанцій перебрав на себе повноваження Державної служби України з надзвичайних ситуацій та відповідальність по пожежній безпеці будинків по АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просив залишити апеляційну скаргу без задоволення.
Зазначив, що будинок по АДРЕСА_1 становить культурну цінність та підлягає захисту державою в розумінні ч.4 ст.54 Конституції України.
На момент прийняття Головним управлінням охорони культурної спадщини наказу від 10.06.2011 року №10/34-11, яким будинок по АДРЕСА_1 занесений до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини, Порядком визначення категорій пам'яток для занесення об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України не було встановлено терміну для занесення щойно виявлених об'єктів охорони культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток України. Відповідачу було відомо про існування вищевказаного наказу, що було встановлено рішенням Шевченківського районного суду м.Києва від 11 лютого 2015 р. у справі № 761/20813/13-ц. Своїм правом на оскарження вказаного наказу останній не скористався.
Погодження історико-містобудівного обґрунтування начальником Головного управління культури, мистецтв та охорони культурної спадщини О.Биструшкіним у 2004 році та коригування житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 у 2004 році головою Державної служби з питань національної культурної спадщини М.Кучерук не мають юридичної сили, оскільки замовники будівництва не отримували дозволу органу охорони культурної спадщини на проведення будівельних робіт, в тому числі на облаштування консольної конструкції, яка нависає над об'єктом культурної спадщини, не погоджували проектну документацію.
Дозвіл на виконання будівельних робіт замовникам будівництва було надано на підставі позитивного висновку комплексної державної експертизи 2006 року. Разом з тим, Київський апеляційний адміністративний суд у справі №826/10901/16 дійшов висновку, що твердження позивача про правомірність будівництва на підставі дозволу на проведення будівельних робіт не відповідає дійсності та законодавству у сфері охорони культурної спадщини , оскільки йому було відомо про проведення будівництва в межах Центрального історичного ареалу м.Києва.
Крім цього, відповідачем не доведено факт правомірного існування в проекті будівництва та його коригуванні консольної конструкції (ферми), що нависає над двоповерховим будинком №7 станом на дату видання дозволу на виконання будівельних робіт (2012 рік) та на дату "коригування" проекту будівництва (2013 рік), а також відхилення від будівельних норм в частині нормативної відстані між будинками на вказані дати.
Вважає, що погодження у 2004 році головою Державної служби з питань національної культурної спадщини М.Кучерук коригування житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1 не є дозволом або погодженням в розумінні ч.5 ст.10 Закону України "Про будівельні норми", пункту 103 Положення про ДСНС, а тому має інформативний характер.
Будівництво багатоповерхового будинку велось в безпосередній близькості від двоповерхового будинку АДРЕСА_1 з порушенням нормативної відстані між будинками. Київським апеляційний адміністративним судом у справі № 826/10901/16 встановлено, що вказане будівництво слугувало причиною руйнування цього будинку.
Консольна конструкція, як встановлено у приписі Департаменту культури та ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, встановлена у незаконний спосіб, створює загрозу будинку АДРЕСА_1.
Зазначив, що у разі пожежі в будинку АДРЕСА_2 пожежні автомобілі не зможуть виконувати пожежогасіння через перешкоду - консольну конструкцію, що може призвести до людських жертв.
У відзиві на апеляційну скаргу Департамент культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 29 січня 2018 року без змін.
Посилається на ті підстави, що всі об'єкти культурної спадщини, в тому числі щойно виявлені, охороняються відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини". На момент занесення об'єкта до Переліку, Порядком №1760 не було встановлено терміну для занесення щойно виявлених об'єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам'яток.
Судове рішення в частині задоволення позову до Комунального підприємства з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" вказаний відповідач не оскаржив, а тому в цій частині воно не є предметом апеляційного розгляду.
В судовому засіданні представник ПАТ «ХК «Київміськбуд» - Кулаков В.В. апеляційну скаргу підтримав з наведених в ній підстав.
Позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 просили апеляційну скаргу відхилити з мотивів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належними чином.
Відповідно до п. 8 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону № 2147-VІІ від 03 жовтня 2017 року, до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їхні повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.
Відповідно до ч.6 ст.147 Закону України від 02 червня 2016 року №1402- VІІІ "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць) , та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.
Відповідно до п. 3 розділу ХІІ Прикінцевих та перехідних положень цього Закону, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах.
Переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що влаштування відповідачем ПАТ "ХК "Київміськбуд" консольної металевої конструкції (ферми) над дахом будинку по АДРЕСА_1, яке проведене без дотримання вимог законодавства, порушує права позивача, який є власником цього будинку, та створює реальну небезпеку знищення щойно виявленого об'єкту культурної спадщини.
Такий висновок суду є правильним.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до свідоцтва про право на спадщину, виданого 23.01.1976 року, ОСОБА_1 є власником 5/8 частин житлового будинку, розташовано в АДРЕСА_1 (а.с.20 т.1).
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 16 січня 2017 року у справі №761/16982/16-ц за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/4 та 1/8 частини вищевказаного житлового будинку (а.с.21-22 т.1).
Судом встановлено, що будинок АДРЕСА_1 наказом Головного управління охорони культурної спадщини від 10.06.2014 р. №10/34-11 включений до переліку щойно виявлених об'єктів культурної спадщини. Згідно листа Управління охорони культурної спадщини від 06.03.13 №066/01-356, вказаний будинок взятий на облік як щойно виявлений об'єкт культурної спадщини в Центральному історичному ареалі міста Києва.
Судом також встановлено, що над дахом будинку АДРЕСА_1 забудовником ПАТ "ХК "Київміськбуд" влаштовано металеву консольну конструкцію (ферму), яка створює загрозу щойно виявленому об'єкту культурної спадщини.
Обґрунтовуючи свої заперечення проти позову, ПАТ "ХК "Київміськбуд" посилався на ту обставину, що при проектуванні житлового будинку на АДРЕСА_1 виникла необхідність у вимушених відхиленнях від окремих вимог державних будівельних норм, а саме вимог таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова сільських та міських поселень", якою встановлено, що протипожежні відстані між житловими будинками ІІІ ступеню вогнестійкості складає не менше 8 м. Відповідно до прийнятих проектних рішень відстань між секцією №3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку становить від 5,8м до 6,8м.
В якості компенсуючих протипожежних заходів проектувальником передбачено: над проїздом між секцією №3 та глухою торцевою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку улаштувати суцільне покриття консольного типу (козирок) з межею вогнестійкості RЕІ 120. Вказане проектне рішення було погоджено в Міністерстві регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства (Мінрегіон України), лист 7/14-11195 від 22.09.2014 р.
Як вбачається з матеріалів справи, Науково-технічною радою Мінрегіону на засіданні секції "Містобудування та архітектури, будівництва об'єктів цивільного та промислового призначення,будівельних матеріалів і виробів" від 17 вересня 2014 р.№11 прийнято рішення вважати за можливе при проектуванні житлового будинку з об'єктами соціально-побутового призначення, підземним паркінгом та для благоустрою і влаштування майданчиків для відпочинку на АДРЕСА_1 погодити відхилення від вимог таблиці 1 додатку 3.1 ДБН 360-92** "Містобудування. Планування та забудова сільських та міських поселень" в частині зменшення до 5,8 -6,8 м відстані між секцією №3 запроектованого будинку та торцевою глухою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку за умови погодження з державними органами пожежного нагляду (а.с.104-105 т.2).
Витяг з рішення Секції від 17.09.2014 р. №11 було надіслано на адресу ПАТ "ХК "Київміськбуд" листом від 22.09.2014 р. №7/14 -11195 (а.с.103 т.2).
Лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 15.04.2015 р. № 26-5562/264 про те, що комісія ДСНС України з розгляду проектних рішень, щодо яких відсутні норми і правила, обґрунтованих відхилень від установлених норм, розглянувши проектні рішення з компенсуючими протипожежними заходами, що викладені у таблиці до листа ПАТ "ХК "Київміськбуд" від 17.03.2015 №00981/0/2 -15, не буде заперечувати щодо їх застосування, не може бути розцінено судом, як належний доказ погодження державними органами пожежного нагляду можливості улаштування над проїздом між секцією №3 та глухою торцевою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку суцільного покриття консольного типу (козирку), з метою компенсації протипожежних заходів (а.с.106 т.2).
Матеріали справи також не містять таблиці, яка була надана до листа ПАТ "ХК "Київміськбуд" від 17.03.2015 №00981/0/2 -15, а тому відсутні підстави вважати, що відсутність заперечень Державної служби України з надзвичайних ситуацій стосувалось саме вказаного випадку.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді 21 жовтня 2016 року на засіданні секції Житлового будівництва, промисловості та інженерно-транспортної забудови, будівельних матеріалів і виробів Науково-технічної ради Мінрегіону встановлено невиконання замовником будівництва компенсаційних заходів, передбачених рішенням секції "Містобудування та архітектури, будівництва об'єктів цивільного та промислового призначення,будівельних матеріалів і виробів" від 17 вересня 2014 р.№11, що є підставою для його скасування. В першу чергу це стосується улаштування залізобетонного суцільного покриття консольного типу (козирок) над проїздом між секцією №3 та глухою торцевою частиною існуючого двоповерхового житлового будинку , відповідної автоматичної спринклерної системи пожежогасіння, яка повинна бути передбачена під зазначеним вище покриттям, безпосередньо відсутності самого проїзду для пожежних машин, виконання ділянки зовнішньої стіни секції №3 першого поверху, яка орієнтована в бік існуючого будинку, глухою (а.с.164 т.2).
Відповідно до ст. 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Лист від 22.09.2014 р. №7/14 -11195 та додаток до нього - витяг з рішення Секції від 17.09.2014 р. №11 (а.с.103-105 т.2), лист Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 15.04.2015 р. № 26-5562/264 (а.с.106 т.2), що були надіслані на адресу ПАТ "ХК "Київміськбуд", є доказами в розумінні ст. 76 ЦПК України.
Вказані докази надані представником відповідача на підтвердження своїх доводів щодо законності дій з відхилення від вимог державних будівельних норм при проектуванні житлового будинку.
За відсутності підстав для висновку, що вказані докази були одержані з порушенням порядку, встановленого законом, клопотання представника позивача про визнання їх недопустимими доказами є необґрунтованим.
Судом встановлено, що Департаментом культури складено припис №284/П 27 січня 2016 року про надання ПАТ "ХК "Київміськбуд" письмових пояснень щодо влаштування та призначення зазначених конструкцій; демонтувати вищевказані конструкції (а.с. 166-167 т.2).
Відповідно до змісту вказаного припису, спеціалістами відділу інспекції державного контролю об'єктів культурної спадщини та археологічного нагляду Департаменту культури проведено огляд житлового будинку по АДРЕСА_1, за результатами якого встановлено, що будівля перебуває у незадовільному стані. На фасаді наявні вертикальні та горизонтальні тріщини, частково пошкоджено архітектурні елементи. На стінах та стелі внутрішніх приміщень будинку наявні вертикальні та горизонтальні тріщини, пошкодження тинькування. На тріщинах встановлено «маяки», які мають пошкодження цілісності, що свідчить про наявність динаміки змін дефектів несучих конструкцій будинку. Біля об'єкту культурної спадщини за вказаною адресою проводяться роботи з будівництва житлового будинку з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом. На фасаді новобудови, з боку об'єкта культурної спадщини на рівні 2-3 поверху встановлено металева консольна ферма, яка нависає над дахом будинку та створює небезпеку зазначеному об'єкту культурної спадщини.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2016 року, яка була залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2017 року, у задоволенні позову ПАТ "ХК «Київміськбуд» до Департаменту культури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа: ОСОБА_1 про визнання протиправними дій та скасування вказаного припису відмовлено (а.с.80-82 т.2).
Відповідно до ч. 2 ст. 386 ЦК України власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
За змістом ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до ч.3 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом.
Відповідно до ч.1,2 ст. 37 Закону України "Про охорону культурної спадщини" будівельні, меліоративні, шляхові та інші роботи, що можуть призвести до руйнування, знищення чи пошкодження об'єктів культурної спадщини, проводяться тільки після повного дослідження цих об'єктів за рахунок коштів замовників зазначених робіт.
Роботи на щойно виявлених об'єктах культурної спадщини здійснюються за наявності письмового дозволу відповідного органу охорони культурної спадщини на підставі погодженої з ним науково-проектної документації.
Матеріали справи не містять доказів узгодження проектних робіт з улаштування консольної металевої конструкції (ферми), з відповідним органом охорони культурної спадщини.
Доводи апеляційної скарги щодо погодження у 2004 році головою Державної служби з питань національної культурної спадщини М.Кучерук "Коригування житлового будинку з вбудованими приміщеннями та підземним паркінгом по АДРЕСА_1" є необґрунтованими.
Так, до матеріалів справи відповідачем надано лише перший аркуш вказаного документу, без зазначення, на що саме було отримання погодження та чи передбачало таке коригування улаштування консольної металевої конструкції (ферми)( а.с. 224 т.2).
Наявний в матеріалах справи позитивний висновок комплексної державної експертизи від 21 квітня 2006 року, складений за наслідками перевірки проектних матеріалів і зняття зауважень висновку комплексної державної експертизи від 06.06.05 за №4826, містить лише визначення показників площі ділянки, площі забудови, поверховості, будівельного об'єму, загальної кількості квартир тощо (а.с.221 т.3).
Чи передбачає проектна документація улаштування консольної металевої конструкції (ферми) та чи буде відповідати таке улаштування чинній нормативній базі - вказаний документ інформації не містить.
Посилання в апеляційній скарзі на експертний звіт від 17 грудня 2013 р. №3-154-13-ЕП/КО, про який зазначено в тексті рішення Київського апеляційного адміністративного суду від 25 листопада 2014 р. (справа №826/9118/14), також не є належним доказом на спростування доводів позивача в частині існування належним чином затвердженої документації на улаштування конструкції, з приводу якої виник спір (а.с.16 т.3).
Задовольняючи позов, суд першої інстанції на підставі поданих сторонами доказів, які належним чином оцінені, дійшов обґрунтованого висновку про те, що відповідач ПАТ "ХК "Київміськбуд", здійснивши улаштування консольної металевої конструкції (ферми), яка нависає на двоповерховим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій розташований вказаний будинок - щойно виявлений об'єкт культурної спадщини, без дотримання встановленого законом порядку, порушив права та інтереси позивача, якому створено перешкоди у користуванні своєю власністю.
Та обставина, що будинок по АДРЕСА_1 в м. Києві протягом тривалого часу не занесений до Державного реєстру нерухомих пам'яток, не позбавляє його статусу об'єкта культурної спадщини, який охороняється законом.
Не спростовує висновків суду першої інстанції і та обставина, що відповідачем після закінчення будівельних робіт було отримано сертифікат ІУ №165161831203 від 01 липня 2016 р. на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації від 17.06.2016 р., правомірність видачі якого є предметом судового розгляду (а.с.60-71 т.3).
Доказів того, що улаштована консольна металева ферма є вогнестійкою спорудою, матеріали справи не містять.
За відсутності можливості самого проїзду для пожежних машин внаслідок її улаштування, доводи апеляційної скарги про створення умов для існування пожежної небезпеки внаслідок її демонтування на підставі судового рішення ґрунтуються на припущеннях.
Під час розгляду справи апеляційним судом не встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. 367 - 369, 374, 375, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Холдингова компанія «Київміськбуд» залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 29 січня 2018 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови складено 06 квітня 2018 року.
Головуючий
Судді: