Провадження №2-а/760/51/18
Справа №760/23175/17
26 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження, -
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просив скасувати постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №53830544 від 31.08.2017 року.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2016 року скасовано та ухвалено нову, якою зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням групи інвалідності, пов'язаної із виконанням військової служби та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
На підставі вказаної постанови був виданий виконавчий лист та розпочато виконавче провадження ВП №53830544.
31.08.2017 року державним виконавцем Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України винесено постанову про закінчення виконавчого провадження.
Вважає такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки згідно змісту описово-мотивувальної частини судового рішення апеляційної інстанції за ним визнано право на отримання одноразової грошової допомоги.
В свою чергу, Міністерством оборони України прийнято рішення про відмову в призначенні позивачу одноразової грошової допомоги, що і стало підставою для винесення постанови про закінчення виконавчого провадження від 31.08.2017 року.
На підставі викладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 31.10.2017 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04.01.2018 року у справі відкрито спрощене позовне провадження.
Оскільки розгляд справи відбувається в порядку спрощеного позовного провадження сторони в судове засідання не викликались.
05.03.2018 року до суду надійшов відзив від відповідача Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України в яких він проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року на підставі якої був виданий виконавчий лист та відкрито виконавче провадження, на державного виконавця було покладено обов'язок забезпечити виконання безпосередньо розгляду стягувачем заяви та прийняття відповідно до вимог чинного законодавства рішення.
У той же час, виконавчим листом не встановлено яким має бути вказане рішення, а саме позитивним чи негативним.
Вимоги позивача є фактично незгодою з результатом розгляду заяви, у той же час на державного виконавця покладено обов'язок дотримуватись змісту виконавчого листа, сформованого судом.
Отже, державним виконавцем було в повній мірі дотримано вимог Закону, щодо здійснення заходів спрямованих на примусове виконання рішення суду, в межах наданих повноважень та в порядку визначеному законом.
На підставі викладеного просив у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши та дослідивши матеріали справи та поданий відповідачем відзив, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що постановою Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2016 року, адміністративний позов задоволено частково.
Визнано неправомірними дії Міністерства оборони України щодо непризначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням ІІІ групи інвалідності, пов'язаної з виконанням обов'язків військової служби, у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.
Зобов'язано Міністерство оборони України здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги внаслідок настання ІІІ групи інвалідності у зв'язку з виконанням обов'язків військової служби у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - 07.04.2016 року.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.03.2017 року постанову Солом'янського районного суду м. Києва від 01.12.2016 року скасовано та ухвалено нову наступного змісту.
Зобов'язано Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку зі встановленням групи інвалідності, пов'язаної із виконанням військової служби та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
На підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду, 12.04.2017 року судом виданий виконавчий лист.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 25.04.2017 року було відкрито виконавче провадження з виконання постанови суду.
З матеріалів виконавчого провадження ВП №53830544 вбачається, що в ході виконання виконавчого листа від Міністерства оборони України надійшла заява про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку із тим, що 21.04.2017 року комісією Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, розглянуто заяву ОСОБА_1 та прийнято рішення про відмову в призначенні одноразової грошової допомоги.
Постановою старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 31.08.2017 року було закінчено виконавче провадження ВП №53830544.
Позивач вважає такі дії державного виконавця неправомірними, оскільки згідно змісту описово-мотивувальної частини судового рішення апеляційної інстанції за ним визнано право на отримання одноразової грошової допомоги, у зв'язку із чим Міністерство оборони України не мало право приймати рішення про відмову у виплаті такої допомоги, а державний виконавець у свою чергу не мав права закінчувати виконавче провадження.
Однак, суд не погоджується з такими доводами позивача з огляду на наступне.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».
Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
На виконанні у відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України перебувало виконавче провадження №53830544 з примусового виконання виконавчого листа від 12.04.2017 року №760/18014/16-а, виданого Солом'янським районним судом м. Києва про зобов'язання Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності, пов'язаної із виконанням військової служби та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 3, 4, 24-27 Закону, державний виконавець 25.04.2017 року виніс постанову про відкриття виконавчого провадження, копії постанови направлено сторонам, у відповідності до вимог закону.
Статтею 4 Закону України «Про виконавче провадження» визначено вимоги до виконавчого документа, зокрема у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Відповідно до статті 18 вказаного Закону виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За результатами розгляду справи, судом було прийнято рішення та відображено резолютивну частину у виконавчому листі - зобов'язати Міністерство оборони України розглянути заяву ОСОБА_1 про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку із встановленням групи інвалідності, пов'язаної із виконанням військової служби та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. Тобто, на державного виконавця покладено обов'язок забезпечити виконання безпосередньо розгляду стягувачем заяви та прийняти рішення відповідно до вимог чинного законодавства. У той же час, вказаним виконавчим листом не встановлено яким має бути вказане рішення - позитивним чи негативним.
Так, боржником, заявою від 16.05.2017 року №248/3/6/1686 було повідомлено державного виконавця, про розгляд комісією Міністерства оборони України заяви ОСОБА_1 та відповідно прийнято рішення про відмову у призначенні одноразової грошової допомоги. На підтвердження вказаних фактів боржником надано відповідні копії документів.
Керуючись п. 9 ч. 1 ст.ст. 39, 40 Закону України «Про виконавче провадження» державним виконавцем було закінчено виконавче провадження та винесено відповідну постанову від 31.08.2017 року.
Копію вказаної постанови направлено, у відповідності до вимог Закону, супровідним листом від 31.08.2017 року простою кореспонденцією.
Отже, вимога позивача є фактично незгодою з результатом розгляду заяви, у той же час, на державного виконавця покладено обов'язок дотримуватись змісту виконавчого листа, сформованого судом.
На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що державним виконавцем було в повній мірі дотримано вимог Закону, щодо здійснення заходів спрямованих на примусове виконання рішення суду, в межах наданих повноважень та в порядку визначеному Законом, у зв'язку із чим у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись Законом України «Про виконавче провадження», статтями 2, 3, 5, 8, 9, 78, 79, 241, 242, 243, 244, 246, 257, 262, 263, 293, 295 КАС України, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя