Провадження №2/760/12/18
Справа №760/25429/17
28 березня 2018 року Солом'янський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді Оксюти Т.Г.
при секретарі Горупа В.В.
розглянувши у підготовчому судовому засіданні, в залі суду, в м. Києві, в порядку загального позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку на прийняття спадщини, встановлення юридичного факту та визнання права власності на об'єкт нерухомого майна в порядку спадкування за заповітом, -
Позивач звернувся з позовом до відповідача в якому просив визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, після померлого ОСОБА_3 терміном на один місяць.
Встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 на день смерті, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_5, володів на праві приватної власності квартирою в АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, на однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_5 помер його дідусь ОСОБА_3, який за своє життя склав заповіт, згідно з яким майно, а саме належна йому квартира за адресою: АДРЕСА_1 заповідалась позивачу ОСОБА_1
Звернувшись до нотаріуса для оформлення своїх спадкових прав позивач отримав відмову у вчиненні нотаріальних дій, у зв'язку з відсутністю у нього правовстановлюючих документів на квартиру та у зв'язку із пропуском шестимісячного терміну звернення для прийняття спадщини.
Вважає, що він пропустив шестимісячний строк для звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, оскільки був завантажений на роботі, що підтверджується довідкою з місця роботи.
На його думку, є всі підстави для визначення йому додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Що стосується відсутності у нього правовстановлюючих документів на спадкове майно зазначив, що за життя дідусю ОСОБА_3 на підставі рішення ЖБК «Трикотажник-2» було виділено однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1 де він постійно проживав та був зареєстрований.
Згідно довідки №835/17 від 21.10.2017 року ОСОБА_3 був членом ЖБК «Трикотажник-2» та повністю сплатив необхідні членські внески, тобто повністю виплатив квартиру, отриману ним по ордеру.
Проте, своєчасно квартира не була оформлена у встановленому порядку.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про власність» право власності на кооперативну квартиру набувала не будь-яка особа, яка здійснювала платежі в рахунок пайових внесків, а тільки член ЖБК та члени його сім'ї, які повністю внесли пайовий внесок за квартиру, надану їм у користування.
Оскільки до цих пір право ОСОБА_3 щодо належності йому спадкової квартири не оспорене, більше того, визнано ЖБК «Трикотажник-2», вважає, що його дідусь правомірно набув та володів спадковою квартирою, проте своєчасно не зміг оформити її у встановленому законом порядку, що надає йому право успадкувати її за заповітом.
На підставі вищевикладеного просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 23.11.2017 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м. Києва від 04.01.2018 року у справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.
Позивач у підготовче судове засідання не з'явився. Надав заяву в якій просив справу розглядати без його участі, проти ухвалення рішення не заперечував.
Відповідач у підготовче судове засідання не з'явилась. Надала письмові пояснення в яких позовні вимоги визнала у повному обсязі та просила справу розглядати без її участі, проти ухвалення рішення не заперечувала.
Згідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Враховуючи те, що відповідач визнала позов у повному обсязі, суд вважає за можливе ухвалити рішення у підготовчому судовому засіданні.
Дослідивши матеріали справи, врахувавши письмові заяви позивача та пояснення відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Судом встановлено, що згідно свідоцтва про смерть НОМЕР_2 від 27.12.2015 року виданого Відділом державної реєстрації смерті Головного територіального управління юстиції у м. Києві, дідусь позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5.
За життя, ОСОБА_3 склав заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті зробив розпорядження, а саме: належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_1 заповів позивачу ОСОБА_1
Вказаний заповіт було посвідчено державним нотаріусом Дев'ятої Київського державної нотаріальної контори 12.06.1997 року.
З матеріалів спадкової справи №536/2017 вбачається, що позивач звернувся до Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини.
Однак, постановою державного нотаріуса Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори позивачу було відмовлено у вчиненні нотаріальної дії, а саме видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.
Підставою для відмови було те, що позивач ОСОБА_5 пропустив встановлений шестимісячний термін для прийняття спадщини та у позивача були відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно.
Позивач просив визначити йому додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини за заповітом, після померлого ОСОБА_3 терміном на один місяць.
Як на підставу своїх вимог посилався на те, що він не мав змоги звернутися до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін, оскільки був завантажений на роботі.
Зазначені твердження позивача знайшли своє підтвердження у судовому засіданні.
Згідно довідки ДП «НОВИЙ ОБРІЙ» ОСОБА_1 протягом червня-липня 2017 року, з урахуванням покладених на нього посадових обов'язків, був задіяний у відновленні інформації та відтворенні сайтів ДП «Новий Обрій», які були заблоковані у зв'язку з хакерською атакою, працюючи понад встановлений нормами праці трудовий час (після 18:00 та у вихідні дні).
Як зазначено в ч. 3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Судом достовірно встановлено, що позивач з поважної причини пропустив строк для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, у зв'язку із чим позивачу слід визначити додатковий строк для прийняття спадщини терміном в один місяць.
Позивач також просив встановити факт, що має юридичне значення, а саме, що ОСОБА_3 на день смерті, яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_5, володів на праві приватної власності квартирою в АДРЕСА_1 та визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_5, на однокімнатну квартиру по АДРЕСА_1, на що слід зазначити наступне.
Встановлено, що ОСОБА_3 був членом ЖБК «Трикотажник-2».
З довідки ЖБК «Трикотажник-2» №835/17 від 21.10.2017 року вбачається, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживав та був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1.
Сума пайового внеску виплачена у повному обсязі. Індексація балансової вартості квартири в ЖБК не проводилась.
Станом на 01.10.2017 року заборгованості за комунальні послуги немає.
З інформаційної довідки КВ-2017 №28277 від 24.07.2017 року Київського міського бюро технічної інвентаризації квартира АДРЕСА_1 на праві власності зареєстрована не була, тобто ОСОБА_3 своє право власності не зареєстрував.
Ст. 15 Закону України «Про власність» передбачено, що член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.
Відповідно до ч. 2 п 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про судову практику у справах про спадкування», якщо спадкодавець повністю вніс пайовий внесок, то до складу спадщини включається відповідно квартира, дача, гараж, садовий будинок, інші будівлі та споруди.
Відповідно до ч. 1 п. 16 вказаної Постанови, при вирішенні спорів у зв'язку зі спадкуванням за заповітом суд повинен застосовувати правила глави 85 ЦК та враховувати, що заповідач, зокрема має право: призначити своїми спадкоємцями фізичних осіб, незалежно від наявності в нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.
Як встановлено вище, ОСОБА_3 повністю сплатив пайовий внесок за квартиру АДРЕСА_1.
Отже, відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність» спадкодавець, ОСОБА_3, за життя набув право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
Згідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч.6 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позивач довів ті обставини на які посилався як на підставу своїх позовних вимог, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана: фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 1 вказаного закону, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Встановлено, що при зверненні до суду позивачем був сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 7037,48 грн. (за вимоги майнового характеру), 640,00 грн. (за вимоги немайнового характеру) та 640,00 грн. (за вимоги немайнового характеру).
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача.
З урахуванням викладеного, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати.
На підставі вищевикладеного, ст. ст. 321, 328, 392, 1216, 1217, 1233, 1278 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 200, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд ,-
Позов задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, додатковий строк в один місяць для прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5.
Перебіг зазначеного строку обчислювати з моменту набрання рішенням законної сили.
Встановити факт належності померлому ОСОБА_3, на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_5, на праві власності квартири АДРЕСА_1.
Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3 за заповітом посвідченого 12.06.1997 року державним нотаріусом Дев'ятої Київської державної нотаріальної контори на квартиру АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 судовий збір в сумі 7037,48 грн. за вимоги майнового характеру, 640,00 грн. та 640,00 грн. за вимоги немайнового характеру.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, ІПН НОМЕР_1, місце проживання:АДРЕСА_1;
Відповідач: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, місце проживання: АДРЕСА_2.
Суддя